У ніч з 20 на 21 травня 2015 року в Косові напали на 74-річного пенсіонера у будинку, де він тимчасово проживав. Залишивши його стікати кров’ю, нападник разом з сином пішли додому. Від отриманих травм пенсіонер помер у лікарні через кілька годин. Суд у цій справі триває й досі. Брат загиблого Михайло Довбенчук, який виступає у справі потерпілим, вважає, що справу хочуть «замнути».

Непрохані гості

Пан Михайло розповідає, що його брат Лев Довбенчук був у Тернополі відомим архітектором, мав дружину та двох синів. З сім’єю згодом не склалося, і він тимчасово оселився на батьківському обійсті в Косові. Там чоловік познайомився з 44-річною Вітою Проданюк, яка працювала стоматологом, була розлучена, випивала. Вона часто заходила до нього, а інколи залишалася й ночувати. Так було і того злощасного дня.

Вночі до будинку навідався колишній чоловік Віти Дмитро. Однак не сам, а з сином, який був у балаклаві. Вибивши скло у віконній рамі, Проданюк схопив Довбенчука за праве передпліччя та намагався витягнути надвір. Внаслідок цього господар отримав численні колото-різані рани, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею і травматичним шоком ІІ-ІІІ ступеня, подряпини та синці. Від завданих тілесних ушкоджень він втратив свідомість, а Дмитро з сином пішли.

Найцікавіше, що Проданюк за освітою медик, працював головним лікарем Космацької лікарні, потім – лікарем у Яблунівській лікарні. Не надала першу медичну допомогу постраждалому і Віта, на очах якої, як стверджує пан Михайло, стався злочин. Вона тільки викликала «швидку», а коли Льва Михайловича забрали в лікарню, лягла спати в його ж будинку. У лікарні чоловік пробув декілька годин, а зранку помер, так і не приходячи до тями.

За словами Михайла Довбенчука, 20-річний Василь Проданюк, який є свідком,  на допиті заявив, що він розборонював чоловіків і навіть порізав собі склом руку. Коли ж побачив, що ґазда отримав значні ушкодження, то втік додому і ліг спати. А десь через півгодини прийшов додому й тато.

 

Численні порушення

Михайло Довбенчук не задоволений перебігом судового процесу та діями правоохоронців. Він каже, що старший слідчий групи Дмитро Онисим’юк не надсилав йому після закінчення розслідування повідомлення про сутність підозри та обвинувачення, про обрання підозрюваному міри запобіжного заходу, про закінчення досудового розслідування, про час і день можливого ознайомлення з матеріалами розслідування перед тим, як воно буде направлено на розгляд Косівського районного суду.

«У реєстрі матеріалів кримінальної справи під №21 є повідомлення про завершення досудового розслідування, яке нібито 20.07.2016 р. було направлене потерпілому, але я його не отримував», – запевняє чоловік.

Пан Михайло стверджує, що не повідомляв його про можливість ознайомитись зі справою і старший групи прокурорів Олег Вишиванюк, а заяви в прокуратуру, які він неодноразово подавав, залишалися без задоволення. Тільки після звернення до судді Ігоря Турянського прокуратура дозволила йому ознайомитись зі справою.

Окрім того, слідчий суддя Богдан Цалин не направляв йому письмово повідомлення про час і день судового засідання. Натомість з канцелярії суду звичайним листом надійшла повістка про те, що Косівський районний суд викликає його як потерпілого на судове засідання 4 серпня. Повістку він отримав тільки 3 серпня.

Зрозумівши, що досудове розслідування завершено, пан Михайло направив у суд клопотання про перенесення слухання, оскільки зовсім не ознайомлений з матеріалами справи. Це було чи не єдине його клопотання, яке суд задовольнив. Ознайомившись з ним, чоловік помітив чергове порушення. З’ясувалося, що у справі вже було підготовче засідання, про яке його, знову ж таки, ніхто не повідомив.

Цікаво, що потерпілим у справі виступає тільки брат загиблого, а двоє його синів не те, що не визнані потерпілими – суд навіть не залучив їх за клопотанням пана Михайла як свідків.

Повторна експертиза

Справа розглядається в суді вже більше року, і завершення її ще не близько. Михайло Довбенчук демонструє товсту папку з матеріалами справи, різноманітними зверненнями і клопотаннями. Останніх понад два десятки, однак суд їх не задовольняє. Серед них і заява-клопотання про надання безкоштовного адвоката для захисту його інтересів як потерпілого.

