Нова реформа в освіті передбачає не тільки 12-річну програму навчання, а й ліквідацію спеціалізованих шкіл. Учні, які вчаться у таких закладах, ще закінчать навчання за старою програмою. Проте майбутні першокласники вже вступатимуть до шкіл за територіальним принципом і без вступних конкурсів.

Новий закон «Про освіту» набув чинності ще 28 вересня минулого року після того, як його підписав президент. Він вносить у вже звичне шкільне життя суттєві зміни. Зокрема, перехід на 12-річну форму навчання. Ті учні, які розпочнуть навчання у 2018 р. і пізніше, здобуватимуть повну середню освіту 12 років. А для тих, хто вже навчається, тривалість не зміниться – 11 років.

Закон змінює і порядок зарахування майбутніх першокласників до шкіл. Тепер їм вже не доведеться проходити конкурсний відбір, як це було раніше у деяких школах. Усі загальноосвітні заклади будуть орієнтуватися, у першу чергу, на тих дітей, які належать до території їхнього обслуговування.

Директор департаменту освіти та науки Івано-Франківської міськради Ігор Смаль розповідає, що кожна школа і раніше мала території обслуговування, але коли з’явилися спеціалізовані школи, гімназії і ліцеї, то вони стали позатериторіальними. Туди брали дітей з усіх куточків міста.

«Зараз всі освітянські заклади матимуть свої території обслуговування. Ми готуємо відповідне рішення виконкому, який затвердить такий територіальний розподіл», – каже він.

Також закон передбачає створення освітніх округів. Однак їх фактично почали створювати в області ще до його прийняття. Мова йде про те, що в ОТГ визначали опорну школу І-ІІІ ступенів, а всі інші ставали філіями і двоступеневими. Однак, як стверджує головний освітянин міста, Івано-Франківськ не має потреби у створенні опорних шкіл і їх навіть важко би було виділити. Тож з одного боку є норми закону, які потрібно виконувати, а з іншого – відсутня потреба створювати освітні округи.

«Зараз роботи щодо їх створення – це швидше розмови про це і теоретичні роздуми, ніж практичні дії. Закон нам дає чотири перехідні роки і ми протягом цього часу будемо думати, як створити ці округи», – зазначає чиновник.

Натомість у департаменті зараз працюють над розподілом шкіл на території обслуговування. Такий документ виконком має затвердити до 10 квітня. За кожною школою буде закріплена певна територія. Діти, які проживають у її межах, досягнувши шестирічного віку гарантовано отримують місце в цьому навчальному закладі, незалежно від його виду. Проте, якщо в будь-якій іншій школі після прийому закріплених за нею дітей залишаться місця, то можна відправляти дитину і туди. Однак у такому випадку вже буде проводитися конкурс.

«В центрі міста у нас є школи №7, №5, №3, №11, №1, №13 та ПМЛ. Територія обслуговування виходить невеличкою, та й у центрі живуть здебільшого старші люди. Тому зрозуміло, що для цих шкіл залишається велика можливість відбору сильніших дітей», – пояснює Ігор Смаль.

 Спецшкіл не буде

Такі зміни стосуються і спеціалізованих шкіл. Раніше вони відбирали дітей на навчання через конкурсні відбори, тепер же набиратимуть їх передусім з територій, закріплених за ними, як і звичайні школи. Крім того, в законі немає таких форм закладів, як школа-садок, вечірня школа та міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Тому їх прийдеться реорганізовувати.

«У директорів наших шкіл було дві проблеми: існування департаменту освіти та науки, а також спеціалізованих шкіл і гімназій. Коли вийшов новий закон про освіту, то ці проблеми зникли», – сміється пан Ігор.

За його словами, раніше керівники спеціалізованих шкіл почувалися трохи впевненіше, ніж звичайних, були елітою. Тому вони такі зміни сприймають з пересторогою. Натомість керівники звичайних шкіл зраділи, адже до них можуть прийти і сильні діти.

Також закон забороняє департаменту контролювати освітні заклади. «Для директорів головною родзинкою закону є те, що він зняв з департаменту контролюючі функції. Таке враження, що це було найболючішим питанням для них. Але він просто необхідний, тому ми замінимо слово «контроль» на «моніторинг» і будемо заклади не контролювати, а моніторити», – продовжує Смаль.

На його думку, прирівнювання спеціалізованих шкіл до звичайних – не надто хороша ідея, адже відбір в такі заклади дає результати. Мовляв, не часто у класі діти орієнтуються на сильних учнів. Як правило, вони тягнуться до тих, хто має лідерські здібності і не дуже добре вчиться.

