«Спочатку думай про малих»: як європейська практика приживається на Прикарпатті

Малий та середній бізнес для країн Європи є однією із сфер, яка потребує найбільшої підтримки. Європейці намагаються розвивати такий бізнес, оскільки для них це економічно важливо. Те, як у Європі підтримують «малих» та які регуляторні акти у цій сфері приймають в Івано-Франківську, досліджував «Галицький кореспондент».

 

За «малими» – майбутнє

Малий та середній бізнес у Європейському Союзі (ЄС) бачать не тільки як інструмент, який забезпечить конкурентоспроможну і динамічну економіку з більшою кількістю і кращою якістю робочих місць. Там налічується понад 20 мільйонів таких підприємств. Щоб цей бізнес активно розвивався, європейці намагаються створити сприятливе бізнес-середовище.

Бажання допомагати такому бізнесу декларується ще в Європейській хартії малих підприємств. У ній описані головні напрямки, за якими ЄС розвиває малий та середній бізнес. А у 2008 році був прийнятий Акт з питань малого бізнесу (The Small Business Act For Europe), що базується, власне, на хартії та сучасній політиці у сфері малого бізнесу. В його основі закладені десять важливих принципів, які покликані спростити регуляторну політику в цьому сегменті. Проте наскрізним є принцип «спочатку думай про малих» («Think small first»).

Запровадження цього принципу поставило завдання перед країнами-учасниками ЄС вдосконалювати законодавства, які стосуються малого та середнього бізнесу. Наприклад, у Великобританії впровадили правило щодо регуляторних актів для малого бізнесу «одне ухвалити – одне відмінити», а згодом пішли ще далі – «одне ухвалити – два відмінити». Згідно з останнім, якщо приймається новий регуляторний акт для підприємців в якійсь сфері, то, відповідно, в іншій потрібно у два рази все спростити.

Також європейські країни намагаються використовувати однакові дати вступу в дію регуляторних актів. Окрім того, в ЄС додатково тестують закони та ініціативи. Таким чином визначають їхній вплив на малий та середній бізнес, а особливо на мікропідприємства. Такий підхід називається SME-test.

На українському ринку малий та середній бізнес також визнають економічно важливим. Тому в нас почали запроваджувати принцип «спочатку думай про малих». Зокрема, розробили Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва на період до 2020 року. Згідно з нею, на рівні регіонів створюються регіональні програми розвитку бізнесу із застосовуванням кластерно-орієнтованого підходу. Це дозволить врахувати регіональні особливості та пріоритети розвитку.

 

Регуляція по-франківськи

За даними Головного управління статистики, на Прикарпатті частка малих та середніх підприємств сягає 99,9%. Проте в області вони сконцентровані нерівномірно – найбільша їх кількість зосереджена в Івано-Франківську, Калуші, Коломиї та Тисменицькому районі.

В Івано-Франківську, як і в інших містах України, прийняли програму підтримки малого підприємництва. Головними цілями програми у соціальному плані є забезпечення зайнятості населення через створення нових малих та середніх підприємств, а також зменшення адміністративних бар’єрів для підприємців. В економічному плані передбачається збільшення внеску суб’єктів малого підприємництва в економіку міста та збільшення податкових надходжень.

Івано-Франківська міська рада та її виконавчий комітет приймають локальні рішення (регулювання) для бізнесу в таких сферах: містобудування, архітектура та будівництво; благоустрій населених пунктів; торгівля, сфера послуг та розваг, ресторанне господарство; розміщення зовнішньої реклами та вивісок; транспорт, паркування, перевезення пасажирів; місцеві податки і збори, інші платежі до міського бюджету; житлово-комунальне господарство та встановлення тарифів (крім тарифів на житлово-комунальні послуги); проведення конкурсів (крім конкурсів у вищенаведених сферах); підтримка суб’єктів підприємницької діяльності; інше (рішення, які стосуються діяльності суб’єктів підприємництва та не класифіковані за вище зазначеними ознаками).

Так, наприклад, у сфері транспорту, паркування та перевезення пасажирів 30 січня 2017 р. виконком прийняв рішення «Про проведення конкурсу з спеціальних перевезень пасажирів до садово-городніх масивів у місті Івано-Франківську». Хоча минуло трохи більше року, але вже чотири рази до цього рішення вносились зміни. Це свідчить про те, що місцева влада часто змінює регуляторні рішення.

