Романтичний етностиль Віри Прокопик

Косівщина має славну історію, чарівну природу, та найбільше її багатство в обдарованих людях – плеяді талановитих митців. Серед сучасних косівських художників звертає на себе увагу внучка відомого різьбяра О. Іщенка – Віра Прокопик. Вона продовжила мистецьку династію, хоча й опанувала для себе нове ремесло – дизайн одягу. Творчий доробок косівської дизайнерки вже встиг отримати схвальні відгуки справжніх гурманів сучасної української моди і просто стильних молодих людей.

Віра народилася 14 лютого 1980 року. Її шлях у мистецтво починався з юних років, адже росла дівчинка у сім’ї, де і батьки, і дідусь своїми руками творили довкола себе світ прекрасного. Вони прищеплювали своїм дітям любов до краси, навчали модно одягатись. Мама Людмила Олександрівна (за спеціальністю майстер художньої кераміки) в’язала донечкам різноманітне вбрання, передала їм це чудове рукомесло і спонукала Віру до дизайну одягу.

Цікавий одяг Віру приваблював ще з дитинства. Вона любила одягати ляльок, як і всі діти. А тому в’язала для них різні речі, перейнявши це вміння від мами. Після закінчення 9-го класу Косівської СШ №2 в 1995 р. вступила на відділ ткацтва Косівського коледжу прикладного та декоративного мистецтва, який закінчила в 1999 р., а в 2008 р. – відділ дизайну костюмів.

У коледжі опанувала новий для себе жанр – панно-гобелен. Підбирала натуру, кольорову палітру, успішно вирішувала всі технологічні завдання. Від виконаної роботи приходило задоволення, хотілося творити ще і ще. Її дипломні роботи панно-гобелен «Різдво» (1999) та моделі одягу «Трипільські діви» (2008) були схвально оцінені державною комісією. Гобелени та моделі одягу Віри приваблюють гармонією кольорів і орнаментів.

Зараз Віра Прокопик – дизайнер-модельєр. Вже на початку мистецького шляху вона намагалася нікого не повторювати і тому за основу творчості обрала для себе романтичний етностиль. Сьогодні дизайнери одягу намагаються на новому рівні відтворити національні образи, що відповідали б одночасно і традиції, і новому ритму життя сучасної людини. Молода художниця творить візуально оригінальні, міцно побудовані композиції з кольоровою гамою, які привертають увагу глядача. Вона виготовляє ексклюзивний одяг у романтичному етностилі за індивідуальним замовленням у техніці ручного в’язання.

Її роботи брали участь у багатьох показах і конкурсах. Ще студенткою Віра була учасницею конкурсу «Печерські каштани» у Києві. А своє мистецьке життя починала з моделі,  демонструючи дипломні роботи. Віра часто дефілює на подіумах різноманітних фестивалів, показів одягу, в т.ч. і на місцевому «Лудинє-фесті». Вона це любить, це завжди для неї свято і такий маленький театр. На щорічних фестивалях «Лудинє» у 2011-2016 роках Віра демонструє то ретроодяг косівських панянок 20-50-х років минулого століття, то сучасний дизайнерський одяг в етностилі.

На «Лудинє-2017» колекція Віри Прокопик у стилі «бохо-шик» милувала око відвідувачів. 5 вересня у Косівському музеї народного мистецтва відбулася презентація виставкового проекту Миколи Стринадюка «КОКАфонія». «Яскравим доповненням виставки та несподіваним приємним сюрпризом для гостей заходу став показ моделей одягу від Віри Прокопик, яка провела модне дефіле. Її красиві і стильні роботи демонстрували не менш чарівні і стильні моделі», – зазначала журналістка Аліса Мудрицька.

Віра – багатогранна і несподівана у своїх творчих уподобаннях, неодноразово знімалась у кліпах композитора Остапа Гавриша, відеографа Руслана Трача. У Яворові Косівського району відбулися зйомки фільму про традиційні весільні обряди, в яких взяла участь і вона. Зйомки Віриних робіт вели телеканали «Рада» і «Культура». В інтерв’ю до фільму «Косів гуцульський» (2006 р.) Віра сказала: «Я працюю творчо. Хочу робити колекції, їздити на конкурси, показувати себе світу. І якщо мене оцінять люди, я буду задоволена, що свою творчість я не загубила в просторі».

У творчому асортименті дизайнерки, крім одягу, є браслети, сережки, кулони ручної роботи. Відповідаючи на наше прохання детальніше описати процес створення своїх виробів, Віра Прокопик каже: «Починається все з роздумів, яким характером чи образом я хочу наділити річ. Потім підбираю орнаментику, колір. Зшиваю, зв’язую все вручну. Тобто весь процес – це делікатна ручна робота».

«Я вважаю, що замало просто зробити грамотну річ за кольором чи фактурою. Такі речі – неживі. Автор має володіти своїм відчуттям стилю, і його витвори мають бути продовженням цього стилю. Тільки так річ оживає. Тому дослухаюсь до свого внутрішнього естетичного голосу», – розповідає вона.

Свою донечку Єву мисткиня теж навчає прекрасному. Дівчинка лише пішла у перший клас, але вона вже мамина маленька модель – обожнює сцену, бере участь у показах.

А ще Віра захоплюється музикою, фотографією, любить мандрувати. У горах почувається, наче під їх опікою. Якщо важко на серці чи якісь негаразди – їй варто піднятися в гори чи сходити до річки, і вона наповнюється новою силою, чимось мудрим і первинним, що здатне навіть зцілювати.

Марія ПОРОХ,

м. Косів

Фото Н. Юрової

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!