«Ой, у вільхови дівчина ходила, та й на Петра молодого легіня зустріла…»

12 липня, у день святкування пам’яті Св. Апостолів Петра і Павла, в селі Вікняни Тлумацької об’єднаної територіальної громади відбувся етно-фолк фестиваль «Вільха».

Свято унікальне для Тлумацького району, проводять його у Тлумачі та Вікнянах. Входить «Вільха» до циклу літніх купальських свят. Цей звичай зародився ще у давні часи, коли на Покуття нападали монголо-татари. Люди, втікаючи від бусурман, ховалися у болотистих місцях, де росло багато вільхи. Якщо сміливці виживали, то на знак того, що татари залишили село, палили височенну вільху. Тепер ліщину не спалюють, а прикрашають. Біля неї забавляються аж до ранку.

Колись «Вільху» проводили після закінчення сінокосу, перед жнивами. В ніч перед святом хлопці зрубували молоду ліщину та привозили її до старшої дівчини. Зранку в неї збиралися дівчата, робили квіти, стрічки і вбирали вільху. Ставили деревце на майдані або вигоні. Спершу молоді, а потім старші люди вбирали святковий одяг і поспішали туди, де грали музики, стояла святково прибрана вільха, збиралися молоді парубки та дівчата. Опівночі дерево спускали на воду, примовляючи, щоб із ним відійшли злі сили.

У наш час на вільху часто чіпляють різні цінні речі, які вже аж під ранок мають зняти найспритніші хлопці. А залізти на святкову вільху непросто, бо дерево знизу обібране від листя й гілок і ще й підтесане, а тому часто слизьке.

Як розповідає організатор етнофестивалю Михайло Ковтун, захід має на меті відкрити для гостей історичну, культурну та рекреаційну привабливість Тлумаччини, сприяти розвитку туристичного потенціалу краю. Окрім цього, фестиваль має на меті зібрати однодумців довкола «ідеї» пропагувати екологічну культуру.

«Це свято давно побутує на Тлумаччині, навіть старожили не пам’ятають першоджерела його народження. Хоча в радянські часи обряд переслідувався владою, але і тоді не вдалося обрубати могутнє коріння традицій покутян», – наголошує Михайло Ковтун.

Голова Тлумацької ОТГ Роман Круховський розповів, що людям у селі сьогодні немає куди піти розважитися. А це свято є хорошою нагодою зустрітися. «У Вікняни приїхали гості з інших областей та навіть з-за кордону. Люди тут здружуються, обмінюються думками, показують свої таланти. Виявляється, ми вміємо і співати, і танцювати. І це треба берегти», – підсумував він.

На тлумацьку «Вільху» з’їхалося багато гостей. Під час свята кожен охочий міг скуштувати смачні покутські страви, зробити власними руками ляльку-мотанку, станцювати «Канаду» або «Коломийку». Окрім того, гостей фестивалю пригощали солдатською кашею, звареною за унікальним рецептом воїнами АТО, які нині проходять реабілітацію в Клубівцях, у «Бандерівському схроні».

Фольклорний колектив «Калина» з с. Петрилів Тлумацького району приїхав до Вікнян з власною «Вільхою» та піснями. Його керівник Галина Соколовська розповідає, що «Калина» вже понад десять років виконує обрядові пісні, які характерні саме для Петрилова, а також – українські народні. Колектив часто запрошують на фестивалі до Івано-Франківська та в районні центри.

«За давнім обрядом, колись вільху вбирали у трави, щоб відігнати від села злого духа і припросити добро й удачу. Ми свою  вільху оздобили цілющими квітами», – розповіла Галина Соколовська. Святкове дерево подарують господарям свята з традиційним віншуванням:

Наша вільха заквітчана у  трави-дари,

Щоб проживали у цій оселі мудрі, дбайливі господари!

Уквітчана квітами звіробою,

Щоб не було вашим дівчатам від хлопців відбою,

Та листям зеленого дуба,

Щоб ваші хлопці мали кучерявого чуба…

Велику цікавість у гостей свята викликали перегони поросят, де змагалися тварини угорської породи Мангал. Їх позичили у Вікнянах на місцевій фермі. Переможець отримав овочі та медаль. Глядачам змагання припали до душі, тож тепер організатори планують їх проводити щорічно.

Етно-фолк фестиваль «Вільха» у Вікнянах зібрав не тільки місцеву публіку, але й колективи з інших районів та областей. Спеціальними гостями вечора стали гурти «Рура», «Брати Станіслава», «Кораллі» з Івано-Франківська та «Шосте чуття» зі Львова. Святкування завершилось після традиційного запалення ватри живою музикою та народними гуляннями.

Ірина БАБІЙ