Школа, де діти не примушують себе навчатися, а світ пізнають у нетрадиційному форматі. Альтернативна освіта має своїх прибічників і противників.

 

Несерйозне навчання

Замість підручників – розвиваючі ігри, а атестація знань відбувається у вигляді квесту. Основний девіз – навчання не повинно бути надто серйозним. Тут вчаться не заради оцінок, основною метою є сам процес пізнання, вміння самостійно мислити. Уроки проходять три дні на тиждень. Решта часу – на роботу із домашнім завданням, гуртки, але найголовніше – на проживання дитинства.

«Коли ми тільки починали цей проект, то майже всі знайомі крутили пальцем біля скроні, –  розповідає Валентина Мержиєвська, куратор київської школи альтернативної освіти  «БеркоШко», яка завітала до Івано-Франківська, аби поділитися досвідом із однодумцями. – У «БеркоШко» від школи тільки половинка. Тут ми створюємо для дітей простір, у якому вчитися дійсно цікаво. При цьому забезпечується високий рівень знань».

«БеркоШко» не є комерційним проектом. Вона стартувала ще п’ять років тому як об’єднання батьків, які вирішили відмовитися від традиційної освіти і самостійно навчати власних дітей.

Локалізувалися на дачі в одного з ініціаторів. Двоповерховий дім із подвір’ям, розташований поруч із лісом, став чудовою базою для розвитку школи. Згодом до креативних активістів приєдналися інші охочі. Наразі школа налічує дев’ятеро учнів. І це вже ліміт. Бо, як стверджує куратор, саме така кількість є оптимальною. Більше – діти розбиватимуться на групки. А менше – буде недостатньо різноманітна взаємодія між учнями.

У загальноосвітній школі ці діти теж навчаються, але екстерном. Незважаючи на креативні методи, учні «БеркоШко» успішно опановують стандартизовану навчальну програму. «Жоден із них ще не отримував нижче семи балів під час контрольних перевірок у ЗОШ», – запевняє Надія Мержиєвська.

Без підручників

Організатори альтернативної школи знайшли в інтернеті й літературі настільки багато творчих ідей для подачі навчального матеріалу, що вдалося обходитися без підручників. Замість «зазубрювання» правил діти спершу вчаться їх розуміти на своєму досвіді. Такий метод стимулює чималий інтерес до науки, тож у подальшому учні легко вивчають усі необхідні визначення і закони, адже на власні очі вже побачили і самотужки випробували їхню дію.

Наприклад, аби засвоїти базові географічні поняття, діти власноруч створювали Землю: гори, водойми, літосферні плити тощо. Все це відбувалося в об’ємному тазику з використанням глини, крижинок, фарб і т.д. А про історичний шлях відкриття континентів, островів, країн маленькі учні дізнавалися, малюючи велетенську карту світу.

«Досить цікавим стало знайомство малечі з простою механікою, – розповідає Валентина Мержиєвська. – Вони мали додуматись, яким чином перемістити масивну каменюку з підлоги на полицю, розташовану на висоті одного метра. Фактично дітей поставили в ті умови, коли багато років тому люди винайшли похилу площину. Зрештою кмітливі учні приклали до полиці дошку, по якій заштовхали каменюку на потрібне місце. Після цього вже можна було говорити і про будівництво пірамід, винайдення колеса і т.д.».

На уроках кулінарії дискутують про гастрономічні особливості кожної країни. Міфологію конспектують малюнками. А під час вивчення гідравліки малі винахідники майструють гідравлічну машину. Особливу увагу приділяють руханкам, за допомогою яких навіть вивчили табличку множення. Важливим принципом навчання тут вважають ефективну командну взаємодію, якій сприяють ігри, побудовані не на змаганні, а на співпраці.

Недавнім проектом стало заснування премії з сучасної української дитячо-юнацької літератури, завдяки чому діти буквально за кілька місяців перечитали силу-силенну книг. Вони мали написати рецензію до кожного твору, виданого за рік, а наприкінці обирали книги-переможці у різних номінаціях: «найстрашніша», «найсмішніша», «найнудніша» і «найсумніша». Інформацію про цей проект надіслали письменникам і видавництвам. Таким чином вдалося отримати чимало книг.

Батьки-викладачі

Викладають у «БеркоШко» самі ж батьки, освіта яких доволі різноманітна: інженер, мистецтвознавець, лінгвіст, математик. Якщо знань у певній царині науки бракує, запрошують фахівця.

