Реформа в професійно-технічній освіті: гроші мають йти за учнем

 

Цього року центральні органи влади України передали фінансування професійно-технічної освіти на утримання місцевих бюджетів.

Безумовно, професійно-технічна освіта потребує нагальних змін, адже в умовах гострої нестачі в країні кваліфікованих робітничих кадрів навчальні заклади продовжують випускати екзотичні на сьогодні професії – конторник, оператор комп’ютерного набору, секретар-друкар і т.д. На жаль, держава не має навіть даних, скільки робітників різних спеціальностей потребує сьогодні український ринок праці. Крім того, в ПТНЗ втрачено їх основні навчальні профілі. Так, у будівельному ПТНЗ разом з штукатурами і мулярами готують перукарів та кондитерів. Значної модернізації потребує матеріально-технічна база закладів, необхідно також підвищити кваліфікацію викладачів.

Однак Міністерство освіти та науки України замість того, щоб напрацювати програму реформування робітничої освіти, нерозв’язану проблему скинуло на плечі органів місцевого самоврядування. Проте лише частина міських рад заклала кошти для фінансування ПТНЗ. Решта (в нашій області це найбільше стосується Коломиї, Калуша, Бурштина) вирішили почекати субвенцій від уряду. І дійсно, фінансова допомога з Кабміну прийшла, але вона лише частково покрила необхідні витрати. Всі спроби на законодавчому рівні повернути фінансування профтехосвіти з державного бюджету теж завершилися нічим.

У зв’язку з цим зрозуміло, що з наступного року утримання ПТНЗ стане головним болем обласного бюджету, а відповідно, необхідно здійснювати реформування системи профтехосвіти. Однак уже перші спроби Департаменту освіти та науки ОДА структурувати навчальні заклади за виробничими профілями наштовхнулися на активний спротив лобістських груп та популізм депутатів облради. Через це актуалізувалося питання визначення методики, яка б дозволила об’єктивно оцінювати якість навчальних послуг, що надаються ПТНЗ.

Для того, щоб не напрацьовувати складних механізмів оцінки стану навчальних закладів, які все одно не будуть позбавлені суб’єктивного втручання, і не «винаходити велосипед», варто використати новації з вищої освіти. Зокрема, для реформування системи ПТНЗ доречно буде використати принцип «гроші ходять за учнем». Він передбачатиме, що місця обласного замовлення підуть у ті навчальні заклади, які виберуть вступники у своїх заявах. Тобто бюджетні місця отримуватимуть не навчальні заклади, а абітурієнти. Такий шлях поділу обласного замовлення дозволить зекономити кошти, швидко визначити становище ПТНЗ і змусить навчальні заклади реформуватися і бути конкурентними на ринку праці.