Нещодавно президентським указом учителька української мови та літератури Голинської ЗОШ, що на Калущині, отримала високу нагороду – орден княгині Ольги ІІІ ступеня. Лауреатка каже, що за цією нагородою стоять багато років наполегливої праці – чотири десятки.

Окрім учителювання, енергійна жінка встигає займатися ще мільйоном справ. Левову частку часу забирає депутатська робота. Не менш важливою пані Оксана вважає і просвітянську діяльність, адже вона є заступником голови Калуської міськрайонної організації, членом правління обласної «Просвіти», ще з 1997 року наставником «Молодої Просвіти». Оксана Тебешевська пригадує, що вона змалечку була непосидючою активісткою, долучалася до всіх цікавих заходів та акцій. Стверджує, що ніколи не втомлюється, бо народилася з такою вдачею: «Служити людям – то моя місія у житті».

Також вчителька належить до Спілки письменників України, у своєму доробку має три поетичні збірки, дві прозові та збірник пісень, а ще вісім навчальних посібників. Завершила роботу над двотомником на краєзнавчу тематику «Піснею доля мережана», у якому дослідила історію села Голинь на Калущині, а також над книгою наукових статей, есеїв, рецензій, нарисів «На обріях Слова».

Значний шмат часу віддає волонтерству: вносить пожертви на придбання необхідного для воїнів, допомагає пораненим, плете маскувальні сітки. У бібліотеки прифронтової зони, а також на передову надіслала понад дві з половиною тисячі книг сучасних українських авторів. Навіть двічі їздила на Донеччину з книжковими подарунками та презентаціями власних збірок. Переконує, що почувалася там, як удома. Під час тих зустрічей збиралися різні люди. У деяких помітними були радянські стереотипи мислення, але попри це вони відкриті до всього нового, і є багато справжніх патріотів, які хочуть будувати українську Україну. Запитували різне. Наприклад, для чого розмовляти українською мовою. Оксана Тебешевська відповіла обґрунтовано. Розповіла цілу наукову теорію, чому російська мова екологічно небезпечна для української землі. Це чітко пояснює квантова фізика.

Крім усього цього, жінка ще й вміє шити, вишивати та смачно куховарити. Більшість страв Оксана вигадує сама. Коронними смаколиками називає прийману капусту за бабусиним рецептом (капуста, варена на сметані, заправлена пшоном та цибулею), деруни з різними начинками, голубці та по-особливому приготовлене м’ясо.

Цікаво, що й на городі вчителька встигає поратися. На восьми сотках вирощує аж 18 культур. Дуже любить ту справу і сприймає її як медитацію, адже часто саме під час роботи на городі складає вірші.

До того ж, саме на городі Оксана має… персонального лелеку, який улітку завжди до неї прилітає. Жінка впевнена, що це один і той самий бузьок, адже на правому крилі він має зламане перо. Вона й ім’я дала птахові – Мій Лелека.

 

Наталя МОСТОВА