Готуються до занять ретельно. Іноді підготовка до одного уроку може тривати аж кілька днів. Адже матеріал треба подати в якомога цікавішому форматі. Чергова тема зі стандартизованого навчального плану має перетворитися на захопливу пізнавальну гру. Також у школу часто приходять гості-представники різних професій, аби поділитися з учнями своїми знаннями. Наприклад, одного разу архітектор допоміг спроектувати і побудувати ціле місто. Юрист розповіла про права дитини. А рятувальник навчав перших правил надання невідкладної домедичної допомоги.

Батьки учнів альтернативної школи також відповідальні за всі організаційні моменти: готування їжі, прибирання, інвентар, підбір учителів тощо. Щомісяця вони вносять плату на розвиток школи. Розмір суми залежить від поточних потреб кожної школи. Наприклад, у «БеркоШко» «скидаються» по 2000 грн.

 

Освіта без дитинства?

Психолог Людмила Підлипна вважає, що навіть коли батькам вдасться самостійно надати дитині повний виклад академічних знань з усіх предметів, все одно залишається проблема недостатньої соціалізації. «У традиційній школі дитина отримує повноцінний досвід контакту з собі подібними, завдяки чому формується особистість – пояснює фахівець. – Вона вчиться вигравати, програвати, відстоювати власні кордони, самостверджуватися тощо. У школі діти насамперед вчаться виживати».

Однак Валентина Мержиєвська переконана, що в традиційній школі складно набути навички соціалізації, адже там дітям ніхто не допомагає зупинити й розібрати кожну конфліктну ситуацію, підказати інструмент виходу: «В класі завжди будуть учні, яких цькують».

Валентина Мержиєвська каже, що діти, які переходили до них із ЗОШ, перші кілька місяців просто відсиджувалися на заняттях, їм було надзвичайно складно включитися в процес, а особливо – формулювати власну думку. Адже вони звикли, що всі визначення диктують. Згодом новачки адаптувалися до кардинально іншої системи цінностей, розуміючи, що процес навчання може бути цікавим.

Письменниця, професор Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Ольга Слоньовська переконана, що в традиційній шкільній освіті втрачений важливий момент – цікавість. Окрім цього, навчальні програми є перевантаженими. Наприклад, у багатьох розвинутих європейських країнах старшокласники протягом року вивчають п’ятьох письменників, тоді як у нас – більше трьох десятків. Таким чином, у дитини формується ненависть до читання загалом. «Навіть сам вчитель не спроможний усе те вивчити, – продовжує Ольга Слоньовська. – Освіта перетворилася на каторгу для дітей. Дуже часто відмінники позбавлені дитинства».

 

В обхід закону

Як повідомили в департаменті освіти і науки Івано-Франківської ОДА, згідно з Положенням про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, можливість складання іспитів екстерном в Україні мають лише особи, які: з будь-яких поважних причин – здоров’я, відрядження батьків, спортивні збори тощо – не мають змоги відвідувати загальноосвітню школу; опановують навчальний матеріал прискорено або відстають у навчанні; ті, що не довчились або не мали змоги скласти свого часу річну атестацію; навчаються за кордоном або є іноземцями.

Тобто, щоб обрати навчання екстерном, необхідні поважні причини, які перешкоджають відвідуванню ЗОШ. Саме лише бажання батьків та дітей не є поважною причиною, з погляду закону.

Однак куратор альтернативної школи запевняє, що вихід завжди є і проблему переведення дитини на заочну форму навчання можна обійти. Українське «діряве» законодавство дозволяє це зробити. В деяких школах узагалі не вимагають вказувати у заяві причину переведення на екстернат. Багато залежить від лояльності керівництва ЗОШ, його готовності експериментувати.

Головною проблемою організації альтернативної школи засновники називають зовсім не бюрократичну тяганину. Найскладніше – підібрати людей з однаковими цінностями.

В Україні альтернативна освіта навряд чи стане масовою, оскільки гідне навчання може забезпечити не кожна родина. Для якісної домашньої освіти потрібні високий освітній рівень батьків, відповідне матеріальне забезпечення і достатній час для занять.

Наталя МОСТОВА

 

 

Інформаційні ресурси для цікавого навчання

Досліди:

Simple science: https://www.youtube.com/user/GTVscience

Doctor Mad Science: https://www.youtube.com/user/doctormadscience

WhizKid8881: https://www.youtube.com/channel/UC2-K-dU4h3D3rk-CAZ0eBzQ

EmpiricSchool: https://www.youtube.com/user/EmpiricSchool

Том Тіт «Наукові забави»

«Велика книга експериментів для школярів»

Математика:

Пол Локхард «Плач математика» http://nbspace.ru/math/

Керол Вордерман «Легка і зрозуміла математика»

Ольга Гісь «Планета міркувань» та «Школа міркувань» http://www.child-thinking.com.ua/