Норвакс

Літопис Галицький

«Нардеп від Прикарпаття Олександр Шевченко пообіцяв переконати дорожню компанію “ПБС” взяти участь у ремонті дороги Яблунівка-Делятин… “Дорожники буковелівської компанії ПБС і далі готові будувати дороги без авансів, проте борг держави за вже виконані роботи в сумі 300 мільйонів гривень не дає змоги йти згідно запланованого графіку”.

“Попри зазначений борг, буду намагатися переконати компанію ПБС виконати ремонт дороги за першої ж можливості”, – каже Олександр Шевченко.

Раніше Шевченко писав, що ПБС виконувала роботи наперед, і робити далі “в мінус” змоги немає. Як оголошував сам народний депутат, він має безпосередній стосунок до згаданої дорожньої компанії».

(www.galka.if.ua, 27 травня 2018 року)

У рік 7 526 [2018]. Сидів того року на горі туристичній та високій, аки у [раді верховній], воєвода коломойсько-буковельський Александер Яш Великий Будун доріг та [тихо] сам із собою в гру інтелектуальну [шахи] грав та все перехитрувати себе намагався комбінаціями вигадливими і пастками непомітними, за [першої ж можливості] увагу свою відволікав ходами непередбачуваними та жертвами несподіваними. Аж упрівав коло дошки [шахової], аки смерд дорожній біля асфальту гарячого, муж сей хитромудрий, аки кінь [шаховий], благочестивий, аки ферзь, та з [добре поставленим] ударом потужним, аки тури після рокіровки, але достойний був суперник у нього, тому [мати] у нього получалися тільки такі, аки завжди, вербальні та [нецензурні].

Тож зуби свої зціпивши та всю волю свою разом із фігурами [шаховими] у кулак зібравши, переконав себе воєвода Александер [на нічию] із собою згодитися і, руку собі потиснувши, заледве вмовив себе на обід відлучитися, щоб [спромогтися] од справ важливих, трудів праведних та [від самого себе] одітхнути та до нових самоподвигів підготуватися і на брудершафт [із собою] випити. Було ж багато у нього затій, планів та мрій ще не здійснених, і треба було для цього ще тендери між [самим із собою] провести, перемогти себе і всі гроші встигнути заробити, що на дорогах недоремонтованих рясно розсипані [були].

Взявся ж було воєвода коломойсько-буковельський Александер  Яш [гуцулів] косівських із надвірнянськими поєднувати дорогою-яблунівкою прямою, аки [мінус] у його бухгалтерії, та довгоочікуваною, аки [аванс] для підрядників. Та розпочавши асфальтом з двох кінців ляпати, не мав змоги до пуття роботу довести, бо не було вже [дурних] в землі галицькій дороги задурно робити. Хоч як переконував себе муж сей [безкорисливий], що не варті сльози й страждання народу гірського мільйонів отих незароблених, та не міг він боргів [державі] пробачити і мучився вельми.

Тоді, молодість доколомойську свою пригадавши, пішов походом [по бездоріжжю] гірському воєвода Александер Яш борги свої [вибивати], аки колись за білети у відеосалоні [коломийському], і довго гамселив кулаками повітря, бо не було перед ним суперника гідного, окрім нього самого…

НОРВАКС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!