Норвакс

«Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків влаштував “Чорну п’ятницю”.

Сьогодні, 13 жовтня, удосвіта разом з керівниками комунальних підрозділів перевірив чистоту в місті та якість маршрутних перевезень. Рейд зосередився на дворах вул. Івана Павла ІІ та вул. Молодіжній.

“Якщо з чистотою ситуація краща, то громадський транспорт залишає бажати кращого. Разом з франківцями простояв на зупинці з півгодини, чекаючи на маршрут… Для мене особиста перевірка якості прибирання та інших послуг у місті дає багато результатів, я роблю висновки і на місці показую комунальникам, що не так все гарно, як про це можна було б розповісти в кабінеті… ” – підсумував мер».

(www.galka.if.ua, 13 жовтня 2017 року)

У рік 7 525 [2017]. Стояв того року, аки [перст], на зупинці автобусній в городі галицькому лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Мер Франківська, у темряві досвітній і попри дорогу трьома пальцями маячив, аки бігборд різдвяно-великодній та [передвиборний],  терпляче й незворушно вельми [першого] пришестя маршрутки чекав, кропило своє, на швидкісну їзду у ліфтах добре натреноване, про всяк випадок [в кишені] міцно стискаючи. І стояла ж коло нього дружина його [комунальна], а ще скоморохи, глашатаї та інші співці й бояни [медійні] з бубнами та перегудами посходилися, щоб не скучно було йому і не нудно, аки в кабінеті у хоромах білих, перед тим дворами довколишніми [по-чистому] прошвирнувшись.

Коли ж минуло хвилин п’ять, а все ніяк [від’їхати] не міг Руслан-Марципан із Тустані сеї окаянної, то почав він тоді нервувати помітно і до [пенсіонерів] тутешніх чіплятися, що вдосвіта на зупинку автобусну також [не знати чого] приперлися. Коли ж пройшло ще хвилин десять, то вже самі нарікати йому почали сі смерди пасажирні [з посвідченнями] пільговими на усіх перевізників маршруточних, водіїв хамовитих та автобуси задрипані, а через півгодини клясти почали і [відділ транспорту] городський, і всіх бояр свободних, і лицаря [їхнього] на прозвисько Мер Франківська, аж ховатися мусів Руслан-Марципан у тіні темній та досвітній, щоб по писку не [впізнаним] бути.

Аж коли вже [рогатий] транспорт комунальний йому ввижатися почав у сутінках досвітніх, вельми затужив Руслан-Марципан за конем своїм [шкодливим] та невчасно задекларованим, через якого він муки тяжкії в лікарнях та [судах] терпів, і став він викликати у мегафон свій чудодійний, аки сивку-бурку казкову, бодай каток, ровер чи коляску [інвалідну], та нарешті наказав боярам своїм комунальним прикупити, аки [завод локомотиворемонтний], зі скидками чорноп’ятничними автобусів декілька [великих та красивих].

Та над’їхала нарешті [маршрутка] до зупинки автобусної, і втиснувся Руслан-Марципан між пенсіонерів та школярів до салону переповненого, став у передніх дверях, [взад] не пройшовши, за проїзд [нагло] не передав, а на кінцевій вийшов і за звичаєм давнім [шоферським], колеса задні священно окропив…

НОРВАКС