Підступна борелія: хвороба Лайма не для слабаків

Якось один американський лікар сказав: «Раніше я думав, що нема хвороби, настільки ж страшної, як рак. Тепер я знаю таку хворобу». Він мав на увазі хворобу Лайма, яка може передатися з укусом кліща. Навколо цієї недуги склався щільний інформаційний вакуум, а тим часом страждає від неї дуже багато людей.

Кілька місяців тому українці в соцмережі створили групу для інформаційної і психологічної підтримки хворих – «Лайм Україна». Кількість її учасників стрімко зростає.

ДОВІДКА

Хвороба Лайма (також відома як бореліоз) – інфекційна хвороба, яку спричинюють борелії. Інфекцію передають кліщі. Зараження відбувається, коли комаха впорскує слину в ранку. Недуга характеризується ураженням шкіри у вигляді мігруючої еритеми (почервоніння шкіри у формі кільця), а також нервової системи, опорно-рухового апарату і серця. Несвоєчасне звернення до медиків може спричинити виникнення «букету» серйозних хронічних захворювань – від болю у суглобах і проблем з нервовою та серцево-судинною системами до неврологічних розладів. Бореліоз може призвести навіть до інвалідності.

«Це був мій вибір»

Це трапилося минулого року. 55-річна франківка Інна Григорук, коли перевдягалася вранці, відчула щось чужорідне під пахвою. Придивившись, вивила кліща. Її чоловік так акуратно видалив комаху, що на місці укусу не залишилося навіть сліду. Але через три тижні з’явилася червона припухла пляма біля грудей. Інна звернулася до мамолога, звісно ж, забувши про того злощасного кліща. Але медик сказав, що жінка здорова. Дерматолог теж знизував плечима, порадивши попити антигістамінні препарати.

Та якось в аптеку, в якій працювала Інна, зайшла панянка, яка хотіла купити антибіотик. Розповіла, що кілька днів тому їй видалили кліща, і показала свою руку – там була червона припухла пляма. Тоді жінка згадала і про свій випадок.

Наступного ж дня вона була в інфекціоніста у своїй поліклініці. Молода лікарка оглянула почервоніння і сказала, що немає нічого страшного – просто вкусив кліщ. Інна спитала, чи варто здати якісь аналізи. Медик не заперечувала і заспокоїла: якщо результат буде позитивний, то просто доведеться приймати антибіотик протягом 21 дня і на тому все.

Так франківка виявила в себе хворобу Лайма. Вона також пригадала, що три роки тому, восени, її теж вкусив кліщ, були такі ж плями, але на ногах. А потім у неї почалися проблеми зі здоров’ям, які Інна пов’язувала з перенесеним грипом. Постійно боліли кульшові суглоби, жінка вже не могла робити пробіжки навколо озера, ба більше – вона не могла навіть пішки його обійти. Весь час почувалася втомленою. Саме тому мусила звільнитися з роботи, більше несила було стояти за прилавком. Аж тоді Інна зрозуміла, що підхопила хворобу не три тижні, а кілька років тому.

Шокована жінка перелопатила весь інтернет. Вичитала, що 21 день лікування – замало. Тоді звернулася до польського лікаря, надіслала свої аналізи. Медик призначив три види антибіотиків, гепатопротектори та інші препарати. Мінімальний термін прийому – три місяці, повний курс – близько півроку. Половину препаратів потрібно було купувати за кордоном, бо в Україні такі не зареєстровані. Причому поляк одразу попередив, що з початком прийому такої великої кількості ліків жінка почуватиметься не дуже добре, особливо в перший місяць. Інна так і не почала те лікування, бо не мала стільки грошей.

Наразі франківка купила вулик і підтримує себе апітоксинотерапією. Каже, її стан принаймні не погіршився, та й суглоби перестали боліти.

«Але це був мій вибір, – говорить Інна. – Я нікому не раджу брати з мене приклад. Бо все це дуже індивідуально. Якщо ж хвороба не занедбана, нехай людина обов’язково звертається до кваліфікованого інфекціоніста, приймає антибіотики».

М’яч у старій грі

«Це довгий пост про хворобу Лайма, який може врятувати ваше життя. Пишу його тому, що реальність навіть не просвічує крізь лікарські дописи про способи витягнення кліщів з себе, про стадії їхнього розвитку і баночки, в які треба пхати те, що витяг, – кілька місяців тому написала у соцмережі Любов Долгова, імунохімік із Києва. – Людей із хворобою Лайма десятки тисяч в одному лише Фейсбуці, і ще більше тих, хто поняття не має, на що саме захворів п’ять чи двадцять п’ять років тому. Тих, хто обійшов всі кола пекла медичної системи, але так і не дізнався, що з ним відбувається.

Моя знайома, яка має пізно діагностовану хворобу Лайма, сказала: «В мене таке відчуття, що для лікарів я – м’яч у старій грі, де програє останній, в кого він залишиться в руках». Гаряча картопля. У грі з Лайм-хворими зазвичай програють психіатри. Найважливіше, що ви повинні знати, коли збираєтесь на природу: хвороба Лайма вже тут. Ми принесли її на літаках і дбайливо передали українській природі. Далі йде нескінченна черга неймовірних фактів, у які важко повірити».

