Через новий виборчий закон з політичної мапи Прикарпаття можуть зникнути молоді партії й громадські ініціативи.

 

Новий закон про місцеві вибори, внесений на розгляд Верховної Ради членом фракції Партії Регіонів О. Єфремовим та успішно проголосований більшістю депутатів парламенту, містить низку нововведень, які суттєво вплинуть на перебіг усієї виборчої кампанії.

Перше – повернення до змішаної виборчої системи. Відповідно до нового закону, в Україні вибори до сільських та селищних рад, сільських, селищних та міських голів відбуватимуться за мажоритарною системою відносної більшості, а вибори до обласних, районних та міських рад – за змішаною виборчою системою.

По-друге, право висування кандидатів в депутати обласної, районної, міської ради, а також на посади міських голів закріплене виключно за політичними партіями. При цьому місцева організація партії може висунути особу, яка є членом цієї партії або є безпартійною. Самовисування можливе лише для кандидатів в депутати сільських та селищних рад, а також на посади голів цих рад.

По-третє, своїх кандидатів може висувати лише та політична сила, чия місцева організація зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше, як за 365 днів до дня виборів.

По-п’яте, територіальні виборчі комісії формуються виключно за поданнями місцевих організацій представлених у Верховній Раді України поточного скликання політичних партій.

Таким чином, прийняття нового закону про вибори ставить політичні партії ще до початку виборів у нерівні умови, надає виборчому процесу обмежено конкурентного характеру. Парламент в обличчі правлячої більшості цим законом робить одних рівніших за інших, допускаючи до виборчого процесу лише ті політичні партії, які мають розвинену партійну структуру на місцях, зареєстровану причому не менше року назад. Найбільшу перевагу на всеукраїнському рівні отримує Партія регіонів, яка завдяки цьому закону та адмінресурсу проходить в дамки, навіть не розпочавши гру, тобто до старту офіційної передвиборчої кампанії, передчасно викидаючи ігрові фігури опонентів.

Яким чином новий закон вплине на виборчий процес на Івано-Франківщині?

Цілком очевидно, що найбільше постраждають від нього «Фронт Змін» та «Сильна Україна». Ці партії, відштовхуючись від результатів останніх президентських виборів на Прикарпатті, а також різноманітних соціологічних досліджень, мали доволі непогані шанси на успіх. Тепер про участь цих об’єднань в кампанії доведеться забути. Обидва проекти практично не мають партійної структури в регіоні. Хоча у «Фронту Змін» ситуація, порівняно із «Сильною Україною», на вигляд дещо краща, перший погляд оманливий. Проект Яценюка існує вже понад рік й у багатьох областях, районах та містах, однак переважно в вигляді громадської організації, а це, згідно з новим законом про вибори, все одно, що не існує.

Ще гірша ситуація у новостворених «За Україну» Кириленка, «Української платформи» Жебрівського, «Громадянської позиції» Гриценка, «Європейської партії» Катеринчука, «Народної влади» Вінського. Ці політичні сили роблять лише перші самостійні кроки, а тому осередки лише створюються. Виходить так, що вибори для них закриті. Вочевидь, місцеві лідери цих проектів шукатимуть шляхи висування своїх кандидатів (і себе в першу чергу) від інших політичних сил. Однак така перспектива загрожує втраті цими партіями власних кадрів і, відповідно, їх існуванню як такому.

Соціалісти та комуністи й так користуються мізерною підтримкою на Прикарпатті. А з новим законом про місцеві вибори ситуація ускладниться для них ще більше. Раніше ці партії мали більш-менш розгалужену партійну структуру, однак політичні реалії з кожним роком на їх динаміці позначалися все негативніше, змушуючи поступово «відмовлятися» від багатьох із них.

Схожа ситуація й з Блоком Литвина. Ані Литвин, ані Тимошенко на місцеві вибори блоками йти не зможуть. Обом доведеться докорінно змінювати виборчу стратегію, акцентуючи увагу виборців на ідентифікації власної особи з назвою політичної сили, яку вони представляють. На президентських виборах Литвин набрав в області розкішних 1,06% голосів виборців. «Народна партія» ж – це навіть не Володимир Литвин. Не надто розгалужена й структура цієї політичної сили. Тому перспективи політичної сили Литвина в області мізерні, хіба що вдасться заручитися підтримкою Михайла Вишиванюка. Партії здебільшого доведеться розраховувати на окремих особистостей, що балотуватимуться по мажоритарних округах і ризикнуть не переходити до лав Партії Регіонів.

Краща ситуація в Юлії Тимошенко. Вона все ще користується найвищим особистим рейтингом в області. Відповідно, щоб прив’язати її ім’я до «Батьківщини», ідентифікувати цю силу з лідером, значних зусиль потрібно не буде. Тим паче, що для місцевого електорату ця партія не є новою.

