Норвакс

Літопис Галицький

«Колегія обласної адміністрації 7 вересня проголосувала за звернення до прем’єр міністра щодо звільнення керівника Івано-Франківського комбінату хлібопродуктів. В області не задоволені роботою підприємства, через яку виникла загроза щодо поставок сировини.

Голова обласної адміністрації розповів, що 14 місяців не може зустрітися з керівником стратегічного державного підприємства. Той не відповідає на дзвінки та “есемески” очільника області…

“Один чоловік приїхав з Київщини чи Дніпропетровщини, покрутився і пропав, – сказав Гончарук. – Цей керівник не може перебувати на посаді. Буду звертатися до прем’єра щодо доцільності його перебування на посаді”. Члени колегії підтримали цю пропозицію».

(http://www.galka.if.ua, 7 вересня 2017 року)

У рік 7 525 [2017]. Набридли того року [великому] князеві галицькому Олежкові Романковичу на прозвисько Круасан всілякі тістечка здобні, шоколадом [припорошені], пустопорожні еклери з начинкою піарною, бісквіти роздуті, аки обіцянки [політичні], та всякі інші [марципани] міські з лігумінами, і захотів же він простого колобка печеного із борошна грубого та [сірого] помолу галицького, із семєчками соняшниковими та ще й зі соєю всюдисущою, бо злипалися [йому] від житія солодкого не тільки віченьки та ніженьки, а навіть пальчики на рученьках, і розпальцовка правильна [на боулінгу] не получалася.

Поїхав же князь Олежко до [млина] тутешнього на окраїні хриплинській города галицького, об’їхав навколо нього чотири рази та ще разів десять, але не вздрів там [ні одної] душі живої та притомної, тільки тиша могильна була в тому місці, мракобісся якесь [в елеваторах] водилося, і стояв страшний скрегіт зубовний, аки від жорен пустих через [зрив поставок сировини]. Наказав же він тоді бити у дзвони мобільні у всіх храмах та монастирях довколишніх, аби нечисть тутешню викликати [на рать], а сам приступом публічним ходив і навіть каменюки із записками [есемесними] у вікна кидав, волаючи при цьому вельми голосно, аки на доріжці боулінговій після доріжки-другої, [аж бринів кришталь].

Був же на млині тому [мельником] Вованя Сіренький на прозвисько Чоловік Один, сам із немєсних та понаїхавших, та запровадив він звичаї бісівські [та кацапські], бо ходили там менеджери по коридорах та штокали і какали по-східняцькому, і розлютило се вельми бояр галицьких, що були незадоволені вельми [роботою такою] на підприємстві. А коли ж залило водами потопу за попуском божим та за гріхи [марципанові] город галицький, то намокли всі жорна на млині, і послав мельник Вованя усіх робітників своїх у відпустки [неоплачувані] та ще далі, та розпустилися вони вельми, сороміцтво велике чинили і [на роботу] не ходили.

І побачив тоді князь Олежко, що нема на то іншої [ради], як викликати із города стольного славетного рятівника та спасителя, ігумена [Вінницько-Прем’єрського] екзорциста Володимирія Чоловіка Великого [по-німецьки], що подвигами своїми уславлений був, бо ж і сміття із города львового [на люди] виніс, і поїзд з чоловіком одним на польському кордоні зупинив, щоб окропив він місце нечисте на млині та [звільнив] од скверни його нечестивої та кацапської. І всі члени [колегії] в пориві одному встали і підтримали князя.

НОРВАКС