Режисер: Руперт Сандерс

Після того, як Миру Кілліан (Скарлетт Йоханссон) мало не загинула під час теракту, вчені корпорації Hanka Robotics перетворили її на майже повністю роботизовану істоту. Лише її мозок залишився людським. Її нове тіло було «заточене» для спецоперацій, і жінка вступила на службу в урядову організацію під назвою «Дев’ятий відділ», яка бореться з особливо небезпечними злочинами, вчиненими за допомогою кібертехнологій. Однак коли їй доручили слідство у справі якогось Кузьо (Майкл Пітт), який дистанційно вбиває босів Hanka, обертаючи проти них їхні власні розробки, жінка почала підозрювати, що корпорація не така доброчесна, як хоче здаватися.

У 1995 році японські аніматори на чолі з Мамору Осії випустили повнометражну фантастичну картину «Привид в обладунках». Можна сперечатися про те, яке значення ця стрічка мала в національному культурному контексті, але її міжнародну роль важко переоцінити. То був час, коли іноземні глядачі масово записувалися до лав шанувальників японської анімації, і «Привид» швидко став однією з «канонічних» картин. Дивіться, мовляв, друзі, які мультфільми малюють японці, в той час як діснеївці розповідають дитячі казочки про звіряток, що співають. Дійсно, за контрастом з невинною сімейною анімацією «Привид» вражав. Це була гримуча суміш політичного трилера, фантастичного бойовика і філософського кіно. У проміжках між потужними перестрілками й страшними та чарівними візіями найближчого майбутнього стрічка протягала ідейну нитку від міфології синтоїзму до модних постмодерністських і постгуманістичних шукань. Що розумнішим був глядач, то більше він міг почерпнути з творіння Осії, яке базувалося на коміксах Масамуне Сіро. І в той час, як одні просто захоплювалися багатоплановим твором, інших він надихав.

Зокрема, «Матриця» братів Вачовскі була створена як спроба відтворити і перевершити в ігровому кіно кіберпанківську крутість «Примари». У другій половині 2000-х голлівудська студія DreamWorks придбала права на створення рімейка «Примари». Робота над цим проектом затягнулася, оскільки американці стикнулися з очевидною проблемою – оригінал занадто складний для того «найменшого спільного знаменника», з розрахунком на який створюються голлівудські блокбастери. Фільм Осії не був призначений для масової міжнародної аудиторії. Голлівуд же повинен працювати для неї. Елітаризм для них все одно, що смерть.

У результаті сюжет «Примари» був істотно переосмислений. У той час, як головною темою оригіналу була технічна еволюція людства, яка виражалася в поступовому зближенні роботизованих людей і мислячих штучних умів, у фільмі Руперта Сандерса на перше місце виведена зовсім відсутня в Осії злочинність мегакорпорацій, які крутять людськими долями у своїх інтересах. Це кіно, де є яскраво виражені герої і лиходії, чітко визначена мораль, робляться спроби зіграти на душевних струнах глядачів… Філософія ж Сіро і Осії відсунута на другий і третій план та істотно спрощена. При цьому картина багато в чому відтворює пейзажну красу колишньої «Примари» і її бойові сцени, додаючи кілька нових, куди менш ефектних і значно банальніших. У тих, хто добре знає оригінал, це створює відчуття дезорієнтації. Фільм крякає, як качка, плаває, як качка, і ходить, як качка, але це не качка. Тобто не рімейк «Примари», а нова картина.

Наведемо лише одну значущу сюжетну відмінність. У той час, як японська стрічка починається з того, що головна героїня незаконно ліквідує іноземного дипломата, в американському кіно у візуально схожому епізоді героїня відважно розстрілює роботів і злочинців, які нападають на менеджера Hanka. Ви відчуваєте нюанс? Голлівудська мораль не може дозволити головній героїні бути кілером на держслужбі.

На жаль, не все з того, що перекочувало з колишнього фільму в новий, Сандерс зміг вдало інтегрувати в нове оповідання. Так, героїню, як і раніше, називають «майором», але з чого б їй носити високе звання? Майор у Осії була жінкою з тривалим військовим минулим. Майор же у Сандерса в «Дев’ятому відділі» лише рік, і до цього вона в армії не служила. Навіть «лейтенант» для неї – перебір. По суті, вона повинна вважатися стажистом, яким би чудовим співробітником вона не була. Бюрократичні млини мелють довго.

Що можна сказати про фільм, якщо абстрагуватися від його передісторії? Що це стильний і візуально насичений футуристичний трилер, в якому, однак, мало що можна довго хвалити. За жанровим мірками непогано, але далеко не шедевр. Дизайн мегаполіса в мультфільмі 1995-го був натхненний Гонконгом. Парадоксально, але у фільмі, де є сцена, в якій Скарлетт Йоханссон роздягається і стрибає з хмарочоса (в героїню вбудована система, що робить її тіло невидимим), найкраще запам’ятовується пара епізодів з Такеші Кітано. Японський ветеран зіграв шефа «Дев’ятого відділу», який у новому кіно, на відміну від мультфільму Осії, не тільки роздає накази, а й особисто бере участь у фінальному екшені. Кітано старий, але він ще суперстар!

Насамкінець про відсутність японських акторів в інших основних ролях. Коли в Америці роздули скандал з того, що Йоханссон отримала роль, яка в оригіналі була японською, ніхто не згадав, як Акіра Куросава свого часу перетворив шотландського «Макбета» на японський «Трон у крові» і як Голлівуд перетворив «Сім самураїв» на «Чудову сімку». Це нормальне явище в культурному спілкуванні японських і західних творців. Чому Сандерс мав перервати цю традицію?

ФЕЛІНСЬКИЙ