«Мер Франківська удосвіта покатався на маршрутці – оцінював нову схему перевезень. Удосвіта, шостого січня, вже традиційно міський голова Руслан Марцінків вийшов на оглядини прибирання обласного центру.

Цього разу відвідав вулиці Кисілевську, Івасюка, Миколайчука, Хоткевича, а також проїхався на маршрутці з мікрорайону “Каскад”. Про це йдеться на сторінці Марцінківа у мережі Facebook.

Які враження від поїздки, наразі не повідомляється».

(http://www.galka.if.ua, 6 січня 2016 року)

У рік 7 524 [2016]. Проснувся того року [удосвіта] на сам різдвяний Святранок лицар [свободний] Руслан-Марципан на прозвисько Мер Франківська, умився водицею-йорданицею, почистив свої три зуби, розпрямив усі [три] пальці, аки один, свої вірні мегафон і кувалду на плечах поправив та й пішов за звичаєм [новітнім] по-ґаздівському обходити, аки бузько болото, а гуцул маржину, увесь город галицький від краю до краю – від Підпечар до Пацикова, а від Вовчинців до Чернієва, за порядком новим, чистотою [расовою] та перевезеннями транспортними вельми пильнуючи. Бо не мав він ніякому іншому показникові [роботу] сю невідкладну і традиційну довірити в цілій [білій хаті] міськвиконкомівській та її структурних підрозділах, бо ледарі [всі] там були, сплюхи та лежебоки.

Вийшов же Руслан-Марципан з улиці грушевської, аби поглянути, чи [груші] уже на вербах золотих не вродили, та й рушив походом [пішим] по улиці кисілевській дорогами сніжно-молочними та берегами [кисільними], а коли вельми змучився ногами замерзлими хляпу болотяну на тротуарах місити та [оглядини прибирання] здійснювати, то з плєсом гуцульським пішов він колядувати до маршрутки [якоїсь], що на кінцевій зупинці каскадівській несподівано стала, аки [нова радість], та почав там завзято якість [нової схеми перевезень] оцінювати.

І добре ж було йому у [пижику] тому досвітньому кататися, бо під ногами – не слизько, а в голову – тепло, правда, не так вельми зручно, аки в [ланосі] своєму запорізькому, але просторо вельми було, бо тільки шофер сидів там заспаний та надутий, аки сич [на морозі], бо ніхто з пасажирів о тій досвітній порі вставати [не схотів], а отроки шкільні, безплатним проїздом втішені, на канікулах ще [відсипалися]. Та про враження свої Руслан-Марципан до пори до часу промовчав [глибокодумно], бо був славний сей муж своєю скромністю [біг-бордівською] і не хотів він піаром гучним та пишним увагу зайву привертати ні до персони своєї, ні до фотографії [в салоні] автобусному, що відтепер оберігала маршрутку сю, аки іконка освячена.

Коли ж закінчився [проїзд] його оціночний, то так само мовчки пішов Руслан-Марципан городом галицьким постити по-великому [до фейсбука] свого і чекати, коли перша зоря зійде над горбами карпатськими, а на найвищій горі [сич], що влади об’ївся, аки жаба мулу, свисне йому та всій братії свободній нові [інструкції], схеми, паролі та явки.

НОРВАКС