Опори для освіти

Одним із пріоритетів об’єднаних територіальних громад (ОТГ) є освітній процес. Молодь повинна мати доступ до якісної освіти, матеріальної та технічної бази навчальних закладів. Для цього громадам пропонується створювати опорні школи, де зможуть навчатися діти з малокомплектних шкіл з різних населених пунктів ОТГ. Але нині ще далеко не всі готові до змін.

Нивочин: НВК замість школи

Директор загальноосвітнього навчального закладу в Нивочині (Старобогородчанська ОТГ) Михайло Олексин розповідає, що у школі навчається 70 учнів, а також завершуються роботи з облаштування садочка, де створені умови для перебування 59 дітей. Відтак у селі буде діяти навчально-виховний комплекс (НВК). На це отримали рішення сесії Старобогородчанської ОТГ, виготовили штамп та печатку нової установи.

На рівні розмов селом гуляє інформація про закриття школи. Люди обговорюють це питання і не знають, що буде далі. Директор пояснює, що раніше хотіли створити опорну школу в Старих Богородчанах, але є серйозні вимоги до таких навчальних закладів. Відтак про закриття школи у Нивочині мова не йде. Крім того, говорили про ймовірне пониження ступенів для шкіл у Нивочині та Гринівці, але це було до створення НВК.

На сьогодні питання щодо закриття школи у Нивочині наче вичерпане, але жителів села попередили, щоб вони готувалися до навчання в опорній школі, розповідає староста села Марія Морошан. «Днями у нас відбулися збори. Люди висловили думку: якщо в селі не буде школи I-II ступенів, будуть водити дітей не у Старі Богородчани, а в Богородчани чи Івано-Франківськ. Деякі родини приїхали сюди з інших населених пунктів і хочуть водити дітей у школу в Нивочині», – зауважує вона.

Нивочин – село наче й невелике, 600 жителів. Але до школи ходять 70 учнів, зареєстровано 40 дошкільнят. А ще тут з кожним роком кількість людей збільшується. У випадку закриття навчального закладу люди виїжджатимуть з села, вони категорично проти закриття школи. Від Нивочина до школи у Старих Богородчанах – 5 кілометрів. Дорога погана. Навіть цього року, коли дороги не були сильно заметені, Нивочин був відрізаний від світу. А під час снігопадів, сильних морозів чи дощів ситуація ускладнюється, наголошує староста.

Голова Старобогородчанської ОТГ Ярослав Здерка пояснює, що питання опорної школи наразі не стоїть, воно ще не виносилося на обговорення і у два найближчі роки підніматися не буде, адже в громаді ще немає школи необхідного рівня. Наразі школа в Нивочині переведена у НВК, здійснюється її укомплектація матеріальними засобами.

«Питання закриття шкіл не буде актуальним, адже початкова школа має бути в кожному селі. Проте школа може бути понижена у ступені. Відповідно до закону держава не фінансує школу, в якій навчається менше 20 дітей, – тоді собівартість освітнього процесу дуже дорого обходиться. У Нивочині в школі – 70 дітей, тож там це неактуальне», – запевняє голова.

Крім того, дітей до школи у Старих Богородчанах з довколишніх сіл довозити автобусом не можна до того часу, доки не буде побудована дорога. Транспортний засіб у громаді є, але дороги за один день, навіть за рік, не збудують. ОТГ власними силами не зможе цього зробити, сподівається на допомогу держави.

У будь-якому разі вибір освітнього закладу залежить від батьків школярів, вони самі повинні вирішити, де їхні діти отримають якіснішу освіту, вважає голова ОТГ. Адже якщо в класі навчається 4-5 учнів, освітній процес не відповідає тому рівню, який повинен бути.

17409911_1137891493000422_1591150451_n

П’ядики: великі школи

Вибори голови у П’ядицькій ОТГ відбулися 29 грудня минулого року, з 1 січня громада перейшла на самостійні міжбюджетні розрахунки. У її підпорядкування перейшли школи, освітні заклади, заклади культури та багато інших об’єктів.

Голова громади Петро Гайдейчук зауважує, що спершу доводилося працювати в авральному режимі, роботи було надзвичайно багато. Перед громадою постали питання, які раніше не були актуальними. Одне з них – вибір опорної школи. І у П’ядиках, і в Турці – школи нові, великі, гарно обладнані. Питання ще наразі не піднімається, але коли буде відбуватися процес реформування освіти, зберуть громаду, обговорять його, а також вивчатимуть досвід колег з інших регіонів, щоб зрозуміти як краще забезпечити якісну освіту для дітей в ОТГ.

 

Більшівці: вибір на користь молоді

Василь Саноцький, голова Більшівцівської ОТГ розповідає, що супротиву в громаді під час створення опорної школи не було. Громаді перейшли дві школи, в яких не було по 25 учнів. Наразі вони функціонують як філії опорної школи.

«Школи  зберегли, на їхнє утримання виділяються доволі великі кошти. Наразі на наші плечі навантаження збільшилося. З фінансової сторони це, можливо, недобре, але якщо дивитися з точки зору розвитку села, це правильне рішення. Ми рахуємо гроші, але іноді треба забрати їх з одного місця, перекласти в інше, щоб в селі зберегти інфраструктуру, школи, поліпшити якість освіти», – зауважує Саноцький.

У Більшівцях є два автобуси, які курсують туди й назад, один – резервний. У Кінашеві – ще один. Тобто опорна школа має чотири транспортні засоби. Культура й освіта для громади – пріоритет, щоб якомога більше дітей залишалося в селах. Супротив у громадах проти створення опорних шкіл може йти від вчителів, адже для них це втрата робочих місць. Але якість освіти при цьому страждає, а молоді слід дати дорогу, вважає голова.