Любов Долгова захворіла минулого року, “упіймавши” двох кліщів у Великобританії. До цього мало знала про хворобу, спокійно витягувала кліщів і забувала про них. Через три тижні почалися симптоми: висока температура, сильні болі у м’язах, біль у кульшовому суглобі, посмикування м’язів по тілу.

На той час жінці був 31 рік, суглоби її ніколи не боліли. Вона почала шукати інформацію і зрозуміла, що має хворобу Лайма. Звернулася до лікаря, поставили діагноз. Відтоді довго лікувалась, вісім місяців на антибіотиках, зараз – на ремісії.

Жінка написала пост у Фейсбуці, оскільки вважає, що навколо хвороби утворився інформаційний вакуум, а тим часом від неї страждає дуже багато людей. Якщо хвороба переходить у хронічну стадію після недостатнього лікування, перемогти її вкрай важко. Тоді людина потребує лікування роками, і не факт, що воно спрацює. Після публікації поста жінка отримала чимало відгуків і вирішила створити у Фейсбуці українську групу для інформаційної і психологічної підтримки хворих – «Лайм Україна».

«Мало хто з лікарів вам скаже про те, що кліщ переносить не лише борелії (збудник хвороби Лайма), але й пристойний список інших патогенних для людини мікроорганізмів, так звані коінфекції, – йдеться у пості Любові Долгової. – Довільний набір, звісно. Вам може пощастити натрапити на кліща лише з бореліями, а можете схопити і повний букет: бартонели, ерліхії, рикетсії, бабезії. Останні взагалі родичі малярійного плазмодія, тому чхали на ваші антибіотики. Лайм-грамотні лікарі стверджують, що бореліоз із коінфекціями лікується набагато довше і шансів на одужання в такому випадку набагато менше.

Діагностика хвороби Лайма – не для слабаків. Багато хворих не мають антитіл до борелії, тому імуноферментний аналіз (ІФА) та імуноблот, на які так впевнено спираються лікарі, у значної частини хворих не виявить нічого. Ані через місяць, ані через рік. Це вони – наші потенційні пацієнти психіатрів. Бо ви нікому не можете довести, що у вас дійсно щось болить після зустрічі з кліщем – аналізи негативні. Ідіть до невролога, прийміть знеболювальні. Не допомагає? Це депресія. Борелії після інфікування швидко переходять з кровотоку в тканини, тому ПЛР-аналіз зазвичай теж нічого не видає. Врешті мігруюча еритема, ця класична бореліозна пляма у вигляді кільця, розвивається менше, ніж у половини хворих. Тобто якщо у вас нема еритеми після укусу кліща, це не означає, що можна видихати.

Ще не забули про коінфекції? З їхньою діагностикою справи ще гірші. Наприклад, відомих видів бартонели близько сорока. З них доведено патогенних для людини – вісім. В Україні ви можете зробити аналіз на антитіла лише до одного з них.

Спиратись на симптоми в діагностиці хвороби Лайма теж досить важко: вони неспецифічні. Починається зазвичай все з підвищеної температури, легкого оніміння і відчуття мурашок у кінцівках, посмикування м’язів. У день укусу кліща чи через три місяці – залежить від стану імунної системи. Далі, залежно від вашого особистого букету і реакції організму, болі у м’язах, суглобах, кістках, тремор, нестача повітря, проблеми з координацією, відчуття горіння по всьому тілу, непереборна слабкість, випадіння зубів, когнітивні розлади, ураження серця, галюцинації, автоімунні ураження будь-яких органів. Борелії пригнічують імунітет, починають реактивуватись віруси, які до того сиділи тишком-нишком. Можете уявити кількість помилкових діагнозів, через які проходять хворі на хворобу Лайма. Симптоми можуть розвиватись роками, але буває, що і за півроку хвороби людина вже не може вимовляти слова чи ходити.

Лікування – окремий і найбільший біль цієї історії. У нас цю хворобу лікують одним антибіотиком і лише три-чотири тижні – такий протокол. Незважаючи на те, що з усього можливого букету тільки борелії мають три форми існування: активну (спірохети), L-форми (без клітинної стінки) і цисти, проти кожної з яких працює окрема група антибіотиків.

На батьківщині цієї хвороби, в США, було так само, поки Лайм-грамотні лікарі не об’єдналися в організацію ILADS, яка визнала, що в багатьох випадках офіційного протоколу недостатньо. Навіть якщо симптоми вщухають, вони повертаються з новою силою через місяць, півроку, навіть через кілька років. Лікарі ILADS лікують бореліоз з коінфекціями довгими протоколами з кількох антибіотиків одночасно, плюс все необхідне для захисту від них внутрішніх органів. Таке лікування називають хіміотерапією, і воно дуже дороге, важке і небезпечне для життя – може тривати кілька років поспіль з незначними перервами і врешті ні до чого не призвести. Одужує приблизно третина пацієнтів, третина виходить у стійку ремісію без симптомів, ще одній третині антибіотики не допомагають взагалі. Але люди йдуть на це, бо, як сказав один американський лікар: «Раніше я думав, що нема хвороби, такої ж страшної, як рак. Тепер я знаю таку хворобу».

