Норвакс

Літопис Галицький

“В ході наради мер Руслан Марцінків заявив, що так, як ходить керівник апарату МВК Ігор Шевчук, на роботу приходити не можна. Останній одягнув сорочку та светр… «В светрі не можна ходити. Вже кажуть, що ми скоро в шортах будемо ходити. Ми коли були у Верховній Раді, теж не любили костюми, але прийшов лідер партії, Тягнибок, і сказав, шо треба в галстуках ходити. І одягали. Можна прийти в джинсах, теоретично, але шоб піджак був», – каже мер.

Яким має бути дрес-код для працівниць мерії, міський голова сказати не міг. Однак підсумував, що з одягу формується думка мешканців про владу”.

(galka.if.ua, 12 березня 2019 року)

У рік 7 527 [2019]. Ходив того року в городі галицькому князьок [апаратний] Ігорко на прозвисько Сірий Светроносець на роботу [свою] – взимку снігову напасть лопатами від хоромів білих відганяв, влітку фрукти корисні [для здоров’я] на голові носив та іншими справами важливими керував і займався. Та убоялися сього князька [угодницького] люди тутешні, бо не знали, як підступити до светра [його] вовняного та колючого, з узорами турецькими та злим духом ліберальним, і кишень [для відкатів] глибоких на місці звичному, аки у піджаку чиновницькому, [ніяк] не знаходили.

Подивився тоді осудливо на князька свого Ігорка, аки на короля [голого], лицар свободний Руслан-Марципан на прозвисько Светроборець Дрескоднутий та прорік [до нього] суворо: «Хто в светрі навесні на роботу свою ходить, той восени у шкарпетці [одній] на сцену виходити буде!» І наказав він здерти [живцем] із джури свого колишнього, помічника та консультанта партійного, светра його [небезпечного], що руйнував устої предків свободних, традиції виконкомівські нищив і фотографії [спільні] в хоромах, щедро освячених, виглядом своїм вельми псував.

І оббили сим Ігорковим светром [волохатим], аки дідько, крісло тверде у кімнаті мук приймальних [у відділі кадровому], і всіх бояр, що приходили на роботу свою, садили на нього, примучували та оглядали вельми уважно. І тих, хто не в костюмі [спортивному] і без сємок прийшов, без піджака малинового та ланцюга золотого чи у шкарпетках [не тільки] під сандалями, виганяли до біса з ганьбою великою, до хреста [тверезості] на сповідь водили та через усі діри злого духа-лібераста з них виганяли. Бояриням та князицям [тутешнім] хустки або паранджу на вході до хоромів білих [на вибір] пропонували, хоча декому й протигаз допомагав фейс-контроль [по феншую] через дрес-код проходити.

Не міг же вчинити інакше лицар свободний Руслан-Марципан, бо [так] заповідав йому в городі стольному в раді верховній великий віщий [вождь] Олежко на прозвисько Тягникошулинський: «Лучче, коли в слуги народу галстук [іспанський], аки оселедець козацький, на шиї висить, аніж слуга [народу] – на галстуку».

І навівши порядок, аки Бандера грядущий, з одягом боярським, скинув [шортики] свої лицар свободний Руслан-Марципан, памперс поміняв, колготки [теплі] вдягнув і пішов на килимку кубиками бавитись.

НОРВАКС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!