Рак простати – це не вирок

4 лютого – всесвітній день боротьби з раком. Рак простати – одне з найбільш розповсюджених злоякісних захворювань серед чоловіків не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Про призначення і завдання органа

Передміхурова залоза, також відома як простата, являє собою орган, розташований трохи нижче сечового міхура. Основне призначення простати – вироблення специфічного секрету, який входить до складу сперми. Секрет передміхурової залози, визначаючи консистенцію еякуляту (зокрема, сприяючи його розрідженню), містить у собі вітаміни, ферменти, імуноглобулін, іони цинку та ін.

Функціонування передміхурової залози здійснюється завдяки контролю з боку гіпофіза, що виділяє естроген, андроген і стероїдні гормони. Розмір передміхурової залози можна порівняти з розміром волоського горіха, проте простата може збільшуватися під впливом різних патологічних станів.

Простата виконує ряд завдань в організмі, основні з яких:

– здійснення ролі клапана, який під час ерекції закриває вихід із сечового міхура, що дозволяє утримувати сечу;

– вироблення секрету передміхурової залози, що є одним із компонентів сперми;

– непрямий вплив на появу ерекції;

– викид сперми при статевому акті.

Про небезпеки

Одними з найпоширеніших нездужань, пов’язаних із патологічними станами в передміхуровій залозі, вважаються такі:

  • Простатит, або запалення передміхурової залози є однією із найбільш поширених хвороб чоловічої статевої сфери. При цьому ймовірність виникнення недуги зростає з віком. Вважається, що на запалення передміхурової залози частіше хворіють чоловіки віком від 30 років. Небезпека простатиту будь-якої форми в тому, що близько половини пацієнтів, які ігнорують необхідність лікування, ризикують стати безплідними.
  • Аденома передміхурової залози, також відома як доброякісна гіперплазія простати. Захворювання, при якому розмір передміхурової залози збільшується, внаслідок чого зростання тиску простати на сечовий міхур порушує його функціонування. Як правило, аденома простати спостерігається у пацієнтів, вік яких перевищує 60 років. Основними її симптомами є зростаюча частота сечовипускання, відчуття, що суб’єктивно сприймається як неповне випорожнення сечового міхура. При цьому також може збільшитися тривалість сечовипускання і спостерігатися ослаблення сечового струменя. При важких формах хвороби виникає гостра затримка сечі – стан, при якому самостійне сечовипускання утруднене.
  • Рак передміхурової залози, або злоякісна пухлина простати найчастіше розвивається у чоловіків після 65 років. До групи ризику також потрапляють чоловіки, серед близьких родичів яких траплялися випадки захворювання, а також особи, які приймають препарати з вмістом тестостерону. Основні симптоми раку простати схожі з симптомами аденоми.

 

Про страшну статистику

На сьогодні рак передміхурової залози (РПЗ) – одна з найважливіших медичних проблем, що стоїть перед популяцією чоловіків. РПЗ – найбільш поширена пухлина в Європі, з високим показником захворюваності чоловіків, який перевищує показник захворюваності на рак легень та колоректальний рак. Крім того, зараз РПЗ посідає друге місце серед причин смерті від злоякісних новоутворень у чоловіків. РПЗ виявляється частіше у людей похилого віку. У розвинених країнах РПЗ становить близько 15% від усіх пухлинних захворювань у чоловіків.

За даними Національного інституту раку, в Україні щорічно реєструється більше шести тисяч випадків раку передміхурової залози, по нашій області більше 200 випадків цього захворювання. З числа тих, хто захворів уперше, 36-44,2% хворих на рак простати виявляють недугу на третій і четвертій стадіях. На жаль, показник виявлення раку простати при профілактичних оглядах по області залишається низьким та складає 11,7-18,8%. За рік по Івано-Франківській області від раку передміхурової залози помирає 100-120 чоловіків.

 

Про фактори ризику

Фактори, що визначають ризик розвитку раку передміхурової залози, невідомі, хоча деякі з них уже визначені. Вчені називають три чинники: літній вік, етнічне походження та спадковість. Якщо в одного з найближчих родичів першої лінії був або є рак передміхурової залози, то ризик захворіти на нього збільшується вдвічі. Якщо рак передміхурової залози був діагностований у двох і більше родичів першої лінії, то такий ризик збільшується в 5-11-кратному розмірі.

