Про знахідку у Майданівському лісництві розповів на своїй сторінці у Facebook монах-студит Юстин Бойко. Саме ж місце виявив його брат Михайло, який і зробив унікальні світлини, передають “Вікна”. 

У дописі йдеться:

“На фото будинок пасічника. А насправді це був центр підпільної Церкви, у якому діяв ісповідник віри о. Михайло Косило. Офіційно він працював як пасічник Делятинського лісокомбінату. Саме ця професія дозволяла йому і офіційно працювати на роботі, і бути повноцінним священиком УГКЦ”.

Брати Бойки тепер планують відновити це місце та наразі збирають спогадами.

Допис уже зібрав чимало коментарів, із яких можна дізнатися й ім’я людини, яка свого часу збудувала каплицю серед лісу. Як з’ясувалося, це був лісничий Василь Струк. 

Його онук пише:

“Якщо я не помиляюсь, мій дідо був лісничим Майданського лісництва і безпосереднім керівником о. Михайла, оскільки він працював там пасічником. Радий, що мій дід, знаючи про підпільну діяльність і всю небезпеку, всіляко сприяв діяльності Косила та справі УГКЦ. Вони залишились добрими друзями аж до смерті. О. Михайло видатна постать для нашого краю”.

Отець Петро Голіней ці слова підтвердив та зазначив, що був на посвяченні цієї каплиці:

“Андрію! Ти зовсім не помилився. У свій час саме твій дід – Василь Струк – і обладнав там каплицю. Я був на її посвяченні. Був присутній і твій дід. Отець Михаїл сказав на його честь гарне подячне слово за підтримку в роки праці на пасіці і прикриття його педагогічної діяльності”.

Як додає видання Galinfo, о. Михаїл Косило народився 20 грудня 1932 року в Дорі, коло Яремчого, у родині Василя і Катерини з роду Спасюків, які були побожними християнами і свідомими українцями. У релігійному і національному дусі виховували і свого сина, якому змалку прищеплювали любов до Бога, рідної мови і культури. Щоденні молитви, Служба Божа, Сповідь і Св. Причастя стали для нього відтоді і на все життя насущною потребою. Визначальний вплив на його життя і духовне покликання мав студитський монастир св. Пророка Іллі в Дорі.

Прислуговуючи змалку в монастирській церкві, Михась не лише здобув глибокі практичні знання церковного молитовного правила, літургійних практик і піснеспівів, але й пройнявся духом священичого аскетизму.

Воєнне лихоліття та реалії войовничого атеїзму лише посилили його прагнення всеціло посвятитись служінню Христові та Його Католицькій Церкві. А остаточно стати священиком він вирішив після знайомства з о. ісповідником Антонієм Казновським, який прибув у Дору наприкінці 1940-х років. Під його духовним проводом Михаїл пройшов вишкіл та склав іспити за програмою Львівської Богословської Академії, а 13 червня 1958 р. отримує священичі свячення з рук Єпископа-Мученика Миколая Чарнецького. Через декілька днів за активну підпільну діяльність та спробу зареєструвати у Дорі греко-католицьку громаду о. Косило разом з о. Казновським, згідно із судовим вироком „за незаконну релігійну та антирадянську діяльність”, отримують тривалі терміни ув’язнення у тюрмі м. Жданова (тепер – Маріуполь). Там о. Антоній помирає на руках о. Михаїла.

Невдовзі після звільнення о. М. Косило отримує другий термін в таборах посиленого режиму Омської обл.

На початку 1970-х років Блаж. Мученик, Єпископ Станиславівський Іван Слезюк призначає о. Косила ректором підпільної духовної семінарії. Під його духовним проводом священичу формацію здобули понад 20 священиків: найстарший з них – Митрополит Тернопільсько-Зборівський Кир Василь Семенюк, наймолодший – нинішній Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук.

З легалізацією УГКЦ о. Михаїл Косило отримує духовне призначення на Буковину. Будучи деканом Чернівецьким, він засновує кільканадцять парафій, домагається повернення в лоно УГКЦ Собору Успення Богородиці в Чернівцях, ремонтує і розпочинає Богослужіння у цій історичній святині. За визначні заслуги перед Церквою глава УГКЦ Мирослав Іван Кардинал Любачівський нагороджує о. Михаїла золотим нагрудним хрестом з прикрасами та митрою, а Єпископ-Ординарій Івано-Франківський, Ісповідник віри Владика Софрон Дмитерко призначає його Генеральним Вікарієм Буковини.

Наприкінці Ювілейного 2000-го Року Різдва Христового, сповнений фізичних і духовних сил, отець-ісповідник Михаїл Косило на 68 році життя і 43 році священства раптово відійшов по вічну нагороду до Бога.

Варто додати, що отець Михаїл Косило справив вирішальний вплив на священиче покликання Блаженнішого Святослава (Шевчука). Про це неодноразово говорив сам Глава УГКЦ.