Минулого року в Україні розпочалась масова акція збору кришечок для протезів бійцям  АТО. Вона набула широкого розмаху і знайшла підтримку майже у всіх містах. Не став винятком й Івано-Франківськ. У школах, вишах, різних установах та навіть «білому будинку» активно збирають пластикові кришечки для протезів.

Мотивують здавати кришечки ще й промовисті плакати на зразок: «Від 500 тисяч кришечок – це протез руки, 800 тисяч кришечок – протез ноги. Давайте подаруємо солдатам щастя мати змогу ходити та обіймати дорогих людей!» Все, що стосується учасників АТО, переважно завжди має значний резонанс. Ті, хто сидить вдома, тоді як атовці воюють з агресором на сході України, відчувають провину і намагаються хоч якось їм допомогти. Так франківці почали збирати пластикові кришечки з вірою, що з них зроблять протези. Однак нещодавно Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції повідомила, що з пластикових кришечок, які по всій Україні збирають волонтери й активісти, не роблять ні протезів, ні комплектуючих до них.

Як зазначила Державна служба у справах ветеранів війни, протезування для бійців АТО в Україні здійснюється безкоштовно, за рахунок держави. І гроші на цю програму передбачені також і на наступний рік. «Збираючи пластикові кришечки, громадяни допомагають переробним підприємствам безкоштовно отримувати сировину», – зазначають у службі.

Збирати – збирають, а що з тим робити – не знають

В Івано-Франківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням німецької мови також збирають пластикові кришки. Педагог-організатор Оксана Садловська розповідає, що на початку жовтня минулого року на засіданні ради учнівського самоврядування прийняли рішення, що школа цю акцію підтримує і буде докладати максимум зусиль, щоб зібрати якнайбільше кришок.

Відтак почали збирати кришечки спершу у велику пластмасову пляшку, а потім у школу прийшов військовий капелан та волонтер Роман Залеський, який і змайстрував їм спеціальний ящик. Педагог-організатор каже, що учні та їхні батьки досить позитивно сприйняли таку акцію.

«Найбільше мене здивувало, що деякі учні ходили по сусідах, по смітниках та збирали кришечки. Кожна дитина поставилася до цього відповідально. За перші вихідні діти назбирали дуже багато кришечок», – додає вона.

Так, школа №5 була однією з перших у місті, яка назбирала повний ящик кришок. Оксана Садловська розповідає, що вони одразу ж повідомили капелану про те, що назбирали вже ящик і він приїхав з мішками та забрав їх.

«На другий день приїхав священик, ми зважили зібрані кришечки у шкільній їдальні, і виявилося, що їх назбирали 37 кілограмів. Але акція продовжується, зараз у нас вже більше пів’ящика. Ми не зупиняємося на досягнутому, священик обіцяв нам подарунки і що ми будемо відзначені, оскільки наша школа одна з перших шкіл, яка назбирала повний ящик», – продовжує пані Оксана.

Про те, що з пластмасових кришечок протезів не роблять, педагог-організатор почула вперше від журналіста «Галицького кореспондента». «А що тоді роблять? Невже на цьому хтось має якісь прибутки?» – дивується вона.

Військовий капелан та волонтер Роман Залеський підтверджує, що забирав у школі №5 пластмасові кришки. Він розповідає, що така акція проходить у 26 навчальних закладах Івано-Франківська. А все розпочалося з того, що до Івано-Франківська на реабілітацію приїхали  хлопці із Запоріжжя та запитали, чому тут не збирають кришечки. Капелан спершу сприйняв це як жарт, але вони сказали, що не жартують, і розповіли, як ходили по Дніпру та збирали ці кришки. Роман Залеський почув таку ж інформацію на зборах військових капеланів у Києві та від священиків зі Львова. Тоді й подумав, що не варто Івано-Франківську пасти задніх, і виготовив 26 дерев’яних ящиків для кришок, які потім оббив тканиною.

Роман Залеський розповідає, що зараз з 12 шкіл він зібрав приблизно 180-200 кілограмів кришок, які зберігає у гаражі. За його словами, це дуже мало – приблизно 65 тисяч кришок, і додає, що ще не знає, що буде з ними робити і куди їх передавати, оскільки не назбирав такої кількості, щоб когось зацікавити, бо ж «не буде машина їхати сюди через 100 кілограмів». Втім все ж вірить, що з кришок виготовляють протези для бійців АТО.

Дотепер чоловік вважав, що кришки дрібно ріжуть у Києві на заводі, бо «кажуть, що там є якісь складники, необхідні для протезування»…

У приміщенні «білого будинку» «Самооборона» також збирає кришечки на протези. Але, на відміну від шкіл, там одразу їх сортують за кольорами. Жінка зі шваброю, яка мила підлогу, коли журналіст «Галицького кореспондента» навідався туди, розповіла, що таку акцію вони розпочали з ініціативи пораненого бійця, якому зробили протез. І на один протез треба приблизно 1000 кришок.

