Від редакції: українська англомовна газета “Kyiv Post” щотижня публікує аналіз стану українських реформ у ключових галузях. Цей текст – переклад такого аналізу за тиждень з 17 по 24 листопада.

Огляд

У більшості країн колесо правосуддя провертається повільно, проте в Україні воно, здається, взагалі не рухається – принаймні коли йдеться про засудження колишнього президента України Віктора Януковича та чиновників його режиму за вбивства учасників Євромайдану та розграбування державних коштів.

Відвідуючи меморіал загиблим під час Євромайдану 21 листопада, у четверту річницю початку протестів, чинний Президент Петро Порошенко виглядав похмурим і шанобливим. Проте влада, очолювана Порошенком, досі не засудила жодного відповідального за смерті 112 протестувальників, вбитих силовиками режиму Януковича.

Ба більше, всього за день перед цим, 20 листопада, усі розслідування проваджень пов’язаних з Євромайданом та з корупційними злочинами режиму Януковича були припинені через відсутність Держбюро розслідувань – органу, якому ГПУ мала передати функції слідства.

Правосуддя

Одне з небагатьох досягнень, якими постмайданівська влада може пишатись, це запуск Національного антикорупційного бюро (НАБУ), органу для розслідування корупційних злочинів. Постійне втручання у роботу НАБУ з боку влади є певним доказом того, що воно й справді працює як належить та не залежить від влади.

Про інший антикорупційний орган, Національну агенцію з запобігання корупції (НАЗК), такого сказати не можна. Агенція, яка має перевіряти електронні декларації чиновників, досі не викрила жодну масштабну справу. З 1,5 мільйона перевірок електронних декларацій, які орган має провести цього року, завершили лише 91, виявивши всього сім кримінальних порушень. Голову НАЗК Наталію Корчак критикують за лояльність до Порошенка, а громадські активісти, які уважно стежили за набором співробітників до агенції у 2015, заявляли, що конкурс був викривлений на користь пропрезидентських кандидатів.

Разом з цим, саму НАЗК також звинувачують у причетності до корупції – керівниця одного з департаментів агенції Ганна Соломатіна заявила 14 листопада, що орган був причетний до підробки результатів перевірки електронних декларацій високопосадовців, щоб проти них не відкрили проваджень.

За словами Соломатіної, декларації політичних опонентів Порошенка відбирали для більш детального розгляду. НАБУ вже почало перевірку цих звинувачень, а також розслідує справу щодо нової машини Корчак, яку чиновниця не включила до своєї декларації.

Дискусія точиться й навколо створення ще одного антикорупційного органу, Державного бюро розслідувань, якому прокуратура має передати усі функції слідства окрім повноважень у тих справах, якими опікується НАБУ.

По-перше, головою Держбюро призначили Романа Трубу, колишнього очільника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури, який вів справи проти активістів Євромайдану.

По-друге, орган, який очолив Труба, по суті існує лише на папері і не буде працювати доти, доки Верховна Рада не ухвалить низку законопроектів, які розблокують його роботу.

Нова система

Коли парламент ухвалював закон про створення НАБУ у 2014, депутати вирішили, що Генеральна прокуратура продовжить розслідувати гучні справи проти режиму Януковича, щоб не перевантажувати новостворений орган. НАБУ фактично почало працювати на початку 2016, і досі має в штаті лише 200 з 700 детективів.

Згідно з планом дій по боротьбі з корупцією, створеним після Євромайдану, ГПУ мала позбутись функцій розслідування, і займатись лише тими провадженнями, які вже розслідували інші органи: Держбюро розслідувань для звичайних справ або НАБУ для корупційних злочинів.

Планувалось, що таким чином влада перестане використовувати ГПУ як пострадянський орган політичних переслідувань, адже раніше генпрокурор, призначений президентом, міг порушувати справи проти політичних опонентів влади, або навпаки закривати справи проти їхніх друзів. Це мусило припинитись.

Днем, коли ГПУ мала передати повноваження, мало стати 20 листопада.

Саботаж?

Проте спроби змінити систему пішли не за планом з самого початку. Департамент спеціальних розслідувань ГПУ, очолюваний Сергієм Горбатюком, якому доручили розслідувати справи Євромайдану та корупційні справи Януковича, опинився під тиском.

Окрім того, що департаменту бракувало людей та техніки, усі його спроби провадити справи Євромайдану постійно стикались з опором з боку високопоставлених прокурорів та нереформованої судової системи. Ба більше, Горбатюк заявив, що усі справи, які так чи інакше стосуються прибічників чинної адміністрації президента, вилучали з його департаменту та передавали військовим прокурорам, де й залишались без жодних зрушень.

Запуску Держбюро розслідувань також не відбулось, і генпрокурор Юрій Луценко, виступаючи 17 листопада в ефірі 112 телеканалу, заявив, що бюро ймовірно розпочне роботу не раніше кінця 2018 року, тобто на рік пізніше, ніж планувалось.

Дедлайн 20 листопада настав, проте нічого не змінилось, і, за словами Горбатюка, всі розслідування по корупції режиму Януковича по суті зупинились. НАБУ тепер має забрати у ГПУ близько 3500 справ, проте це суттєво сповільнить роботу агентства, адже тепер його детективи мають ознайомитись з усіма новими матеріалами.

Ба більше, ГПУ більше не має повноважень порушувати й нові справи щодо високопосадової корупції.

А якщо справи лежатимуть заморожені занадто довго, їх взагалі можуть закрити – це передбачено поправками, внесеними до Кримінального процесуального кодексу 3 жовтня. У НАБУ заявляють, що через зміни до статті 219 кодексу, які обмежують термін досудових розслідувань особливо складних злочинів до 6 місяців з моменту внесення відомостей до єдиного реєстру, багато справ залишаться невирішеними. Тепер слідчий буде зобов’язаний закрити кримінальну справу після завершення встановленого терміну, незалежно від того, чи розкритий злочин.

Нечесна гра?

Депутат Самопомочі Олена Сотник спробувала продовжити слідчі повноваження ГПУ, щоб звільнити НАБУ від необхідності забирати 3500 справ. Її пропозиція була проголосована 3 жовтня разом з іншими змінами до кримінального, процесуального й інших кодексів, включених до закону №6232.

Проте, голова правління “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін заявив, що після того, як спікер парламенту Андрій Парубій підписав закон, 30 жовтня його направили на підпис Порошенку. За словами Шабуніна, адміністрація президента надіслала секретаріату уряду текст закону для збору коментарів і пропозицій вже без правки. Парубій запевняв, що адміністрації президента закон направили з правкою.

Отже, є ймовірність того, що текст виправили вже після ухвалення парламентом, щоб забезпечити передачу справ з ГПУ до НАБУ. Луценко заявив 20 листопада, що передача справ планується, проте наразі не зрозуміло, чи вона вже почалась.

 

Цей матеріал підготовлено в рамках проекту “Reform Watch”, що впроваджується “Media Development Foundation” (MDF) у співпраці з “Kyiv Post” та фінансується Національним фондом на підтримку демократії (NED).