«Сім психопатів»

Режисер: Мартін МакДона

Відчуваєш себе не зовсім нормальним? Дивись «Сім психопатів».
Кривава сатира та міжособистісні конфлікти – ось фішка неймовірного Мартіна МакДони. Від п’єси «Людина-подушка» і аж до «Однорукого зі Спокана», його твори починаються з одного приміщення, з натовпом колоритних людей, готових любити, ненавидіти та навіть повбивати одне одного, і цих поворотів сюжету вистачає до самого фіналу. Ці взаємозв’язки дуже нагадують шедеври славнозвісного Соркіна («Соціальна мережа»).

А от зі свого першого повнометражного фільму «Залягти на дно у Брюге» автор розуміє важливість екшену для типового глядача, він запозичує ці мотиви у Тарантіно, з яким його часто порівнюють, але не залишає свого фірмового сюжету, побудованого на конфлікті. В «…Брюге» безглуздість та повна фатальність сюжету зливаються з якоюсь витонченою комедійністю, це неповторне явище викликає повне захоплення глядача, ця тема розвивається і в «Семи психопатах».
Починається фільм з неймовірного чорного гумору, з відтінком Тарантіно, та це лише початок, на екрані з’являється надзвичайно загадковий персонаж «бубновий Валет»… I почалось…

Незважаючи на фірмовий стиль МакДони, в «Ceми психопатах» особливої уваги заслуговує неперевершена акторська робота Коліна Фаррелла: його герой, перспективний письменник Марті, страждає від великої кризи і поступово починає спиватися. Він намагається побудувати сценарій на семи різних історіях психопатів, але наразі має в своїй уяві лише один образ – шаленого в’єтнамця, який уособлює самого автора і не може зрозуміти свого фіналу. На допомогу приходять вірні друзі: бадьорий Біллі (Сем Рокуелл) і меланхолічно-чарівний Ханс (Крістофер Уокен). Обидва актори знають режисера ще з постановки «Однорукий зі Спокана» на Бродвеї, вони отримують задоволення від співпраці і надають сюжету неймовірної плавності.

Також в акторському складі необхідно відзначити неперевершеного у своїй брутальності, нестаріючого Вуді Харрельсона, який віртуозно грає роль мафіозі Чарлі, і Тома Уeйтса, який зіграв харизматичного, чутливо-жорстокого Захарію.

Хочеться окремо сказати про епізодичні, але дуже майстерно зіграні ролі Ларрі і Томмі, виконані молодим талановитим Майклом Піттом та неперевершеним Майкл Стулбаргом, а також головні жіночі, хоча і другорядні ролі Каї – Еббі Корніш, подруги Марті, та Ольги Куриленко, яка зіграла Анжелу – трагічну коханку «Вальта» та Чарлі.

Велика кількість харизматичних та неповторних героїв зробили фільм по-справжньому незабутнім, оскільки кожен персонаж детально прописаний МакДоною і є повністю самобутнім, кожному з них співчуваєш, навіть найбільш негативним, адже в кожного є своя, неповторна життєва драма.

«Сiм психопатів» мають менш контрольований і недбалий характер, ніж «…у Брюге». МакДона знаходить нові ідеї, фільм надривається від безлічі жартів, це не просто гра зі злочинністю чи фільм-кліше в контексті письменницької одержимості. Сюжет повний неочікуваного знищення спойлерів. І все ж він повний фантазії, яка переповнює «Сім психопатів», це дивне поєднання вимислу і реальності у фільмі, яке потребує глибокого аналізу та розуміння.

Комедії з загадковим, інколи ідіотичним сюжетом ніколи не набриднуть, але в ньому прихований реальний сенс, він відшукується у розвитку сценарію Марті.

Гострий сюжет, повний люті, не може втримати себе занадто серйозним і манить глядача відчувати себе так само. Сценарій повний психопатії. Чи не може це означати деяку пов’язаність МакДони з його героєм, сценаристом Марті, адже всі ми пам’ятаємо Булгакова…

Хоч фільм і сповнений чорного гумору, та в ньому поставлене одне з найголовніших питань суспільства – хто з нас є нормальним, а хто не зовсім? Фільм змушує глибоко замислитися – а ти не псих?

Ця картина є міксом комедії та драми, екшену та детективу, вона повна загадок, неперевершених поворотів подій та дуже чорного гумору. Якщо ви любите все це чи щось із цього, якщо ви зрозуміли суть «..у Брюгге», якщо вам подобається стиль Тарантіно чи Соркіна, але хочеться більшого, подивіться цей фільм!

ФЕЛІНСЬКИЙ