Норвакс

«На засідання виконкому 3 листопада прийшов іванофранківець, який невдоволений через діяльність підприємця Гавриляка, що встановив паркомат на вулиці Старозамковій. «Гавриляк не хоче давати пропуски людям, які там живуть», – сказав він, маючи на увазі дружину, яка приписана у Тернополі. Очільника міста Руслана Марцінківа це обурило, адже у провідних містах рух транспорту у центрі міста обмежений.

«Мене це вкурвило… Крутелики хочуть везти дупу до Ратуші. Не буде цього…Шоб раз і назавжди запам’ятали – стають 300 метрів від Ратуші і собі пішки йдуть. А то в неділю приїжджають на своїх машинах, і кожен хоче привезти свою дупу до Ратуші, не буде цього!», – сказав він і доручив додатково обмежити рух транспорту у центрі Франківська, наприклад, і на вулиці Лесі Українки.

(http://www.galka.if.ua, 3 листопада 2016 року)

У рік 7 523 [2016]. Пхалися того року [на середину міста] з усіх кінців города галицького князі базарні, бояри центрові, крутелики наворочені та інші [луччі люди] із усією челяддю своєю, бабами половецькими, козами довгоногими, вівцями тупоголовими, кицьками милими та просто [дупами], аки до місця вельми святого та чудотворного чи до консерваторії [за консервами].

А паче всього облюбували вони ратушу городську, аки символ [фалічний] достатку та родючості, та прагнув же кожен із них [дупу] свою притулити до підніжжя її, по всякому довкола неї обертаючись на колісницях прудких чи шатра свої [торгові] розкладаючи попід стінами, аки на ринку.

І вельми налякався лицар свободний Руслан-Марципан на прозвисько [Мер Франківська] всіх тих дуп незліченних [на середині міста], що до ратуші грізно сходилися з гучним нявкотом котячим, меканням козячим, беканням овечим та іншими звуками вельми потворними. І вигукнув він тоді [у мегафон] свій чудодійний: «Не бути сим [дупам] на середині міста у городі галицькому! Не для вас, князі базарні, бояри центрові, крутелики наворочені та інші [луччі люди], ратуша ся будувала та оглядовим майданчиком [ся облаштовувала]!»

І поставив він на вході до середмістя на улиці старозамковій підприємливого богатиря [типового] Коляку-Гавриляку, і став той Коляка-Гавриляка [паркоматом] своїм примучувати вельми князів базарних, бояр центрових, крутеликів наворочених та інших [луччих людей] з усією челяддю їхньою, а паче всього чоловіка одного, що мав дружину [тернопільську].

Хоч як боявся Руслан-Марципан усіляких [дружин] тернопільських, та наказав він захистити ще більше город галицький від [дуп] окаянних, відгородивши його стіною непрохідною від медуніверситету з його спудеями чужоземними, а в інших місцях – відкопати рови фортечні, а на всіх брамах [блокпости] розставити, на одній з них свого вірного богатиря [типового] Коляку-Гавриляку за старшого поставив, а на другій сам [з кувалдою] замашною став, довкола вишки з автоматниками по периметру через кожні триста метрів розставив і дротом [колючим] все навколо обгородив, а через поля мінні до полів своїх [електоральних] звелів він підземні ходи та трубопроводи протягнути – від Вовчинців до Опришівців, а від Угринова аж до Хриплина через Угорники – окремо для бульби, окремо для сала, і найбільший – для бюлетенів [виборчих].