Норвакс

«Екс-голова Івано-Франківської обласної ради, колишній керуючий справами облради, депутат від “Свободи” Василь Скрипничук відзначився на сьогоднішній сесії дивною поведінкою.

“Боже, – звернувся Скрипничук до заступника голови ОДА Марії Савки, яка доповідала про соціально-економічний розвиток області, – як цікаво! У мене є одне питання єдиного характеру. Пані Маріє, ви вірите у те, що зачитали? Пане голови (до голови облради Сича і голови ОДА Гончарука), ви вірите в те, що ви сьогодні почули?..”

«Все інше я проти!» – врешті оголосив Скрипничук і почав голосувати “проти” в кожному наступному голосуванні…  Депутат Ольга Галабала попросила сесію…  з’ясувати, чому загострення у пана Скрипничука відбувається якраз після обідньої перерви».

(http://kurs.if.ua, 10 березня 2017 року)

У рік 7 523 [2017]. Ходив того року, аки спудей недоучений, веселий та вічний, [від сесії до сесії] до хоромів білих у городі галицькому муж благий, бородатий та праведний Базилевс на прозвисько Загальновідомий, лицар, писар та художник [свободний], що помисли мав мудрі та благочестиві, ворога від [фюрера] одрізняти умів, правду від лжі, а білочку від [крокодила]. І виношував він у голові своїй світло істини, аби неправду брехливу у залі сесійній висвітлити, та питанням одним триєдиним у порядку [своєму] денному вельми переймався: як противників невірних своїх подолати – Бодуна непохитного, Трухана судомного і брата [їхнього] Сушняка.

Та [не виходило] йому ніяк з ворогами поганськими та окаянними розправитися аж до самого обіду, поки у тверезому та притомному умі та світлій і невгашеній, аки [вапно], пам’яті перебував, бо світло [істини] сильно очі разило, а шелест паперовий по барабанних перетинках, аки тамтами [африканські], лупив. Коли ж трапезувати подався, то добре пішло йому, аки [брехня] по селу, бо мав він на столі своєму вельми гідну поживу для ума та душі, а для тіла пісну та скоромну, і пирував він, аки Лукул і [Кір] Великий, бо загострилася і переповнилася чаша [терпіння] його, а також кубок його, і горня, і чарка, і фужер, і гранчак, аж через вінця вихлюпувалось, [по бороді] текло та в рот теж попадало.

І перемінився Базилевс після обіду сего праведного вельми, і ділився [вголос] із князями та  боярами одкровеннями та видіннями своїми, і домахувався до всіх та [противний] робився, аки на старість. Бо спротивилося йому все навколо, і тицяв він [пальцем] на тих, котрі баки йому забивали, баланду запускали, арапа гнали, грузили, лапшали і горбатого ліпили.

Було ж йому відтак богоявлення у президії облрадівській із [дівою] Марією та головами подвоєними, і говорив [він] з президією сею, аки з отцем і сином, з хреста знятим, та, аки Фома невіруючий, не вірив [нічому], аж поки три персти свої до писка, аки до рани, не вклав і діло велике та поважне сотворив [над унітазом], просвітління ума та полегшення шлунка [післяобіднього] нарешті досягнувши.