У будинку №2 на вул. Манюха в Івано-Франківську – напружене протистояння. Один із мешканців перебудовує свою квартиру під офіс, а кілька сусідів категорично проти цього. Як з’ясувалося, на реконструкцію немає жодних дозвільних документів, але притягнути до відповідальності  недобросовісного власника приміщення та змусити його усунути порушення непросто.

 Боротьба «до останнього»

Марина Маланчук мешкає якраз над квартирою, яку реконструюють. Вона  розповідає, що ця квартира продавалася шість років. Тодішня власниця одразу відправляла ймовірних покупців до сусідів, аби запитати, чи вони погодяться на реконструкцію помешкання під офіс. Проте сусіди завжди були проти. А в березні ц.р. у дверях пані Марини з’явилася записка від її сусіда знизу про те, що він хоче познайомитися.

«Він сказав, що хоче дозвіл на офіс. Ми, троє сусідок з другого поверху, вийшли і відразу сказали, що дозволу не дамо, бо іншого житла не маємо і хочемо жити спокійно, а тут і так через машини спокою немає. Він це послухав, а потім прийшов і сказав, що буде робити ремонт у квартирі, і запропонував поміняти стояк, – продовжує пані Марина. – Я погодилась. Тоді він попросив дізнатися, скільки це буде коштувати, а я йому кажу: «Ви хочете міняти, то дізнавайтесь». Він довго не приходив, а потім з’явився і запустив будівельників. Це було десь у квітні. Вони почали тут шуміти, туалет, ванну вивалили. У несучій стіні зробили двері».

Мешканці спершу звернулися до свого балансоутримувача КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» (МІУК). Прийшла працівниця підприємства та оглянула квартиру. Проте під час огляду, як зауважує Марина Маланчук, до неї зателефонував власник квартири №32 Георгій Соляник і домовився про зустріч. А через декілька днів КП «МІУК» видало акт про те, що власник проводить ремонтні роботи, зокрема демонтаж міжкімнатних перегородок, але втручань у несучі стіни не виявлено.

Тоді Маланчук звернулася з листом до МІУК, в якому повідомила, що Соляник проводить перепланування квартири під офіс без згоди власників квартир №31, 34, 35, 36, та просила з’ясувати, наскільки його дії правомірні і чи має він дозвільні документи. Однак лист так і залишився без відповіді.

«Коли я прийшла по відповідь, то мені сказали, що відповідь мені дали і щоб я не ходила та не винюхувала. Але письмової відповіді не було. Тоді я пішла в департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини, вони мені спочатку дали усну відповідь, а потім письмову, що містобудівних умов та обмежень йому не видавали. Після цього 23 травня я пішла в обласне управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (ДАБІ) та написала заяву», – каже пані Марина. Їй сказали місяць чекати на відповідь. А коли вона прийшла у вказаний час, то з’ясувалося, що декларація про початок проведення будівельних робіт у Георгія Соляника була відкрита ще 5 травня.

«Власник знову привіз будівельників, вони почали щебінь носити, двері в нас на домофоні, їх можна лиш офіційно відключати, а вони камінь підкладали і носили це все, матюкали нас на чому світ стоїть. Ми всі зібралися, а він далі говорив усім, що я на нього наклепи зводжу, що він робить ремонт у квартирі, а я йому не даю його проводити. Він написав на мене заяву в поліцію, і вони в той же день прийшли. Ми вже потім дізнались, що його друг, який з ним приходив, – поліцейський», – зітхає жінка.

Пані Марина каже, що коли вона отримала відповідь про те, що її питання розглядається і Соляником зацікавилася ДАБІ, до неї почали телефонувати то його знайомі, то його начальник, то сестра. Навіть приходили домовлятися ледь не опівночі. «Я сказала: ви мене нічим не купите і прошу поставити на місце стіни. Я буду боротися до останнього, скільки зможу», – додає вона.

Жінка також розповідає, що власник квартири №32 втрутився в опалювальну систему – спускав воду з батарей. При цьому були присутні люди, які представилися працівниками «Теплокомуненерго». Вони відмовилися показати посвідчення, але запевнили мешканців, що кожен має право промивати батареї.

Пані Марину обурює й те, що коли мешканці будинку зверталися в це комунальне підприємство за дозволом на теплові лічильники, то їм відмовили через буцімто те, що їх не можна ставити на цей будинок. А от Георгію Солянику видали технічну документацію на тепловий лічильник.

Врешті-решт Маланчук таки добилася того, що Солянику скасували декларацію на початок будівельних робіт з реконструкції квартири №32 під торгово-офісні приміщення. «Я сказала, що не вийду з кабінету заступника начальника ДАБІ Михайла Ткачука, поки власнику квартири №32 не скасують декларацію.  Просила пояснити, на підставі чого йому видали декларацію і як його наказали. Але він не відповів. Тоді я сказала, що не випущу його, а прикую себе тут і буду сидіти в кабінеті. І 5 серпня о 16.30 з великим боєм мені видали декларацію. Я там була з 14.00 до 16.30», – згадує жінка.

