Потоцький повертається

Що ми знаємо про засновника Станиславова Анджея  Потоцького, окрім регалій, дат та подій, у яких він брав участь? Чи знаємо, який він мав характер, що любив, а що ні, яку мав вдачу? Як жартував? Яким був його стиль керування містом? Як часто сучасні франківці взагалі згадують батька свого міста і чи згадують взагалі? А славний коронний гетьман Потоцький тим часом повертається у рідне місто у спосіб дивовижний – в’їжджаючи на скейті і з балончиком для графіті у руках: він малює мурали. Чи хтось може заперечити, що так не міг би поводитися магнат, якби жив у Франківську сьогодні?

Вже цієї п’ятниці, 28 листопада, екс-мер Станиславова Анджей Потоцький у буквальному сенсі прогулюватиметься вулицями рідного міста. Щоправда, дивитиметься на нього наразі із футболок та еко-торб. Ініціатор проекту «City Code», франківець Степан Семенів започаткував серію брендованої продукції «Батьки-засновники» із авторськими, дуже сміливими і нетиповими зображеннями засновників українських міст. Оскільки Степан вже кілька років мешкає у Тернополі, першим героєм проекту став засновник Тернополя Ян Амор Тарновський.

tarnovskyj

«Сиділи з другом за кавою і говорили. Зайшла мова про Тарновського, що він дуже крутий був чувак, багато доброго зробив, але про нього зараз мало хто знає. Дійшли до висновку, що він насправді був би хіпстером у теперішній час», – розповідає Степан Семенів. Хлопці вирішили візуалізувати хіпстерське зображення Тарнавського. Тернопільський художник  Theodor Brühl зобразив Тарновського на велосипеді та у човні з кавою «із собою». Так стартувала амбітна серія сувенірки «City Code».

«City Code» у перекладі українською означає «код міста», своєрідне ДНК, – розповідає Степан Семенів. Атмосфера, якою напуваються з молоком матері містяни. Цей код складається з геометрії вулиць міста, з його архітектури, з людей, які в ньому живуть, їхніх звичаїв і традицій, з історії його заснування – від перших згадок до сьогодення. При цьому кожне місто є унікальним. Кожне місто має свого засновника, чиї вчинки стали основою для його розвитку. Ми як вдячні діти хочемо віддати належну шану батькам та показати, що вони були звичними людьми. Якби вони жили зараз серед нас, то їздили б на велосипедах чи скейтах, ходили б на футбол, пили би каву і рибалили».

Степан Семенів www-poglyad-te
Степан Семенів www-poglyad-te

Він переконаний, що великою проблемою сучасних українських міст є незнання власної історії. Степан каже, що у Тернополі, до прикладу, мало хто пам’ятає про Яна Тарновського, але дуже часто згадують про «тернове поле», на якому начебто й було засноване місто. «Буквально вчора мене питав друг з Франківська, чому Станиславів за Союзу перейменували, а Тернопіль ні. То ж за Союзу якраз придумали легенду про «тернове поле», і одразу забулося, хто такий Ян Тарновський, перейменовувати вже не було потреби. А яку ти придумаєш легенду для Станиславова, щоб знівелювати його польську історію?»

Перед тим, як розробити перший принт, команда «City Code», а це Степан Семенів із двома друзями, вивчали біографічні дані про засновника Тернополя, в архівах шукали його портрети. «Своїм проектом ми хочемо акцентувати на тому, що Ян Тарновський і Анджей Потоцький – не ілюзорні персонажі з минулого, а передусім звичайні люди, такі, як всі тернополяни і франківці. Вивчення минулого крізь призму сучасного – ось наш підхід», – пояснює ініціатор проекту.  – Хочемо виховати гонор за своє місто у корінних мешканців і, звичайно, сприяти розвитку внутрішнього туризму в Україні». У планах команди проекту розробити також принти із зображенням засновників Львова, Ужгорода, Києва, міста Рівне та інших міст і дрібних містечок України.

 

Франківський художник Кіріл Кірілов відразу погодився поекспериментувати з сучасним образом Потоцького: «Мені показали спочатку малюнок тернопільського художника, де він відтворив засновника Тернополя на ровері, такого собі хіпстерка-ровериста. Мені сподобалось виконання малюнка. І Я вирішив щось на кшталт такого спробувати. Ну, і от уявив його так: спочатку це був художник-мураліст, який обмальовує будинки у Франику без дозволу влади, тому що він і є влада, а потім намалював футбольного фаната з шарфом «Прикарпаття». До речі, футбол не дивлюсь і не стежу, навіть не знав, що вже команди «Прикарпаття» не існує».

На тлі принта з Потоцьким – скандальний мурал на вулиці Мазепи, який здійняв у Франківську бурхливу дискусію. Кіріл пояснює, що малював свій принт якраз влітку, коли всі говорили про цей мурал: «Його так само намалював поляк, може, якийсь давній родич Потоцького», – сміється художник. З його легкої руки цей мурал увійшов до нового витка історії, бо відтепер тиражуватиметься на сувенірній продукції як певний символ Франківська, вільного і непокірного за духом.

pototskyj-malyuye-mural

Кіріл Кірілов припускає, що сучасний Потоцький був би хіпстером до певної межі: «Там, де політика і гроші, образ кардинально міняється». Але продовжуємо уявляти далі. «Ну, звичайно, зранку Потоцький  пив би каву, а увечері пиво. Пересувався б по місту виключно пішки або на ровері, чи то борді, роликах або на чомусь такому. Франківськ став би першим містом, яке легалізувало проституцію і марихуану – він зробив голосування серед містян, і були прийняті от такі правки. Після чого це набуло ланцюгової реакції, і інші міста зробили те саме. Центр міста зробив би пішохідним, і якщо залишаєш машину на спеціально облаштованій королівській парковці (на місці ринку), то при оплаті власнику авто видається талон на 50-відсоткову знижку в кофішопах міста або на послуги повій», – фантазує художник. Хтозна, може, таким буде наступний мер Франківська? Кава за часів Потоцького також була недосяжною мрією.

Анджей Потоцький насправді вже не вперше скидає серйозну маску, накинуту істориками. Франківський художник Петро Буяк минулого року презентував серію жартівливих поштівок «Пригоди пана Потоцького у Станиславові», на яких зобразив вигадані події з життя засновника міста.

28 жовтня о 18.30 у книгарні-галереї «Під лиликом» (вул. Шевченка, 12) відбудеться презентація проекту «City Code». Наразі з хіпстером Потоцьким випустили серію футболок та екоторб, а з 1 листопада з’являться теплі світшоти. Далі у планах команди проекту листівки, горнятка та інша сувенірна продукція, за яку, як пишуть у соцмережах, «точно не буде соромно».

Наталка ГОЛОМІДОВА