Норвакс

  • «Ковбасу “Московську”, яку виробляють в одному із прикарпатських ковбасних цехів, перейменують на “Бандерівську”. Про це на виїзній сесії обласної ради розповів керівник ТОВ “Прут генетик”, де виробляють продукцію, Петро Книшук.

    “Московську” ковбасу робимо давно. Тепер думаємо її перейменувати на “Бандерівську”, – сказав депутат.

    Ймовірно, таке рішення прийняли через ситуацію на сході України. За його словами, керує ковбасним цехом старший син. Там переробляють яловичину та свинину».

    (http://www.galka.if.ua, 24 червня 2016 року)

    У рік 7 523 [2016]. Зібрав того року фермер [пруто-генетичний], травознай аграрний і мольфар ковбасотворний Петрось на прозвисько Великуватий Політик на землях [своїх] коломийських, у полях урожайних, футбольних та [електоральних] луччих людей із города галицького – і лицарів [свободних], і бояр припорошених, і купців садомазопомічних, і перекупників [вольних] та навіть братію свою червоносердечну із [батьківщини] змалілої трохи привів. Став же він перед ними та й різні чуда великі й малі звершував: то [воду] на молоко перетворював, а сметану – на масло і сир кисломолочний, то баранчика московського – на шашлик [бандерівський], а ще ж зерна щироукраїнські  від куколю кацапського відділяв та в борошно [мельниківське] їх, аки теми нові та вигідні для бізнесу, [з ким треба] перетирав.

    Коли ж розважилися вдосталь усі гості його прохані з [теличками] вгодованими та биками неляканими, то став мольфар фермерський Петрось демонструвати їм [мистецтва] свої бойові та кулінарні, бо ж уздрів він [на рубежах східних] ворога кацапського і занепокоївся тим вельми. Щоб подолати напасть оту, не жалів він ні сил своїх, ні [живота] свого, ні худібки своєї в цеху ковбасному, ще й сина свого до роботи [ворожбитської] привчав: вибирав, аки на виборах [до парламенту], свиню найжирнішу зі стада свого, називав її іменем найогиднішого [пахана] орди газової, володаря Кацапстану окаянного на прозвисько [Ла-ла-ла-ла-ла], і встромляв їй меча гострого в саме серце надірване, аки на прапорі [батьківщини] своєї.

    А щоб більше дошкулити зайдам ворожим, став він [примівками], дражнилками та обзивалками [піво] їхнє жигулівське квасом хмельницьким називати, хліб чорний бородінський – калачами синьо-жовтоводівськими, а вантажені [смерічками] з горбів облисілих [урали] лісовозні раз говерлою, а раз петросом кликав. А ще ж замість мурки блатної [коломийки] сороміцькі співав, а тоді, бартку дідівську в руки узявши, погнав обох рабів своїх у поля – берізки самотні та інші калинки-малинки трактором [білорусь] викорчовувати.

    І дивувалися чудам сим вельми усі луччі люди із усіх фракцій [облрадівських], і тільки братія червоносердечна з батьківщини малої у землях галицьких [не дивувалася], бо знала про звичаї давні [з метаморфозами] славними ще з тих минулих літ, коли секретаря обкому партії комуністичної Шльому [в лідера] свого перетворили.

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!