Натомість, як зазначає пан Довбенчук, клопотання адвоката підозрюваного суд задовольняє. Серед них – призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи в обласному центрі. Вона мала б з’ясувати, чи правильно був встановлений діагноз загиблому, чи правильно проводилося обстеження і лікування та чи немає порушень з боку лікарів, які могли б призвести до смерті Льва Довбенчука.

«Вони почали звинувачувати лікарів, що ті не надали належну допомогу брату. І прокурор, і адвокат, і суддя тиснули на них і на косівського судмедексперта, що він начебто помер не від отриманих травм, а від неналежної допомоги медиків. Судмедексперт не підтвердив того, тому вони вирішили звернутися в область. Прокурор навіть не заперечував клопотання про повторну експертизу, сказав, на розгляд суду», – стверджує пан Михайло.

У висновку повторної експертизи йдеться про те, що при огляді Льва Довбенчука лікарями справді було допущено низку помилок. Зокрема, неправильно встановлений діагноз, обстеження проведене неповноцінно, а в його медичній карті наявні суперечливі записи. Однак за наявності стану алкогольного сп’яніння (3,58 проміле) встановити причинно-наслідковий зв’язком між неправильними діями медиків і смертю немає можливості. Цікаво, що у косівській судмедекспертизі зазначалося, що вміст алкоголю у крові становив тільки 0,8 проміле. Відтак сторона захисту подала клопотання про допит одного з експертів. Але оскільки він не з’явився на судове засідання 2 листопада, то суд перенесли.

 

 Поверхневе розслідування

Михайло Довбенчук також вважає, що досудове розслідування було проведено поверхнево. Так, на місці злочину, крім підозрюваного, були присутні його син та колишня дружина, однак їм чомусь не було повідомлено про підозру, а в кримінальній справі вони проходять тільки як свідки. Також чоловік не розуміє, чому їм за залишення особи у завідомо небезпечному для життя стані не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.135 ККУ. Окрім того, слідчими не було проведено експеримент з відтворення подій, до якого могли б залучити цих трьох осіб, та не було вилучено їхні мобільні телефони для отримання відповідної інформації у мобільного оператора.

«Можна зробити висновок, що як слідчі, так і прокурори та судді мають завдання «відмазати» від кримінальної відповідальності дочку та внука відомого в місті кардіолога Антона Гасана», – зітхає пан Михайло.

«Галицький кореспондент» звернувся з офіційним запитом у Головне управління Національної поліції в області для отримання інформації з цього приводу. Також ми намагалися поспілкуватися з прокурором Дмитром Медведчуком, однак його на робочому місці не було, а його колеги запевнили, що не знають, де він.

Як повідомила прес-секретар обласної прокуратури Іванна Федик, 21.07.2015 р. обвинувальний акт стосовно 46-річного обвинуваченого в кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) ККУ скеровано до Косівського районного суду для розгляду по суті. «На даний час судовий розгляд триває, обвинувачення в суді не змінювалося, обвинувачений перебуває під вартою. В ході судового розгляду справи проводилася комісійна судово-медична експертиза щодо причин смерті потерпілого», – підкреслила вона. За вказане правопорушення підозрюваному загрожує від семи до десяти років позбавлення волі.

А заступник прокурора Івано-Франківської області Роман Гнідан зазначив у відповіді на чергове звернення Михайла Довбенчука, що фактів необ’єктивного досудового розслідування чи порушення його прав у кримінальному провадженні не встановлено.

Головний лікар Косівської ЦРЛ Дмитро Микитюк запевняє, що лікарі зробили все можливе, а зараз справно ходять на допити. Завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Михайло Рабинюк, який тоді був на чергуванні, додає, що читав висновок судмедексперта. Він розповідає, що коли хворого доставили, то, на жаль, не було видно розриву радіальної чи плечової артерії, оскільки вона затрамбовувалася і кров не текла.

«Від значної крововтрати і травматичного та геморагічного шоку чоловік помер. Він був і ножиком порізаний, і побитий. Травматолог зашив, його перевели в реанімацію, і так він, незважаючи на нашу підтримуючу терапію, помер вранці. Але травми були скоєні на місці, і від них він помер. Експерт, коли виявив ту розірвану судину, сказав, що вона не була зашита. А так решта все робилося, як треба», – запевняє він.

Брат загиблого Льва Довбенчука налаштований рішуче. Каже, що не залишить цю справу та доведе її до кінця. І навіть якщо вирок суду буде не на його користь, пан Михайло подаватиме апеляцію, а якщо потрібно – і касацію.

Наталя ДЕРКЕВИЧ