Норвакс

«Сьогодні відбулася робоча зустріч керівників області та міста із представниками чеської компанії щодо обговорення можливої співпраці з питань переробки, спалювання та утилізації твердих побутових відходів. Участь у її роботі взяли голова облдержадміністрації Олег Гончарук, народний депутат України Анатолій Матвієнко, Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків, а також заступники голови ОДА, керівники профільних департаментів та управлінь облдержадміністрації.

Розпочинаючи нараду, Олег Гончарук зазначив, що проблема поводження з відходами в області є нагальною потребою сьогодення. «Нам необхідно запровадити таку технологію, яка дасть змогу вирішити проблеми зі сміттям не лише на території міста, а й по всій області загалом», – наголосив очільник Прикарпаття… Влада гарантуватиме постачання необхідної сировини…»

(http://pravda.if.ua,  14 квітня 2017 року)

У рік 7 523 [2017]. Засмерділо [щось] того року в городі галицькому, ніби недолюстрована міліція на посади свої колишні повернулася або гори якогось [другого мусору] на улицях повиростали вищі за буковельські, або щось велике та значне, аки [олігарх], в лісі здохло, бо позліталися у хороми білі до князя галицького Олежка на прозвисько Великий Круасан, аки мухи на мед, князьки, пахани та бояри [припорошені] із департаментів та управлінь профільних, вафельних, слойоних та шоколадних, і був же тими пахощами та міазмами дивними приваблений, аки джміль, поважний власник [церков] православних і квитків комсомольських, воєвода [клану] вінницького Тольян на прозвисько Смотрящий, і навіть лицар [свободний] Руслан-Марципан зі своєї половини на зборисько се висунувся.

І дивився гість столичний на смердів тутешніх і тішився вельми, бо так [добре] не жилося ще народу галицькому ні за кукурузника всесоюзного [на прозвисько Хрущ]¸ коли він першу макулатуру свою піонерську здавав, ні за орденоносного генсека Брежнюньця, коли Тольян шлях свій [комсомольський] торував, ні навіть без однопартійця колишнього, директора червоного [Кучми]. Бо навіть після посту сорокаденного повно було на улицях об’їдків, решток, фантіків, пляшок пустих та інших відходів [побутових і твердих], аж дівати їх було нікуди ні в городі галицькому, ні в усіх землях довколишніх, [особливо] коли вітер північний із города львового кульки переповнені котив.

Та хоч багата була на сировину отаку земля галицька, але порядку з тією всією [сировиною] тут не було, тож закликати мусіли [варягів] богемських, щоб ті чехи зробили щось з тим усім добром, що вельми багато його [продукується]. І запевняли гостей чужоземних бояри та князі тутешні, на всі білі хороми гукаючи: «Нас рать!», що не буде [із сировиною] ні затримки, ні браку, бо все, що у землі галицькій через [одне місце] роблять, добре виходить, а те, що руками – не вельми [получається]. І тільки сидів тихенько в куточку власник полігону комунального на [своїй богом даній] землі Руслан-Марципан, міркуючи, кого би то в битві сій сміттєвій підтримати, та й мовчки [на все те] мироточив.

Коли ж роз’їхалися [нарешті] всі ті князі та бояри на чолі з воєводою Тольяном з города галицького, то аж легше всім дихати стало, і смороду такого [вже] не відчувалося, а чехи, за непотребом яким-небудь довкола пообзиравшись, не стали [у циганів] своїх однокровних та бомжів богемних бізнеси відбирати, та й почали поволі [крематорій] високотехнологічний споруджувати.

НОРВАКС