 

Раковець: будівництво школи

У вересні 2016 р. батьки школярів у с. Раковець Богородчанського району перекрили дорогу і не пустили дітей до школи, вимагаючи продовжити призупинене будівництво школи, розпочате ще в 2011 році. Своє невдоволення люди висловлювали і під час сесії обласної ради. Відтак цього року з обласного бюджету заплановане виділення 500 тис. грн. за рахунок коштів соціально-економічного розвитку на продовження будівництва Раковецької школи.

Проте коштів з обласного бюджету недостатньо, у селі сподіваються на суттєве фінансування з держбюджету. У вересні минулого року Кабмін відмовився виділити кошти на цю школу, об’єкт зник з переліку субвенції обласного бюджету. Та наскільки актуальним є будівництво школи в контексті децентралізації та створення опорних шкіл?

Без попереднього соціально-економічного аналізу ситуації дати відповідь на це питання важко, вважає Марія Баран, регіональний консультант з правових питань у Івано-Франківській області. Проте чітко зрозуміло: якщо немає де навчати дітей, відсутня можливість довозити їх по дорозі з твердим покриттям в іншу школу, то необхідність в будівництві існує. У контексті об’єднання громад на це питання не можна дивитися інакше. Завжди відіграє вагому роль фінансовий аспект – чи зможе громада утримати цю школу на такому рівні, щоб надавати якісну освіту школярам, оновлювати матеріально-технічне забезпечення, гарантувати належні санітарно-гігієнічні вимоги та чи матиме змогу платити заробітну плату вчителям.

17361448_1137892029667035_918746368_n

Перш за все – якісна освіта

«Освіта в ОТГ, як і в інших адміністративних одиницях області має бути якісною. Сьогодні, на жаль, ми можемо констатувати, що школа не готує дитину до успішної самореалізації в житті. Непродумані навчальні програми, матеріал підручників затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним матеріалом, знання не носять прикладного характеру. Спосіб навчання в сучасній українській школі не тільки не мотивує дітей до навчання, а й у багатьох випадках відбиває бажання навчатися», – висловлює думку Марія Баран.

Реформа системи освіти в Україні передбачає низку змін, які, за умови ефективної їх реалізації, спроможні принести докорінні позитивні зрушення в систему шкільної освіти. Перший крок – це створення освітніх округів, наступний – ухвалення рішенням МОН Концепції нової української школи. Положенням про освітній округ чітко регламентовано правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу, до якого входитимуть крім опорних навчальних закладів й інші загальноосвітні навчальні заклади, заклади культури, фізичної культури і спорту, продовжує фахівець.

Опорний заклад має бути юридичною особою, мати рахунки в органах казначейства, самостійний баланс, штамп, печатку та мати у своєму складі філії. Кількість учнів опорного закладу повинна становити не менше 200 учнів. Філії не повинні мати статусу юридичної особи і діятимуть на підставі положення. Очолюватимуть їх не директори, а завідувачі, що підпорядковуються директорам опорних шкіл. Філією може бути ЗНЗ І ступеня, або, за рішенням громади, І-ІІ ступенів.

«Хочу зазначити, що станом на 31 січня цього року в Україні створено 178 опорних шкіл, які мають 511 філій. Проте лише 15 шкіл із 178 повністю відповідають вимогам до опорного закладу», – констатує Марія Баран.

Основне призначення опорного закладу – створення єдиного освітнього простору та забезпечення рівного доступу осіб, у т. ч. з особливими освітніми потребами, до якісної освіти. На Прикарпатті є три опорні школи, які мають 12 філій – Більшівцівська, Войнилівська та Рогатинська, що на належному рівні забезпечують триєдину мету освіти – навчання, виховання та розвиток особистості.

«Школи не закриватимуть. Вони ставатимуть філіями опорного закладу. У кожному селі має бути школа І ступеня – 1-4 класи, якщо дітей багато, то філія може бути й І-ІІ ступеня, тобто навчання здійснюватиметься до 9 класу. Найгірше, що може очікувати школи-філії, це пониження ступеня, якщо на те будуть підстави, основною з яких є  мала кількість дітей», – зауважує консультант.

 

Повноваження громади

Об’єднана громада повинна сама стимулювати зміни, а не чекати приходу реформи. Управління освітою – це повноваження громади. Саме громада повинна взяти участь у конкурсі на опорну школу, визначити, яка школа відповідає вимогам до такого навчального закладу. Опорна школа не обов’язково має бути в центрі ОТГ, у ній має надаватися якісна освіта та бути зручне сполучення. На це питання можна також відповісти, залучивши до обговорення батьків учнів та дошкільнят, радить фахівець.

«Законодавчо не встановлено чітких часових меж створення освітніх округів, але це однозначно справа не одного року. Проте очікуючи ми втрачаємо час на розвиток, соціалізацію дітей та здобуття освіти якісно вищого рівня», – продовжує пані Марія.

 

Європейський досвід

Досвід створення опорних шкіл не новий. Аналогічний шлях пройшли багато країн у Європі, а також деякі пострадянські країни. Зміни спрямовані на підвищення ефективності фінансування освітніх закладів, поліпшення інфраструктури, забезпечення учням рівного доступу до освіти, підвищення кваліфікаційного рівня педагогів. Така модель, зрештою, має стати основою для здобуття якісної освіти для учнів і в Україні.

 

Ірина ФЕДОЛЯК