Норвакс

Літопис Галицький

«У рамках відзначення 110-річчя з дня народження Степана Бандери голова обласної ради зустрівся з групою мешканців села Старий Угринів. Проте мешканці блокували дорогу, що веде до меморіального комплексу, та не допустили Олександра Сича до участі в урочистих заходах…

“Вимогою учасників акції було завершення капітального ремонту дороги. Вона мала явно виражений політичний замовний характер, оскільки її організаторам достеменно відомо, що згідно чинного законодавства ремонт та утримання доріг місцевого значення належить до повноважень районної та обласної державних адміністрацій… Крайнім цинізмом замовників подібних акцій є маніпулювати простими людьми і спрямовувати їх проти голови будь-якого самоврядного органу, незалежно від того, до якої політичної сили він належить і яке прізвище носить…»

(http://galka.if.ua, 2 січня 2019 року)

У рік 7 527 [2019]. Зібрався того року, аки блазень коломойсько-зеленський [на вибори], самоврядний князь галицький, від усіх [повноважень] свободний та владою вельми насичений Алекс на прозвисько Вождь та Учитель [Історії] піти походом урочистим на рідні села бандерівські до місць святих на прощу, бо покликали його [на днюху] ювілейну на заходи вельми патріотичні.

Став він тоді і [без томоса] жодного перед образами помолився, вітання новорічні без ніякого безвізу розіслав, функції [представницькі] виконав і, на цьому працю свою закінчивши, коня свого німецького та всюдихідного сідлати звелів. І полетів він, аки вихор [свободний], щоб різдво провідника бандерівського відзначити, до славних, хоч і [старих] земель угринівських, полями, лісами та болотами, бо дорогою їхати було вельми [гірше].

Коли ж почули про намір сей благочестивий та патріотичний князя [свободного] Алекса недруги його припорошені, то підмовляли вони [простих людей] староугринівських упіймати його [в сильця], аки рибку золоту, і не відпускати, аж поки не виконає він заповітне бажання різдвяне та капітальне. А самі ж сі підступники олігархічні на шкоду [людям простим] так учинили, що ні добратися, ні вибратися не можна було із села [бандерівського], бо боялися олігархи окаянні, що [хтось] дорогою капітально відремонтованою прийде і порядок новий  наведе.

Бо звикли ж сі недруги припорошені людьми простими брутально маніпулювали і [на орган] самоврядний їх вульгарно спрямовувати, не розбираючи, у кого яке прозвисько [на три букви] та партія на три пальці. Тож научені підступним боярином [насалико-калуським] Іванком, зробили земляки бандерівські засаду на бездоріжжі [своєї богом даної] землі та схопили так самоврядного князя галицького Алекса і не пускали, бо так наказали їм [замовники політичні], і тішилися люди прості вельми, що такого високого польоту птаха упіймали, взяли у рамки його, аки в клітку, і спілкувався він [в рамках тих] з ними.

Уникаючи січі нерівної, звалив князь свободний Алекс з рідних сіл [бандерівських], аки з базару політичного, та переклав на голову здорову [райдержадміністративну], написав запит грізний підступному бояринові Іванкові, а тоді функції [представницькі] виконав, вітання з різдвом [провідника] розіслав, перед образами перехрестився і знову роботу свою закінчив.

НОРВАКС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!