Проте скасування декларації не зупинило сусіда: вже після того, як її анулювали, будівельники вибили двері у несучих стінах. Відтак Марина Маланчук звернулася в прокуратуру, яка переадресувала справу в поліцію та міському голові.

 

Просто ремонт?

Власник квартири №32 Георгій Соляник запевняє, що зараз він просто проводить ремонт у квартирі. А вибиті двері пояснює тим, що поставив панорамні вікна і жалюзі. Крім того, чоловік стверджує, що сусідка зверху його шантажує. Бо хоче, щоб він продав цю квартиру її подрузі за 10 тис. доларів, однак продавати її він не має бажання.

«Вона каже: «Я буду писати і шантажувати тебе». Але вона не може керувати моєю квартирою. Ця квартира була занедбана, підлоги не було, тому заливали стяжку і треба було всі ці перестінки демонтувати. А вона тероризує цілий під’їзд. Пише заяву в поліцію, що майстри не прибрали в під’їзді. Я також на неї писав скарги і в міліцію, і в прокуратуру, бо вона займається шантажем», – пояснює Георгій Соляник.

На питання, що буде там – квартира чи офіс, чоловік однозначно відповісти не може. «Зараз зроблені роботи, і треба сісти подумати, як це робити. Може бути квартира. Якщо офіс, то треба це документально якось підтверджувати», – каже він.

Втім, якщо власник стверджує, що у квартирі ведуться просто ремонтні, а не будівельні роботи і для цього не потрібні дозволи, то заступник начальника облуправління ДАБІ Михайло Ткачук каже, що такі види робіт уже називаються реконструкцією і для них потрібні дозволи.

 У рамках процедури

За словами пана Ткачука, зараз документи по цій справі передані міському управлінню ДАБІ. Він пояснює, що держава спростила отримання декларації на початок будівельних робіт. Для того, щоб її отримати, треба піти в дозвільний центр, написати заяву та долучити документи. Потім матеріали передають у ДАБІ поштою, яка перевіряє їх на повноту даних. Тому якщо є всі 26 пунктів, то інспекція видає декларацію. А вже потім, якщо будуть звернення від сусідів чи поліції, перевіряє достовірність даних, і якщо є підстави, скасовує декларацію.

«Ми тричі туди їздили, але він (Соляник – авт.) уникав з нами зустрічей. Згідно із законодавством, коли проводиться перевірка, треба скласти акт. А акт складається тільки у присутності власника. Тоді ми зробили документальну перевірку – надіслали запит у департамент архітектури та до проектанта. Виявилося, що в нього немає містобудівних умов та обмежень. Містобудівні умови видаються, коли є протокол зборів мешканців будинку, тобто має бути погодження сусідів. Він цього не зробив. А проектант написав, що жодного проекту він не робив, а робив тільки проектні пропозиції. Проектні пропозиції робляться для того, щоб отримати містобудівні умови та обмеження. На підставі цього скасували декларацію», – каже Михайло Ткачук.

Зараз цією справою займається вже міське управління з питань держархбудконтролю. За словами начальника відділу контролю за будівництвом Олега Семківа, міська інспекція також не могла застати на місці проведення робіт Георгія Соляника, а без нього не може здійснити перевірку.

«На наші звернення прибути для того, щоб ми організували перевірку, він не реагує. У зв’язку з цим нами складено акт про те, що ми не потрапили на об’єкт будівництва, і ми підготували припис про заборону подальшого проведення будівельних робіт. Зараз де-юре жодних дозвільних документів на виконання тих робіт, які він робить, у нього немає. Обласна інспекція не змогла притягнути порушника до відповідальності у зв’язку з тим, що вони також не могли застати замовника будівництва на об’єкті. Які вони дії вчиняли, щоб він прийшов, я не знаю. Але ми зараз підготували припис про заборону будівельних робіт і листом зобов’язали з’явитися до нас», – розповів Семків.

Якщо Соляник не з’явиться в ДАБІ, то його притягнуть до відповідальності за недопуск до об’єкта. За це передбачений штраф – понад 5 тис. грн. Якщо і це не допоможе, то інспекція подасть до суду, щоб забезпечити собі доступ до об’єкта перевірки та присутність замовника. Рішення суду передається у виконавчу службу, і вона силовим методом має привести його на об’єкт будівництва. Аж тоді ДАБІ зможе здійснити перевірку.

«Але тут справа не тільки в тому, щоб притягнути до відповідальності. Ми його притягнемо, але об’єкт у попередній стан не повернеться. Для того, щоб привести його у попередній стан, має бути рішення суду. Ми, у свою чергу, фіксуємо факт порушення, зобов’язуємо його усунути. Порушення можна усунути двома шляхами: або привести у попередній стан, або оформити правові документи. Сплата штрафної санкції не звільняє його ні від чого, у нього об’єкт все одно буде у підвішеному стані», – наголошує Семків.

Процедура притягнення замовника будівництва до відповідальності та усунення виявленого порушення, як бачимо, доволі складна. Але вона не може тривати навіть рік. Якщо інспекція не дотримається встановлених термінів, то тоді власник квартири, яка реконструюється, може виграти судовий процес.

Наталя ДЕРКЕВИЧ