Натомість місцеві лідери, які підтримували Юлію Володимирівну, зіштовхнуться із проблемою якісно іншого характеру. Все-таки БЮТ – це блок політичних партій. Відповідно, до списків БЮТ входили представники різних політичних сил. Сьогодні на Тимошенко також орієнтована значна частина партій, які увійшли в Комітет захисту України. Немає сумніву, що представники цих партій розраховували у списках БЮТу потрапити й у місцеві ради, зберігши при цьому власні організації. Тепер задля реалізації такої мети їм доведеться припиняти членство у власних силах й інтегруватися в «Батьківщину», набуваючи партійності або залишаючись позапартійним. Звичайно, для «Батьківщини» це і плюс, і додаткові кадри. Однак цілком можливо, що в кінцевому результаті Юлія Володимирівна не дорахується кількох впливових осіб серед вчорашніх ймовірних кандидатів.

Хоча в будь-якому разі позиції цієї політичної сили залишаються міцними, чому сприяє ще й розгалужена мережа партійних організацій.

Лише додасть новий закон в області й «Свободі». Івано-Франківщина є одним із базових регіонів для цієї політичної сили, а тому партійна структура тут прекрасно розвинена. Якщо додати до цього високий рейтинг цієї політичної партії на Прикарпатті, помножити його на тенденції в державі й ослаблення позицій багатьох конкурентів, то стає зрозумілим, що «Свобода» перетворюється на одну з найбільш бажаних для потенційних кандидатів організацій. Партія може розраховувати на одні з найвищих електоральних дивідендів в області.

За висновками Комітету виборців України, одна з найкращих партійних структур не лише в області, але й в країні загалом, – у Єдиного Центру. Незважаючи на не надто високий рейтинг в регіоні, перспективи у цієї політичної сили на найближчих місцевих виборах досить непогані, що зумовлюється, в першу чергу, розгалуженою мережею партійних осередків та добре організованою виконавчою структурою. Крім того, завдяки стабільній політично коректній позиції керівництва обласної організації Єдиного Центру, партія в області змогла уникнути жорстких протистоянь та конфліктів як всередині організації, так і у спілкуванні з основними гравцями владної та опозиційної сторін (в т.ч., як не дивно, і з головними своїми опонентами – БЮТ). Все це перетворює Єдиний Центр на вельми привабливу політичну силу для багатьох охочих взяти участь у виборчій кампанії.

Цілком можливо, що завдяки новому закону друге дихання відкриється в «Нашої України». Розгалужена партійна структура, незважаючи на складні процеси всередині організації, що ледь не призвели до відмирання партії, може її врятувати. Водночас, сприйняття цієї політичної сили порівняно з попередніми виборами змінилося кардинально й не в кращий бік. Партії необхідні нові ідеї, нові стимули.

Разом з тим, цілком реальним є повернення в орбіту «Нашої України» представників різноманітних громадських ініціатив. Це в першу чергу стосується «Оновлення країни», «Спільної праці» та «Руху імені В’ячеслава Чорновола».

Для цих організацій настає етап переговорів, адже очевидним є те, що створення цих структур з прицілом на місцеві вибори виявилося поспішним. Окрім «Нашої України», переговори, вочевидь, вестимуться з «Свободою», тим же «Народним Рухом».

Для «Народного Руху» та Ігоря Шумеги зокрема ситуація складається взагалі досить невизначено. З одного боку, є Юлія Тимошенко, яку «Рух» всіляко підтримував останнім часом, а з іншого – необхідність йти на вибори самостійно, інакше про цю політичну партію доведеться, мабуть, забути. Цьому все ще сприяє й партійна структура. Не виключено, що партію можуть покинути окремі особистості, але можуть і поновити своє членство окремі з тих, хто вийшов з неї під час останніх президентських виборів. Мета Шумеги, як відомо, – «скромна»: всього-на-всього своя фракція в обласній раді.

Безумовно, що новий закон напрацьовувався саме під Партію регіонів. Тепер у цієї партії в руках майже всі карти – розгалужена партійна структура, адмінресурс, а відповідно, й більша привабливість для потенційних кандидатів. Регіонали ставлять перед собою амбітне завдання – представництво в місцевих радах усіх рівнів. Реалізація цієї мети, окрім іншого, залежатиме й від того, кого партія залучить у свої ряди. Робота в цьому напрямку розпочалась вже давно. На останній партійній конференції на запрошення Василя Чуднова був присутній і губернатор Михайло Вишиванюк…

Ігор ДЕБЕНКО, політолог