До речі, нещодавно Івано-Франківська міськрада затвердила нові правила благоустрою. Серед численних нововведень також можна знайти декілька важливих для підприємців. Зокрема, це нові вимоги до вивісок. Тепер підприємцям потрібно мати паспорти на вивіски, які розміщуються на пам’ятках архітектури. Проте якщо згадати минулий рік, то схоже рішення вже приймав виконавчий комітет. Однак підприємці почали скаржитися та вирішили шукати справедливості у прокуратурі. А вона, у свою чергу, звернулася до адмінсуду, щоб визнати рішення виконкому незаконним.

Завідувач сектора Державної регуляторної служби в Івано-Франківській області Андрій Соболевський розповідає, що суд таки визнав рішення незаконним та чітко прописав, чому. Але після цього була подана апеляція у Львівський адміністративний суд, який скасував попереднє рішення. Однак прокуратура звернулася до касаційного суду, але його тоді якраз ліквідували. «У Верховному суді вже створили відповідну палату, але ця справа зараз зависла, бо палаті у спадок перейшли тисячі інших нерозглянутих справ», – каже чиновник.

 

У місті – найгірше

Андрій Соболевський пояснює, що принцип «спочатку думай про малих» реалізовано в аналізі регуляторного впливу. Він додається до регуляторних актів, і якщо кількість суб’єктів середнього, малого чи мікробізнесу, на які впливатиме це рішення, перевищує 10%, то обов’язково робиться М-тест – аналог європейського SME-test. Якщо це регулювання збільшить їхні витрати, то потрібно розробити для них пом’якшувальні заходи, адже саме малий бізнес найбільш вразливий до нововведень.

За словами Соболевського, малий бізнес турбує абсолютно все, що тягне за собою додаткові витрати. Наприклад, дівчина хоче відкрити салон манікюру і починає рахувати витрати. У першу чергу потрібно орендувати приміщення, купити матеріал, заплатити єдиний податок, єдиний соціальний внесок тощо. «А тут з’являється ще й місцеве регулювання – оті ж самі вивіски. А це, до речі, незаконно, – зауважує він, – бо, згідно з законом «Про рекламу», вивіска до трьох метрів квадратних не є рекламою і будь-які вимоги щодо неї заборонені».

Ще один приклад пан Андрій наводить у сфері торгівлі алкоголем, коли підприємець відкриває свій міні-маркет чи закусочну. Інколи муніципальна інспекція з благоустрою, не маючи на це повноважень, займається провокацією. Вона просить неповнолітнього, який виглядає дорослим, купити пиво. «Потім інспектори складають якийсь протокол, хоча, згідно з законом, мали б викликати поліцію. Тим не менше, такі протоколи складаються, відправляються в адмінкомісію та у податкову, щоб позбавили підприємця ліцензії. А це великий тиск на людей», – зауважує він.

Андрій Соболевський наголошує: ситуація щодо регуляції малого бізнесу в Івано-Франківську зараз найгірша в області. Згідно з минулорічними даними, до 80% прийнятих регулювань є зауваження, а більше 40% – суперечать законам України.  Тому навіть немає сенсу аналізувати певні регуляторні акти.

Складна ситуація з цим також у Коломиї. «Дотепер Коломийська міська рада не зробила жодного М-тесту. Тобто вони пишуть аналіз регуляторного впливу, але він зроблений із порушеннями методики», – додає Соболевський. Він зазначає, що громадськість може писати свої зауваження та навіть розробляти альтернативні аналізи регуляторного впливу. Однак таких прецедентів у нас ще не було.

 

Без важелів впливу

Голова ради підприємців Івано-Франківська Петро Строїч каже, що місцева влада не має багато важелів впливу на малі та середні підприємства, але зацікавлена у їх розвитку. На його думку, вона не створює проблем для бізнесу. Хоча й були питання щодо вивісок чи оренди землі, але вони вирішуються.

За його словами, найбільше «малих» турбують податки, ціни на електроенергію та нестача робочої сили. «Доходи бізнесу падуть, а витрати зростають. І це до пори, до часу… Таке враження, що в Україні малий бізнес спеціально знищують, щоб він не заважав», – обурюється Строїч.

Голова ради підприємців стверджує, що в Івано-Франківську чимало молодих людей після університету намагаються відкрити свою справу, але не у всіх виходить. Для підтримки підприємців навіть прийняли рішення, за яким місцева влада мусить допомагати сплачувати кредити. Наприклад, якщо підприємець бере кредит для відкриття власної справи під 20%, то 10% сплачує місто, а решту він. Тобто мова йде не про тіло кредиту, а лише про відсотки.