«Гранули, з яких зробили кришечки, дуже дорогі, і зараз їх міняють на сировину, з якої роблять протези. А з кришок їх ніхто не робить. Просто на цьому заводі, де роблять кришки, можна отримати і цю сировину, з якої роблять протези», – переконує вона.

Думку про те, що з кришок якимось чином роблять протези для бійців АТО, спростовують у Львівському казенному експериментальному підприємстві засобів пересування i протезування.

Там повідомили, що пластикові кришечки для виготовлення протезів не використовують. Припускають, що їх здають як макулатуру, а вже за виручені кошти благодійні організації закуповують протези. «Ну, як можна зробити з кришок протези? З них не роблять протезів і ніколи не робили. Це абсурд», – запевняють у приймальній директора підприємства.

Сім п’ятниць на тиждень

З’ясувалося, що акцію зі збору пластикових кришок на протези бійцям АТО започаткував у червні 2015 року благодійний фонд «Овес». Конкретно цей проект вони назвали «Добро жменями», а вже до нього почали долучатися різні фонди-середовища з багатьох міст України.

Але у БФ «Овес», який на рекламних плакатах повідомляв про акцію «збору та утилізації пластикових пляшок і окремих кришок для подальшої переробки та виготовлення протезів та їх частин для воїнів АТО», теж визнають, що ніяких протезів з пластику не роблять.

«Ніяких протезів з пластмасових кришок ніхто не робить, і про мови про це ніколи (!) не було взагалі. Механізм такий: активісти збирають кришечки (дякую тисячам небайдужих людей), ми здаємо їх на переробку, а отримані кошти йдуть на благодійну справу», –  запевняє на офіційному сайті фонду керівник проекту «Добро жменями» Наталія Тарасова.

Зауважимо, що раніше в коментарі для сюжету «UA: Перший»  директор фонду Тетяна Руденко повідомляла, що частина пластику, переробленого з гранул, йде саме на виготовлення деталей протезів…

Як каже Наталія Тарасова, фонд не шукає бійців, які потребують протезування, вони самі до них звертаються. Переробники сміття, з яким співпрацює БФ «Овес», закуповують кришки за ціною 8-10 гривень за кілограм, залежно від того, чи сортовані вони за кольором.

У фінансовому звіті БФ «Овес» за період 1 липня – 30 грудня повідомляється, що за цей час зібрали 21 166,8 кг кришок. А з отриманих коштів профінансували 120 тисяч грн. для протезу Сергія Тимощука, та ще 57,5 тис. для ендопротезування Роману Дідеру.

Збирають і знають, де дівають

У Долині БФ «Громади м. Долини» також збирає кришечки. І навіть деякий час співпрацював з БФ «Овес». Координатор долинського благодійного фонду Леся Мураль розповідає, що вони ще в 2013 році писали програму на грант зі збору пластику. Але потім кошти не виділили і гранти не приймали. Тому коли через два роки БФ «Овес» оголосив про збір пластикових кришечок на протези для бійців АТО, то вона зацікавилася цим, зателефонувала у їхній офіс і зрештою уклала договір. Відтак у деяких долинських магазинах з’явилися посудини для збору кришок.

«Вони хотіли, щоб ми назбирували 8 тонн кришок, телефонували до них, і тоді вони будуть приїжджати та забирати їх. Я подумала, що якщо вони не роблять протезів, то будуть їх продавати. А я ж не матиму доступу до цієї інформації, а перед людьми треба якось звітувати», – продовжує пані Леся.

Так БФ «Громади м. Долини» вирішив припинити співпрацю з славнозвісним «Овесом» та почав збирати кришечки самостійно. Координатор фонду домовилася з переробником сміття ТОВ «БРОВАРИ-ВТОРМА», який має філію у Львові. Кілограм сортованих кришок там приймають за 13 грн., а несортованих – за 9 грн. Міська влада Долини підтримала таку акцію місцевого фонду.

Леся Мураль розповідає, що отримані кошти від здачі першої партії кришок у сумі 2254 грн. фонд перерахував на рахунок бійця «Айдару» з Полтави Костянтина Фішера, якому необхідний протез ноги. Каже, хоч цих грошей за зібрані кришки вийшло небагато, але люди вважають це сміттям і викидають, однак вони можуть перетворитися на гроші і комусь допомогти. Але разом з тим закликає усі фонди робити це самостійно, щоб потім ні в кого не було ніяких претензій. Бо, по-перше, – це допомога довкіллю, а по-друге – тим, хто цього потребує. «Не важливо, чи роблять з кришок протези, чи ні, люди ж викидають їх у смітник, тоді як їх можна здати і допомогти комусь», – стверджує пані Леся.

Крім того, вона наголошує, що у Долині така акція зі збору кришечок є безстроковою. Каже, що коли закінчиться війна, можна допомагати онкохворим та й загалом тим, хто цього потребує.

 

 

Наталія КОЗАК