Новий генплан: що буде з містом

В Івано-Франківську давно назріла необхідність розробити новий генеральний план міста. Чинний генплан, затверджений ще у 2001 році, вже давно застарів, та й дотримуються його далеко не всі. Розмови про новий генплан ведуться роками, і лише нещодавно такий проект розробили та винесли на громадські слухання. Однак до нього є багато зауважень.

 

Довгий шлях до генплану

Спроба розробити новий генплан була ще у 2014 році, але вона не увінчалась успіхом. З приходом нової влади знову заговорили за генплан. Втім до справи взялися лише минулого року, коли міська рада прийняла рішення про коригування містобудівного документа. До вересня франківців просили подавати свої пропозиції, а в листопаді обіцяли представити новий генплан з їх врахуванням.

На практиці ж вийшло зовсім інакше. Мешканці міста подали 138 пропозицій, але новий генплан представили аж наприкінці липня цього року. Над створенням проекту генплану працювали проектанти київського ДП УДНДІПМ «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя.

«У подальшому на новий проект чекає низка процедур: збір пропозицій та зауважень громади до редакції документа, громадські обговорення та дотримання всіх процедур чинного законодавства. І тільки після цього можна буде говорити про процедуру затвердження генерального плану міста», – зазначав міський голова Руслан Марцінків.

Процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості розпочалася 26 липня, а завершитися мала б 26 серпня. Втім через вихідні термін скоротили до 23 серпня. Ознайомитися з документацією проекту мешканці могли в департаменті містобудування, архітектури та культурної спадщини, в холі міськради та інтернеті, а всі пропозиції у письмовому вигляді мали подати в департамент.

Марцінків переконаний, що новий генплан міста припинить хаотичну забудову і його не потрібно буде вже змінювати п’ять років. Але чи справді це так?

 Сирий та з помилками

Мешканець Івано-Франківська Андрій Черніков – один з небагатьох, хто розібрався у проекті нового генплану. Каже, що все стало зрозуміло тільки тоді, коли він провів машинне зчитування кожного пікселя, наклав карти та позначив зони різними кольорами.

Проект генплану він вважає сирим, недопрацьованим та недолугим. Не розуміє, навіщо його розробляють, якщо на сесії міськради можуть знову вносити зміни. Адже наразі чинного генплану в місті не надто дотримуються. Також він вважає, що міська влада мала запустити інформаційну кампанію і пояснювати всі зміни людям.

«Цей генплан не є розширеним. Там багато помилок. Фактично це великий обман мешканців. Якщо приймуть ще декілька таких планів, то від міста нічого не залишиться. До цього генплану взагалі важко вносити пропозиції, бо на нього не можна толком опиратися. Він не продукує стратегію», – говорить Андрій.

Свої зауваження активіст виклав у Фейсбуці та отримав підтримку від мешканців міста.

 Зелені зони

Андрій Черніков розповідає, що наніс на карту оранжевим кольором зони, призначені під багатоповерхову забудову, і зеленим – зелені зони. Виявилося, що зони, відведені під забудову, займають 90,1 умовних площ (тис. пікселів), а зелені зони – 72,5, але з них 53,7 умовних площ – це велика пляма в Дем’яновому Лазі, де знаходяться поховання.

Андрій вважає, що зелені зони у новому генплані позначили просто формально, щоб виконати умови проектування. «Дуже уявляю собі недільні веселощі в цьому парку, коли чергову труну будуть повз проносити», – іронізує він.

 Громадська забудова

За словами Чернікова, буває, що багатоповерхові будинки позначені як громадська забудова, а насправді це житлова забудова. Наприклад, в будинку на першому поверсі магазин, а на інших – квартири, але до житлової забудови він не належить.

Як відомо, до громадської забудови належать адмінбудівлі, заклади харчування, театри, кінотеатри, школи, садочки, магазини, торгові центри тощо. У проекті генплану передбачено 16 умовних площ забудови громадських зон, що трохи менше, ніж п’ята частина від усієї житлової забудови.

«Але є одне «але»: громадські зони використовують, щоб узаконити житлове будівництво. Є випадки, де намальовано одне, а по факту – багатоквартирна забудова», – зазначає Андрій.

Мало шкіл і садків

У державних будівельних нормах визначені величини максимально допустимих радіусів обслуговування, тобто правила розміщення дитсадків і шкіл. Для садочків цей радіус становить 300, а для шкіл – 800 метрів.

Однак, як видно з карти, шкіл і дитсадків у новому генплані достатньо не передбачили. Вони не охоплюють навіть наявні забудови. «Під школи мають бути передбачені великі площі. Таких зон під громадську забудову на карті немає», – наголошує активіст.

 

Будівництво

Також Андрій Черніков проаналізував карту новобудов з 2005 по 2015 рік. На ній є 1140 багатоквартирних будинків. До 2014 р. було побудовано 303 будинки. В середньому в місті будували 30 будинків на рік, і цей показник був сталим. Однак з 2014-го він стрімко зріс до 100. Збільшилася також кількість квартир у будинках.

Наразі рекордсменами в місті є будинки за такими адресами: вул. Целевича, 34 – 470 квартир (2014 р.); вул. Хотинська, 12 – 396 квартир (2012 р.); вул. Івасюка, 11 – 362 квартири (2013 р.); вул. Сеченова, 129А в Угорниках – 353 квартири (2013 р.) та вул. Мазепи, 175А – 336 квартир (2012 р.).

 Землі попри генплан

Андрій Черніков наголошує, що генплан – це стратегічний документ розвитку міста. Тому він повинен передувати всім рішенням про розподіл земельних ділянок під будівництво чи зелену зону.