Незважаючи ні на що, Петро Строїч бачить малий бізнес в Івано-Франківську перспективним. Тому що молодь у нас підприємлива, а влада старається їй допомагати.

 

Головне – комфорт

Богдан Білик, заступник міського голови з економічних питань, стверджує, що в Івано-Франківську умови для ведення бізнесу нормальні і міська влада намагається сприяти його розвитку. Зосереджений він здебільшого у сфері послуг, будівництві та промисловості.

Окрім прийнятої програми підтримки, розробляється стратегія сприяння розвитку підприємництва. Згідно з нею, місто має знайти пріоритети для розвитку такого бізнесу. Також для підтримки «малих» створили інноваційний економічний простір, сформували бізнес-інкубатор, організовують конкурс стартапів та хочуть створити максимально комфортні умови із залученням власних інвестицій.

«У нас багато людей виїжджають на заробітки. Ті, хто пропрацював там 5-10 років, повертаються, купують квартири, а потім хочуть відкрити власну справу. І це нам потрібно підтримати, бо такі інвестиції кращі, ніж закордонні», – каже Білик.

Він наголошує, що регуляторні акти – це видумка не міської ради, а держави. Мовляв, рішення, яке приймає міськрада чи виконком і яке хоч якось стосується бізнесу, вже є регуляторним. Наприклад, в Івано-Франківську вирішили для транспорту перекрити площу Міцкевича та вулицю Лесі Українки, але для перевізників це створює перешкоди. Хоча тим  представникам бізнесу, які продають квас чи морозиво, це буде на руку.

«Для нас головне створити місто з нормальними умовами для життя людей, а бізнес повинен цьому сприяти», – наголошує Богдан Білик. Тобто, в першу чергу, міська влада думає про франківців. Для них має бути все комфортно, починаючи від вивісок і закінчуючи сферою послуг.

«Нам дзвонять і питають, чого ми маємо дозволяти чи не дозволяти торгувати. Всі хочуть працювати в центрі, але, окрім торгівлі, має бути і простір для відпочинку», – зачіпає ще одну проблему заступник мера. Виконком затвердив схему торгівлі у місті. Цей регуляторний акт визначає, скільки, наприклад, кіосків з морозивом може стояти у тому чи іншому місці. Після цього на конкурсній основі обираються найкращі підприємці. Проте дехто вважає, що це обмеження для малого бізнесу.

Забороняли в середмісті стаціонарним МАФам виставляти й вітрини. Оскільки мало хто звертає увагу на те, що там всередині, то вони почали виставляти вітрини з водою та пивом на вулицях. Та, як зауважує Білик, після звернень підприємців цей регуляторний акт змінили. Мовляв, так міська влада намагається шукати компроміс.

 

Не забороняють – вже добре

Однак, незважаючи на все це, малі підприємства не надто відчувають підтримку влади. Ігор Лаврів розповідає, що почав займатися малим бізнесом ще у 90-х роках і зараз має свої тимчасові споруди. У нього майже не виникало проблем під час ведення своєї справи. Проте він каже, що про «малих» ніхто не думає.

«Доводиться працювати десь три-чотири дні, щоб тільки світло оплатити. А ще з працівниками проблема, бо люди виїжджають з країни, – пояснює пан Ігор. – Взагалі влада в Україні закриває очі на малий бізнес, не зменшує податки на землю чи благоустрій. Вони не є дуже великими, але вважаю, що саме малий бізнес мав би платити менше».

Підприємець підкреслює, що українцям варто вчитися працювати самим на себе, як у Європі. «Чи сприяють у нас тому, щоб люди відкривали щось своє?.. У крайньому випадку не забороняють, а це вже добре», – констатує він.

За понад 25 років роботи у малому бізнесі Ігор Лаврів помітив, що змінилося багато. Зокрема, зараз менше проблем з державною фіскальною службою. Проте, на його думку, варто збільшити терміни договорів на розміщення тимчасових споруд десь на років п’ять-десять, щоб «не носитися весь час із документами і не переоформлювати їх». «Люди працювали б, краще дивилися за своїми тимчасовими спорудами та мали плани на майбутнє», – підкреслює підприємець.

Людмила ОЛЕНЮК

 

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст її є виключною відповідальністю газети “Галицький кореспондент” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Написати головному редакторові Тетяні Соболик: [email protected] 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!