Шахрайство на молоці

Жителі села Гаврилівка Переріслянської ОТГ, які минулого року здавали молоко посередникові, залишилися без грошей. Обіцяну заборгованість чоловік не виплатив, на телефонні дзвінки не відповідає, зрештою зник у невідомому напрямку. У правоохоронні органи немає з чим звертатися, жодних документів про співпрацю люди не підписували. Відтак селяни побоюються, що свої важко зароблені гроші повернути їм так і не вдасться.

Під чесне слово

Депутат Переріслянської сільської ради об’єднаної громади Марія Мельник розповідає, що минулорічні борги за молоко людям, як і їй, не повернули. Молоко в той час у їхньому селі збирав син голови сільради Тисменичан, що на Надвірнянщині.

Імені та прізвища підприємця жінка не знає. Згодом з’ясовується, що звати його Роман, а по прізвищу тисменичанського війта ідентифікуємо і його – Баланюк. Сільський голова Сергій Баланюк наразі перебуває у відпустці, на телефонні дзвінки не відповідає. Телефон його сина вимкнений.

«Романа не було, він десь відпочивав, у селі казали, що на Канарах. Тож їздили жінки до його тата. Війт пообіцяв поговорити з сином, але й донині немає жодного результату», – продовжує жінка.

Борги тягнуться від минулого року. Не заплатили людям за молоко, яке вони здавали у вересні та жовтні по 4 грн. за літр. У листопаді частину боргу горе-підприємець заплатив, але попередні борги так і не погасив.

«Не мають ті бідні люди де здавати молоко, так і віддають. Наразі молоко забирає вже інша машина. А де зник той чоловік, я не знаю», – каже депутатка.

Підприємець приїжджав на великому автомобілі, збирав молоко, жодних аналізів він не проводив. Наразі його молоковоз уже виставлено на продаж, додає пані Мельник.

Жителька Гаврилівки Галина (прізвище не називає) зауважує, що разом з іншими жінками здавала молоко хлопцеві, тато якого є головою сільради на Надвірнянщині. Щоб машина не зупинялася коло кожного будинку, в селі були організовані три місця збору молока, куди люди його зносили. На кожній такій «точці» заборгованість складає приблизно 50 тис. гривень.

Молоко в людей приймали по 4 грн. за літр. Підприємець обіцяв підвищити ціну до 5 грн., але казав, що товар не реалізується, тож підвищив до 4,5. Спершу заборгованість була за два тижні, далі зросла до місяця, а пізніше він сказав, що нема де збути товар, і не виплатив нічого. У вересні людям на одній «точці» не заплатили за 3 т 609 л, у жовтні – за 3 т 872 л, це понад 32 тис. гривень.

Така ситуація не лише в Гаврилівці, а й у деяких селах Надвірнянського району: Парищі, Середньому Майдані та інших, стверджує жінка.

Без договорів

Староста Гаврилівки Василь Грицяк про ситуацію з боргами за молоко знає. Проте законної підстави звертатися до правоохоронців немає. Адже ні договорів, ні інших документів люди не мають. Молоко здавали добровільно на основі довіри.

«Зараз офіційно молоко здавати не можна. Для його реалізації слід відкривати фермерське господарство. Треба робити так, як пише закон, але для цього треба багато грошей та зусиль. Господарством має займатися хтось один, а люди здавати корову для відкриття господарства не захочуть», – зазначає староста. Наразі люди отримують одноразову допомогу від держави 1300 грн. на велику рогату худобу.

У департаменті агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА спростовують інформацію про те, що молоко здавати не можна, а в ситуації з боргами радять йти до суду.

«Централізованих пунктів збору молока немає, вони – в минулому. Наразі молокозавод укладає договір з підприємцем, який зобов’язується приймати молоко за визначеною ціною. У підприємця має бути договір з молокозаводом, зі свого боку договори мали б укладати і люди, щоб пізніше була законна підстава звернутися у компетентні органи і довести свою правду», – каже заступник директора департаменту – начальник управління Степан Вінтонович.

З власного досвіду посадовець розповідає, що люди скаржаться на низьку ціну прийому молока. Мовляв, у них приймають по 5 грн., коли на базарі молоко по 15. При прийомі фіксують лише кількість літрів, жирність ніхто не контролює, відтак і ціна низька. Для того, щоб ціна була вищою, молоко має бути якісним.

Зрештою, якщо б молокозавод був зацікавлений у високоякісній сировині, він би забезпечив елементарні приймальні пункти, де був би холодильник і обладнання для визначення якості молока – великої суми на це не потрібно. Базова жирність молока – 3,4%, а через відсутність контролю люди здають молоко жирністю 2,4-2,8%. Жирність молока є основним показником при розрахунку виробник-переробник.

Аналогічних випадків несплати боргів за молоко є багато по цілій області. Вихід тут один – йти до суду. Водночас і в суд звертатися ніхто не буде, бо не має змоги довести, що здавав молоко. У ситуації, що склалася, частково винні й самі люди – договори з посередником укладати вони не хочуть або просто не знають, як це зробити.

«Коли капає по пару копійок – все добре, а коли виникають проблеми, хтось втік чи боргує – звертаються до органів влади. Але ми ж не є каральним органом», – зазначає чиновник.

Разом з тим, Степанові Вінтоновичу вдається дізнатися про посередника Романа Баланюка, який приймав молоко. Виявляється, що він закуповує у людей ще й ягоди, яблука та іншу продукцію і що в рідних Тисменичанах його називають непорядною людиною та шахраєм.

Альтернатива для молока

Альтернативою для селян, як радить чиновник, може стати об’єднання в кооператив. Це юридична особа, яка матиме більше можливостей, ніж фізична. Крім того, кооперативам надається допомога від держави. Наприклад, відшкодування за придбане обладнання. Для цього треба оплатити хоча б частину його вартості і ПДВ, а далі частина суми буде компенсована державою.

Однак варто зазначити, що на об’єднання люди йдуть не зовсім охоче. Наразі в Івано-Франківській області налічується 12 молочарських кооперативів, хоча діючими з них є лише чотири.

Цього року з держбюджету на розвиток агропромислового сектора передбачена чимала сума – 6,3 млрд. гривень, 4 млрд. з яких спрямовано на розвиток тваринництва. За рахунок бюджетних коштів можна буде частково компенсувати вартість закупленої вітчизняної сільськогосподарської техніки. Кошти також передбачені на відшкодування за придбання техніки: малим і середнім фермерським господарствам – 40% вартості, молочарським та плодово-овочевим кооперативам – 70% вартості.

Ірина ФЕДОЛЯК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!