Норвакс

«Народний депутат України з Івано-Франківська Олександр Шевченко, котрого вважають людиною олігарха Ігоря Коломойського, офіційно висунувся на партійні вибори кандидата в президенти від “УКРОПу”… «Моя програма, у яку я вірю, – це програма «Україна – країна гідності та правди». Питання гідності держави у світі, гідності громадянина у державі, питання правди і справедливості охоплюють все», – заявив нардеп.

На переконання укропівця, держава потребує реальних змін. Для цього до влади повинні прийти нові люди… Як відомо, вже кілька місяців поспіль вітальні та промоційні ролики Шевченка транслюються по центральних каналах країни. Єдиним наразі суперником Шевченка є нардеп Віталій Купрій».

(http://www.galka.if.ua, 16 квітня 2018 року)

У рік 7 526 [2018]. Захотів [того року] воєвода коломойсько-буковельський Александер Яш Великий Будун Доріг походом виборчим піти на город стольний, щоб посісти там престол князя великого [та широкого] Петрила Першотурного та помститися йому за те, що не вдалося здобути город галицький у літа минулі, бо ж став йому на дорозі, аки техніка [космічна] на Набережній чи установка бітумна в аеропорту, боярин калусько-рогатинський Ігорко на прозвисько [Безплатний Медик] та Стихійне Лихо, що був князем Петрилом запрошений та популізмом [шоколадним] солодко припорошений.

Та не опустив він хоругви та гасла політичні із рук своїх, однією рукою, аки [зайчик] у парку, гідність свою показував, а другою рукою [за правду] боровся у раді верховній. І був же сей воєвода Александер Яш на прозвисько Кулуарний Аперкот з малих літ преславний тим, що виконував завжди, аки рибка [і карточка] золота, усі бажання, хотіння, примхи та запити свої неміряні.

Ще отроком бувши, вельми хотів він стати космонавтом, і коли підріс нарешті, то гасав, аки [човник] космічний, за товаром на Ляхи, потім радіотехніком бути запрагнув і [паяльник] твердо навчився в руці тримати, а потім призвичаївся і до праски гарячої, і до бити [бейсбольної], а коли став уже зовсім великим і дужим, то зажадав він доїти телиць фермерських, коров базарних та інших [тєрпіл] безкришних, щоб молоко на експорт возити, і збулося се.

Та якось явився йому [приватно] старець з бородою кучерявою та в окулярах на носі величезному, відкрив книгу із семисвічником зеленим і гукнув у кичери та діброви в горах [буковельських]: «Вилазь, Александер, кофе пить!». І висунувся Александер Яш Великий на поклик сей, і виставив на горі буковельській шатра свої, вежі та [козачки], підйомник електоральний увімкнув, а сам настанови згори слухав: фабрику з популізмом [шоколадним] націоналізувати, п’ятий канал зробити державним та одразу його роздержавити.

Як докотився відгомін із гір [буковельських] до Петрила Першотурного, то глянув він знову на боярина Ігорка, що на престолі міністерському [борги] відробляв, та засурмив йому збір до походу виборчого, бо не було видно поки [інших] конкурентів для воєводи Александера, правдоборця та гідноносця. І тільки в городі галицькому, дивлячись на приготування сі виборчі, зайорзав [на кріслі] в білих хоромах лицар свободний Руслан-Марципан і посміхнувся лукаво…

НОРВАКС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!