Наразі нема переконливих даних для широкого впровадження скринінгових програм населення для раннього виявлення раку передміхурової залози. Однак визначення рівня простат специфічного антигена (PSA) в крові та пальцеве ректальне дослідження повинні проводитися чоловікам віком від 45 років. Для цього раз на рік вони повинні бути оглянуті урологом.

 

Про діагностику

До основних методів діагностики раку передміхурової залози належать: пальцеве ректальне дослідження, визначення PSA сироватки крові, трансректальне ультразвукове дослідження та біопсія передміхурової залози.

Всі ці методи діагностики в комплексі дозволяють поставити діагноз раку простати, а також визначити стадію захворювання. При цьому слід пам’ятати, що жоден з цих методів окремо не може ні підтвердити, ні виключити рак простати.

Більшість ракових пухлин передміхурової залози розташовані в периферичній зоні і тому можуть бути виявлені при пальцевому ректальному дослідженні. Тому підозри, що виникли при пальцевому ректальному дослідженні, є абсолютним показанням для біопсії передміхурової залози незалежно від рівня PSA.

Визначення рівня PSA викликало революцію в діагностиці раку передміхурової залози. У практиці це органоспецифічний, а не раковоспецифічний маркер. Тому підвищений рівень цього маркера можливо спостерігати і при доброякісній гіперплазії простати. Однак рівень PSA є незалежним маркером, чим вище його значення, тим більш імовірна наявність раку передміхурової залози.

Трансректальне ультразвукове дослідження передміхурової залози є одним з важливих додаткових методів дослідження, яке дозволяє визначити об’єм передміхурової залози, патологічне кровопостачання, а також підозрілі ділянки, з яких необхідно взяти матеріал на морфологічне дослідження.

Біопсія передміхурової залози дозволяє не тільки встановити природу пухлини, а також визначити стадію захворювання. Це обстеження потребує відповідного інструментарію та навиків лікаря.

На даний час в умовах КЗ «Прикарпатський клінічний онкологічний центр» може бути проведене таке повноцінне обстеження. Крім цього, для визначення поширення процесу всім хворим проводиться обстеження легень, кісток скелета, внутрішніх органів, куди рак передміхурової залози може метастазувати. З цією метою проводиться остеосцинтіграфія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія.

 

Про лікування

Вибір дієвого методу лікування раку простати залежить від багатьох факторів. Визначити його повинен фахівець, спираючись на стадію захворювання, вік пацієнта, результати аналізів, супутні захворювання та інше.

Існує класифікація основних методів лікування раку передміхурової залози:

  • тактика вичікування – застосовується в тому випадку, якщо пацієнт похилого віку з великою кількістю серйозних супутніх захворювань: стан хворого контролюється на постійній основі, але лікування не проводиться;
  • радикальна простатектомія – лікування раку простати хірургічним шляхом, рекомендується тільки в разі, коли виявлено захворювання на І-ІІ стадії та коли інші методики не можуть допомогти;
  • променева терапія – часто вживаний метод, іноді для закріплення результату інших видів лікування і запобігання можливості повторного розвитку пухлини: при опроміненні руйнується ДНК опромінюваних клітин, тому вони не можуть далі розмножуватися;
  • гормональна терапія – лікування за допомогою гормональних процедур, застосовується в тому випадку, якщо захворювання виявлено на пізніх стадіях;
  • хіміотерапія в комбінації з гормонотерапією, бісфосфонатами.

На жаль, запобігти будь-якому захворюванню, у тому числі злоякісним утворенням, практично неможливо. Нерідко ці недуги є не результатом способу життя, а, наприклад, генетичною схильністю. Будь-які заходи профілактики, в тому числі відмова від шкідливих звичок та шкідливої їжі, ведення правильного і здорового образу життя, навряд чи будуть до кінця ефективними. Тому єдиним методом, який допоможе своєчасно виявити доброякісну або злоякісну пухлину, можна назвати тільки регулярне проведення профілактичних оглядів.

Заслужений лікар України,

головний лікар КЗ ПКОЦ Володимир РОМАНЧУК,

завідувач диспансерного відділу, онкоуролог Ігор ЗАКАЛА,

 онкохірург диспансерного відділення Ігор ПРИШЛЯК

 

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!