За результатами майбутніх громадських слухань може змінитися навіть цільове призначення ділянок. Однак не все так просто.

Андрій знайшов на карті дві великі земельні ділянки – на вул. Мазепи, 164 та на вул. Височана, 18 площею по 6 га кожна. З’ясувалося, що ці землі промислового призначення міськрада віддала в оренду на 10 років. Державна реєстрація відбулася в липні цього року. Але в червні цільове призначення обох ділянок змінюють на будівництво і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

«12 липня виконавчий комітет видає містобудівні умови та обмеження, а через два тижні нам пропонують проект генплану. Це несправедливо! У червні до нас приїжджав інвестор, який шукав промислові площі. Йому потрібні були 10 га, і він готовий вкласти 80 мільйонів євро. Тепер він поїхав у Вінницю, а в нас роздали 12 га. Відчувається лобізм забудовників, які це все узаконюють», – обурюється Андрій.

 Знову про квартири

Черніков зазначає, що насправді місту не потрібно стільки багатоквартирних будинків. Він каже, що квартири просто працюють як фінансовий інструмент. Люди вкладають гроші в сирець, роблять ремонт, і як наслідок, в місті багато незаселених квартир. Вони є проблемою для інших мешканців будинку. На кінець 2015 р. в місті було 10 315 незаселених квартир, тобто кожна шоста. Для порівняння, у 2005 р. – тільки кожна шістнадцята.

На його думку, основна причина – в тому, що люди купують квартири і залишають їх пустими – збереження коштів. Та й у 2014-му до нас приїхали переселенці з Криму та Сходу. До речі, це був єдиний рік, коли кількість заселених квартир була більшою від кількості збудованих.

«В Україні немає надійних фінансових інструментів, тому люди вкладають гроші в сирець. Заробляють на цьому забудовники, пропонуючи зберегти гроші, але цього не станеться. Ті квадратні метри – то вже не житло. Xіба що ви не будете виходити в місто, вам не треба, щоб діти ходили до школи, не треба гуляти парком чи сквером, не треба стадіону, басейну, кортів, театрів, безпечних тротуарів та паркомісць», – зазначає Андрій.

Тож він вважає, що міська влада котить місто в інфраструктурну прірву. Говорить, що захищає його від хаотичної забудови, але перед презентацією генплану і громадських слухань роздає 12 га. «Все те, що стається, називається двома словами – недолуга жадібність», – резюмує небайдужий франківець.

 Пропозиції

Разом однодумцями Черніков також підготував пропозиції до генплану. Вони просять змінити цільове призначення для деяких ділянок на зони для зелених насаджень чи залишити його незмінним для інших, щоб унеможливити багатоповерхове будівництво.

Активісти зауважують, що норма озеленення для Івано-Франківська складає 10 кв. метрів на одного жителя. Тож зараз у місті повинно бути близько 237 га зелених зон, не враховуючи прогнозованого збільшення кількості населення, а також жителів сіл, що належать до території Івано-Франківської міської ради.

Оскільки ця норма не виконується, то необхідно максимально збільшити показник. Для цього пропонується змінити цільове призначення деяких ділянок на землі рекреаційного призначення та закріпити статус рекреаційних зон за скверами. Крім того, не віддавати промислові зони під будівництво, а зробити їх рекреаційними. А от будувати просять тільки квартальним методом, щоб уникнути хаотичної забудови.

Також активісти запропонували передбачити в генплані ділянки для будівництва шкіл, садків, культурних і просвітницьких закладів. А враховуючи те, скільки людей мешкає в Дем’яновому Лазі і що там знаходиться масове поховання жертв комуністичного режиму, вони вважають неетичним облаштовувати парк у цьому районі. Та й використовувати цю територію при розрахунках обов’язкової площі місць рекреаційного призначення, на їхню думку, теж не можна.

 

Все для людей

Директор департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Орест Кошик розповідає, що генплан передбачає нові дороги, мости, зони відпочинку та забудови. Мовляв, все, що потрібне для людей. Обійдеться новий генплан міському бюджету приблизно у 800 тис. гривень.

До проекту генплану надійшла вже понад сотня пропозицій. Найбільше – в останні два тижні. Здебільшого стосуються вони того, що люди побачили якусь невідповідність із власними земельними ділянками або просять передбачити зелені зони чи забудову.

За словами Кошика, всі пропозиції систематизують і подадуть на розгляд проектній організації. А вона вже прийматиме рішення, чи вносити ці пропозиції в генплан, чи ні. Після цього проект подадуть на затвердження.

«Законодавство передбачає створення спеціальної комісії, якщо ми не дійдемо згоди з проектантом. Тож не знаю ще, чи вона буде створена. Всім вгодити неможливо, і зрозуміло, що люди критикують генплан. Але критика має бути обґрунтована. На наш погляд, цей проект трохи недосконалий і має прогалини. Тому подаватимемо також свої пропозиції, зокрема по зелених зонах і садках», – пояснює пан Орест.

Також він додає, що затверджувати детальні плани території і змінювати цільове призначення після прийняття генплану ніхто не заборонить. Але сподівається, що це не буде так масово, як зараз.

Що ж до формату громадських слухань, то Орест Кошик зазначає, що саме таку процедуру передбачає постанова Кабміну. Після того, коли проектна організація опрацює пропозиції, відбудуться ще одні громадські слухання. «Якщо будуть ще якісь логічні пропозиції, то думаю, що зможемо якось їх внести», – додає керівник департаменту архітектури.

Наталя ДЕРКЕВИЧ

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!