Норвакс

Літопис Галицький

«У неділю, 30 вересня, в Івано-Франківську відбулося традиційне свято двору. Цього разу – на Довженка. Про це у мережі Фейсбук повідомив очільник міста Руслан Марцінків.

“Доки ще тепло й сонячно, разом з дітворою бавимося на «Святі осені» на вулиці Довженка. Разом з депутатом від цього округу Андрієм Грималюком тут вдалось зробити багато, але ще є над чим попрацювати. Тому наступного року продовжимо”, – пише Марцінків.

Мер Франківська вважає, такі свята – це чудова нагода поспілкуватися і визначити пріоритети на наступний рік».

(www.galka.if.ua, 30 вересня 2018 року)

У рік 7 526 [2018]. Тепло і [сонячно] було того року в городі галицькому, а паче всього припікало на улиці довженковій на районі [бамівському], коли з’явився у дворах тутешніх, аки зірка досвітня, лицар свободний Руслан-Марципан на прозвисько [Осіннє] Красне Сонечко, осяявши ликом своїм променистим усі закапелки дворові, аки [лед-лампочка] вельми полум’яна та енергоефективна.

І виходили до нього з усіх підворітень [темних], брам широких, підвалів глибоких та ліфтів освячених отроки юні, чада малі та інші [німфетки] малолітні, заворожені голосом його чарівним [мегафонним] і словесами партійно піарними, та гімнами вітальними [по всіх закутках] його зустрічали, каштани на сонці печені та на плитці новій потовчені, пальмове віття зів’яле та інші дари [осені] городської, на улицях підібрані та до урн недонесені, щедро йому підносили, вінець терново-лавровий із листя опалого на голову [міста] сплітали, хороводи довкола водили, аки біля ялинки вельми штучної та [довговічної], аки термін посади мерівської.

Гладив же Руслан-Марципан рукою своєю [ґаздовитою] та кувалдоносною по голівках малих та інших [членах] дитячих, цілувати себе дозволяв, живота свого не шкодуючи, та приймав похвалу благочестиво й покірно, долоньками тосяв і радістю навколо [сіяв]. Був же знатний сей муж, аки затійник потішний до забав різних беручкий та охочий, міг же він і [хрестики-нулики] тверезості забацати, і паровозиками патріотичними на привокзальній народ розважити, і заводиками локомотиворемонтними потішити [вельми].

То ж було ж [розваг] того року в дворах довженківських неміряно, і в триньку на щолбани побавилися, і пріоритети, аби [за рік] діждати, намітили та відмітили, і в доміно традиційне, аки цінності, козла [жертовного] забили. Коли ж потомилися від забав сих святково-осінніх найменші плоди електорату [свободного], до сну солодкого та міцного аж до часу повноліття свого [виборчого] одійшовши, то заохотив лицар свободний Руслан Марципан позосталих коло нього соратників, за звичаєм давнім [онуфріївським], чаю вечірнього попити та по-дорослому погратися у мафію [забудовну]. І бігав він, аки колись улицею стрільців січових та [есбеушних], із мегафоном своїм вірним та про політичне переслідування волав, доктора із себе вдаючи, хоч насправді був [мирний житель], а потім посипалися бакси хабарні та по улиці зашурхотіли, аки листя опале, і весело було [усім].

Втомлений, але щасливий, повертався Руслан-Марципан до [хоромів білих] на улиці грушевській та мислив, яке би то свято [нове] замутити, поки сніг не зійшов і термін мерівський не закінчився…

НОРВАКС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!