«У спеціалізованих школах, в яких є відбір, діти більш вмотивовані. Перебуваючи у своєму маленькому соціумі, вони краще виконують будь-які завдання, ніж у звичайних класах. Вважаю, що ті традиції, які здобуті цими закладами говорять про те, що їх наявність є потребою часу», – каже директор департаменту.

Разом з тим Ігор Смаль приводить у приклад ЗШ №25, в якій кілька років тому учень з трьох предметів набрав по 200 балів. Такий результат не повторила жодна спеціалізована школа чи гімназія. Однак, за результатами ЗНО та олімпіад, останні таки лідирують. Тож, зітхає чиновник, хоч і не хочеться ламати цю систему, але прийдеться, бо так вимагає закон. Проте у спеціалізованих школах все одно залишиться поглиблене вивчення предметів.

Головний освітянин міста зазначає, що спецшколи можуть існувати в такому вигляді, як зараз, але тоді на їхнє утримання не було би державної субвенції. Проте утримувати їх за рахунок міського бюджету неможливо, тому зміни невідворотні. Однак зараз усі чекають ще на закон про загальну середню освіту. Цілком можливо, що він збереже спеціалізовані школи, але коли його приймуть – невідомо.

Нова школа

Ще одним важливим моментом є те, що новий закон передбачає, що протягом п’яти років школи змінять статути і стануть відповідати трьом передбаченим типам навчальних закладів: початковій школі (1-4 класи), гімназії (5-9 класи) і ліцею (10-12 класи). За цей час усі школи мають перейменувати залежно від того, освіту яких ступенів вони надають. Тип навчального закладу визначатимуть за найвищим рівнем. Тобто, якщо в школі навчання лише до 9 класу (І-ІІ ступенів), то вона буде гімназією, якщо до 11-12 (І-ІІІ ступенів) – ліцеєм.

«Батьки, учні та заклади мають визначитися, бути їм школою, гімназією чи ліцеєм. Все залежить не тільки від рівнів, а й від їхнього бажання», – пояснює Ігор Смаль.

За його словами, багато директорів хочуть відмовитися від 10-11 класів. Все тому, що чимало учнів після 9-го класу «втікали» від ЗНО та йшли в коледж, а потім одразу в університет. Однак вже цього року так не вийде, адже після 9-го класу школярів також тестуватимуть за програмою ЗНО. Тож чиновник припускає, що кількість тих учнів, які залишаться у школах після тестування, буде набагато більшою.

«Ми не ламаємо стару систему освіти, а починаємо будувати нову з першого класу. Тобто вже цього року прийдуть першокласники, які будуть учнями нової української школи. Всі ті школярі, які вчаться зараз, будуть йти за традиційною схемою навчання», – підкреслює він.

Рівний доступ

Голова Асоціації піклувальних рад шкіл Івано-Франківська Петро Хмельовський схвально оцінює такі зміни. Каже, правильно, що в школи будуть зараховувати в першу чергу тих дітей, які проживають у межах територій обслуговування. Мовляв, їм не потрібно буде доїжджати в інші школи, а батькам переживати за те, як вони доїдуть.

«Якщо хтось живе біля школи-ліцею №23, а хтось десь на Позитроні, то не може бути такого, що він возить дитину сюди, а інший – на Позитрон. Тепер до школи можуть потрапити всі, хто живе поруч, і це дуже добре», – пояснює пан Петро.

На його думку, прирівнювання спеціалізованих шкіл до звичайних – також хороший крок. Адже в дітей є можливість рівнятися і тягнутися до сильних учнів. «Колись в ті школи відбирали найкращих дітей за певними критеріями, а зараз всі будуть рівні. Тепер всі в однакових умовах і матимуть рівний доступ до освіти», – наголошує Хмельовський.

Однак далеко не всім батькам подобаються такі зміни, адже у спеціалізованих школах поглиблено вивчають іноземні мови. Франківчанка Ірина Януш розповідає, що її син цього року буде йти в перший клас. Оскільки дочка вже навчається в спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №1 з поглибленим вивченням англійської мови, то жінка планувала, що й син буде туди ходити. Самі ж вони мешкають біля ЗШ №18, але віддавати туди дитину не хочуть.

«Я чекала, що нарешті діти будуть ходити до школи разом, а не, як тепер, донька – до школи, а син – до садочка. Доведеться далі розриватися. Доньку переводити не хочу, бо і вона, і я дуже задоволені школою. Буду сподіватися, що в школі №1 залишаться вільні місця і син зможе до неї потрапити», – каже жінка.

Наталя ДЕРКЕВИЧ