Норвакс

Літопис Галицький

«Народний депутат України Олександр Шевченко провів традиційну зустріч із членами “Українського об’єднання патріотів” Чернігівщини та Рівненщини, волонтерами АТО з усієї України та з активістами Громадського руху Олександра Шевченка “Країна Гідності і Правди”.

“Люди мають отримувати високі зарплати і пенсії, повинні в своїй країні займатись тим, чим їм подобається… Фахівці, які займаються медициною чи освітою, – це взагалі меценати своєї справи. Так не повинно бути… Збудували Буковель – збудуємо Україну. Це не просто гасло, а моя життєва позиція. Бо неможливо комусь обіцяти золоті гори, якщо ти за життя навіть сараю не збудував… Людина має бути сита не гаслами, а конкретними програмними засадами”, – сказав Олександр Шевченко».

(www.galka.if.ua, 1 серпня 2018 року)

У рік 7 526 [2018]. Сидів того року, аки квочка на яйцях твердих та [золотих], на горі буковельській воєвода коломийсько-[коломойський] Александер на прозвисько Великий Будун Гідності і Правди, і котилися, аки лижники по схилах [вищезгаданої] гори буковельської, по щоках його сльози [скупі та дрібні], і падали вони, аки сніги останнім часом на гори [ще мало розрекламовані] буковельські. Бо не міг же він бачити з високої своєї гори [буковельської] людські зарплати та пенсії невисокі, аки рейтинг його президентський, і жодний меценат [офтальмологічний] не міг йому в тому зарадити.

Був же сей муж змалку твердорукий та м’якосердний, аки меценат [стоматологічний], і від літ отроцьких будівничим славним виростав – шпаківні пацанам [кулаком у грудях] уміло робив, щиглі та рєпани щедро роздавав, іспанські галстуки [гітарою] вправно одягав та паяльником [радіотехнічним], аки барткою гуцульською, вельми добре орудував. Коли ж підріс Александер і прозвисько отримав Великий, то став [гідний і праведний], благий чоловіколюбець у доброму значенні [сего слова], і вже будки собачі добре вдавалися йому і сараї, і склади для продуктів [квартівських], і схрони для кредитів укрексімбанківських.

Коли ж тісно йому стало від величі [своєї] у городах коломийських та галицьких, то прийшов він горбами карпатськими до гори буковельської на землі [есбеушно]-поляницькі та ті самі будки хот-догові та караван-сараї [туристичні] довкола поставив, гарматами великими од малосніжної кари небесної захистив город свій прибутковий, [гідний та праведний], драбини канатні понаставляв  для гостей [дорогих] та яму глибоку посеред гори викопав та водою залив, аби було куди людям невеликим по [своєму] невеликому сходити.

І було вельми добре людям усім у городі [буковельському] із зарплатами високими, аки гори та ціни довколишні, і кожен займався там, чим хотів, і робив, що [подобається], а паче всього любили люди тутешні зі схилів з’їжджати, аки [з базару] конкретного, на лижах швидких, санях веселих на задницях голих, а в літа неврожайні та виборчі міжсезоння туристичне [собою] заповнювати.

Зібрав тоді воєвода коломойсько-коломийський Александер бояр [укроплених] із земель Чернігівських та [чомусь] Рівненських, волонтерів бойових, спонсорів електоральних та інших меценатів політичних і конкретну [засаду] програмну їм влаштовував, наситивши, аки макаронами буковельськими, не [гаслами] єдиними, але й всією своєю позицією життєвою.

НОРВАКС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!