Страхові компанії, яким не вигідно покривати людям таке довге і дороге лікування, почали відкривати судові справи проти лікарів ILADS і відбирати в них ліцензії. Тоді їхні пацієнти вийшли на мітинги і в деяких штатах вибороли недоторканність для цих медиків. Потім ця організація почала навчати лікарів по всьому світу.

Для чого я це пишу? Існує багато людей, яким для повного одужання було достатньо офіційного короткого курсу лікування. Зазвичай це хворі зі «свіжим» укусом в анамнезі, мігруючою еритемою і позитивними аналізами на антитіла, тобто сильною імунною відповіддю. Багато з тих, кому не так пощастило, перед зустріччю зі своїм кліщем пережили сильний стрес чи інший удар по імунній системі. У будь-якому випадку, ніхто не може знати наперед, як спрацюють його захисні сили. Тому лікарі ILADS рекомендують: проводьте превентивне лікування антибіотиками одразу після укусу в ендемічній зоні, не чекаючи результатів аналізу кліща. Чим раніше, тим краще. Не покладайтесь на інфантильне російське «авось». Дійте так, ніби ваше життя залежить тільки від вас, бо так воно і є».

А скільки ще не зареєстрованих!

Доцент кафедри інфекційних хвороб ІФНМУ Тетяна Нікіфорова каже, що західний регіон є ендемічним щодо хвороби Лайма. Здебільшого кліщі живуть і розмножуються у листяних лісах, у хвойних лісах кліщів майже немає. Хоча укуси можуть відбутися і в парку,  і на дачній або присадибній ділянці, при дорозі, якщо там є висока трава або кущі.

Далеко не кожен кліщ переносить у собі збудника – борелію. Хоча в Україні зараженість кліщів збільшується з кожним роком. 10 років тому вони становили лише 6%, у 2008 році їхня кількість зросла до 10%, тепер цей показник сягає 20%. Відповідно, зростає і захворюваність на Лайм-бореліоз. Торік в Україні зареєстровано 5418 випадків хвороби Лайма, зокрема в Івано-Франківській області – 59 випадків. А скільки ще не зареєстрованих!

На першій стадії недуги, яка триває від одного до трьох місяців, на шкірі з’являється мігруюча кільцевидна еритема. На другій стадії збудник чинить в організмі патологічну дію на нервову систему, суглоби, серце. Після шести місяців хвороба може переходити у хронічну стадію – ураження збільшується, може набути рецидивного характеру.

Лікарі первинної ланки медицини не дуже обізнані з проблематикою хвороби Лайма. Тому відразу після видалення кліща бажано упродовж 3-5 днів звернутися до інфекціоніста.

«Тривалість попереджувального лікування становить п’ять-сім днів прийому антибіотиків, – пояснює Тетяна Нікіфорова. – Як правило, після такого призначення люди, яких вкусив кліщ, більше не звертаються до лікаря. Якщо ж хвороба вже розвинулася, терапія, звісно, триває довше – до 28-30 днів. І цього абсолютно достатньо – люди виліковуються. В Україні маємо сучасні схеми лікування, адаптовані до міжнародних, які допомагають більшості хворих. Якщо є ускладнення, вони лікуються у різних відділеннях. Тим паче до кожного хворого все одно має бути індивідуальний підхід. Після лікування вони ще повинні спостерігатися в інфекціоніста до двох років».

Антитіла до борелій з’являються на 2-3-му тижні після початку хвороби. Як розповідає інфекціоніст, дуже рідкісні випадки, коли хворі взагалі не мають антитіл до борелій. Або це не та хвороба, або антитіла з’являться пізніше. Основа діагностики – клінічні прояви. Хоча бувають і безеритемні форми хвороби, але при цьому можуть бути м’язові болі, запаморочення, підвищення температури тіла.

Чому стандартне лікування одним допомагає на ранній стадії хвороби, а в інших розвивається хронічна форма, ускладнення? За словами Тетяни Нікіфорової, причини можуть бути дуже різні: ослаблений імунітет, пізнє звернення до лікаря, резистентність до певного виду антибіотиків, активність і доза збудника або ж проникнення декількох видів борелій.

Лікар нагадує: відразу після укусу кліща треба прийти у травмпункт чи на приймальний покій інфекційної лікарні, аби фахівці грамотно видалили кліща і призначили профілактичне лікування. Якщо немає такої можливості, то медик радить ділянку навколо намастити кремом, а тоді ниткою обв’язати кліща низько під головою і потягнути вертикально вгору. Важливо витягнути його з головкою і хоботком. Потім продезінфікувати місце укусу йодом чи спиртом.

І пам’ятайте: якщо йдете в ліс, одягайте захисний одяг і використовуйте аерозолі, які відлякують комарів і кліщів.

Наталя МОСТОВА

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!