Нова освіта у нових громадах

У минулому році Верховна Рада проголосувала за реформу української освіти. Cтартує вона з 2018 року, нововведень обіцяють багато. Що ж зміниться для школярів та випускників, зокрема, в опорних школах об’єднаних громад?

Проблема фаршированої риби

8 лютого в Івано-Франківську відбулося засідання круглого столу, присвяченого реформі освіти та її впливу на школи в ОТГ. Керівники вишів, посадовці, депутати та представники об’єднаних територіальних громад зібрались обговорити концепцію нової української школи та суміжні проблеми.

«Люди люблять говорити, що в нас хороша освіта, а діти виграють олімпіади. Однак все не зовсім так позитивно – у нас є проблеми, – наголошує Роман Зуб’як, ректор Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – Учні мають вчити по 20 предметів у старших класах, що практично нереально. Сучасний випускник – це як фарширована риба: ніби й риба, але не плаває».

За його словами, головні мінуси в школах Прикарпаття, та й всієї України – це застаріла дидактика навчання і матеріальна база шкіл, радянські принципи освіти, низький соціальний статус вчителів, відсутня мотивація учнів, цифровий розрив між педагогами та учнями.

«Минулого року аналіз показав, що на педагогічні спеціальності, які в Україні є наймасовішими та найбільш затребуваними, середній вступний бал за результатами ЗНО склав 117,5 бала. Це ж катастрофа! Це рівень середнього трієчника. Тому підвищення соціального статусу вчителя є вкрай необхідним, щоб діти з хорошими результатами йшли на цю спеціальність», – підкреслює Зуб’як.

Змінити все

Згідно з реформою освіти, першокласники, які підуть до школи у 2018 році, вчитимуться 12 років. У новому законі передбачено поділ середньої освіти на три рівні: початкова освіта тривалістю чотири роки, базова середня освіта – п’ять років та профільна середня освіта – три роки. Це може потягнути за собою, відповідно, скорочення ряду бакалаврських програм – з чотирьох до трьох років.

«Ми повинні готувати фахівця, який володітиме певними компетентностями, – каже професор Дмитро Дзвінчук, директор Інституту гуманітарної підготовки та державного управління ІФНТУНГ. – Сьогодні, на жаль, випускник дезорієнтований можливістю вступати у безліч вищих навчальних закладів на безліч спеціальностей. Відповідно, люди вибирають той ВНЗ, куди вдасться поступити, а не той, до якого лежить душа і є здібності».

Цю проблему, за словами професора, покликана подолати старша профільна школа, тобто освіта після 9-го класу. Подібну реформу свого часу намагалися провести ще у 2000-х роках, за часів міністра освіти Василя Креміня, однак цю ідею «похоронили» за часів Дмитра Табачника.

«Наша середня школа наразі має найнижчу кількість навчальних годин в усій Європі. Там це в середньому від 11 600 до 13 200 годин. У нас же – максимум 9 600. Профільна школа має спрямувати учня, дати йому обрати ту професію, яка підійде йому по здібностях та можливостях. Адже, мабуть, немає нічого страшнішого, ніж виконувати роботу, яка тобі не подобається – це ж як каторга, як сидіння за веслом на галері. Втім, потрібно провести багато роботи, підготувати вчителя до змін, адже школа, традиційно, є дуже консервативною структурою», – зауважує Дзвінчук.

У рамках реформи визначено перелік предметів, у яких учень має бути компетентним. Це спілкування державною та іноземними мовами, математична, природнича та інформаційна компетентності. Планується менше навантажувати дитину знаннями, а натомість розвивати її вміння думати та аналізувати.

 

А як у них?

Дмитро Дзвінчук згадав і про дуальну освіту, яку зараз починають впроваджувати в Івано-Франківському національному університеті нафти і газу. За його словами, це чудовий європейський приклад, який може і навіть повинна наслідувати Україна.

«Дуальна освіта виникла у Німеччині. Я ще в 1998 році бачив, як це реалізовується. Цей шлях демонструє гнучкість вищої освіти. Ти, скажімо, три дні вчиш теорію, а три дні працюєш на виробництві. Це поєднання роботи і навчання, коли ВНЗ готує фахівця разом із заводом чи компанією. Підприємство визначає потрібні спеціальності і «замовляє» їх вишу. Ось він – зв’язок між університетами та ринком праці. Якщо ти здатен одночасно і працювати, і засвоювати теорію, то ВНЗ тобі в цьому допоможе», – ділиться ідеями професор.

Віктор Кімакович, директор обласного департаменту освіти, науки та молодіжної політики, додає, що в Німеччині ще з часів Середньовіччя існували цехи, які зараз дещо осучаснились і стали профспілками та ремісничими палатами, але все одно відіграють велику роль.

«Ця система реально працює. Завод бере, наприклад, чотирьох найкращих студентів, їм дається дуальна освіта і потім, як наслідок, робота. А ще в землях Німеччини немає просто міністерств освіти, там це міністерства освіти, молоді і працевлаштування. Тобто є відповідальність за працевлаштування своїх студентів, їх не покидають напризволяще – організовуються співбесіди з роботодавцями, наприклад. А за навчання студентів держава цим підприємцям ще й доплачує», – пояснює Кімакович.

 

Великі зміни у маленьких громадах

До реформ більшість людей, традиційно, ставляться підозріло. Втім, є й винятки, коли інновації сприймаються позитивно та одразу втілюються в життя. Саме так вирішили вчинити у Брошнів-Осадській об’єднаній територіальній громаді.

«Ми відходимо від практики поборів з батьків, коли вони скидаються по 5, 10, 50 гривень на якісь речі для класу, де вчаться їхні діти. Я це категорично заборонив, – каже Назарій Іванів, голова Брошнів-Осадської ОТГ. – У нашому бюджеті є кошти, і ми маємо зробити все, щоб люди відчули: щось змінилося, вони тепер – громада».

За словами Іваніва, на території ОТГ діють чотири навчальні заклади, де можна отримати середню освіту: Брошнів-Осадський ліцей, Брошнів-Осадський лісопромисловий ліцей, Креховецька гімназія та Кадобнянська гімназія. Також у громаді наразі йде робота над створенням власної дитячо-юнацької спортивної школи. Таким чином, дітям, які хочуть інтенсивно займатися спортом, не потрібно буде їздити в райцентри.

«Ми будемо першими в області у двох питаннях: комунальне підприємство «Брошнів-Осадська міська лікарня» і реформування освіти. В чому наш феномен? Ми практично не спимо. Чесно, люди працюють до першої-другої ночі. Ось біля мене сидить Лариса Чалчинська, яка відповідає за галузь освіти, і вона також практично не спить, ми спілкуємось майже цілодобово».

Віктор Кімакович сказав, що на прикладі цієї ОТГ можна буде навчати представників інших громад, які лише починають шлях децентралізації. «У нас буде 50-60 громад. І ми казатимемо їм: їдьте у Брошнів і дивіться, як і що вони роблять, навчайтесь на їхньому прикладі. Адже зробити це по-іншому буде досить складно», – зазначив головний освітянин області.

Тарас ВОЛОШИН

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!