Стратегія для Карпат

Жителі Івано-Франківщини, які мешкають високо в Карпатах, стикаються з труднощами навіть у найпростіших речах. Дійти до школи, доїхати до лікарні, розпочати свій бізнес і зареєструвати себе як підприємця – все це дуже просто зробити в обласному центрі, але досить складно в гірському селі. Що ж із цим робити та чи варто розраховувати на допомогу держави?

 

Від райради до громади

Протягом двох днів, 31 травня та 1 червня, в Яремче проходив Карпатський форум регіонального розвитку. Подія стала продовженням аналогічного форуму, який проводився у Львові у 2017 році. На неї приїхали представники чотирьох областей Карпатського макрорегіону: Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської, а також делегації від сусідніх країн. Був і «десант» з Верховної Ради та Кабінету міністрів.

Політики, посадовці, активісти та представники громад обговорили основні проблеми регіону. Серед них – відсутність якісної інфраструктури, слабка промисловість, безробіття, повені та паводки, інші екологічні проблеми, спричинені забрудненням довкілля, а перш за все – відсутність достатньої кількості грошей у місцевих бюджетах.

«Найбільше людей у нас працює у тваринництві, – розповідає Іван Шкіндюк, голова Верховинської районної ради. – Відповідно, від держави має бути підтримка для ведення підсобного господарства. Люди повинні мати можливість отримати пільговий кредит, зараз це 15-20%, цифра надмірно висока. А треба давати кредити, як за кордоном, під 2-3%. Тоді люди зможуть набагато активніше займатися бізнесом, розпочинати власну справу, створювати робочі місця і наповнювати бюджет. Держава повинна підтримувати фермерські господарства, щоб вони розвивались. А наразі у нас навіть медики та працівники шкіл все ще мають борги по зарплаті, дотація не враховує всіх потреб».

За його словами, найбільш перспективною галуззю в Карпатах є туризм. Однак для того, щоб туристи приносили гроші у бюджети сіл та міст, потрібно спершу подбати про інфраструктуру – якісні дороги, підйомники для любителів гірськолижного спорту тощо.

«У нас в районі є й гірські краєвиди, і самобутня культура. Про все це треба розповідати, адже такий відпочинок наповнює енергією. І ми починаємо відчувати, що держава цікавиться Карпатами, щоправда, наразі мова про підтримку йде лише теоретично. Але скоро ми побачимо, що здійснюються практичні кроки. Зараз приймаються зміни до закону України про гірські населені пункти, де буде передбачено ремонт доріг та інші кроки для того, щоб підняти якість життя людей у горах», – додає Іван Шкіндюк.

Втім, не всі схильні чекати на допомогу держави і на майбутні закони, що, можливо, покращать життя людей. Взяти у свої руки відповідальність за свою долю закликає Ігор Довірак, голова Печеніжинської селищної об’єднаної територіальної громади. «Децентралізація відкрила нам нові можливості, – переконаний він. – Гірські території можуть успішно розвиватись, бо насправді можливостей є багато, потрібно лише їх знайти і використати. Ми потрапили у перший вагон, і це дозволило нам показати результати. За майже три роки в громаді вдалося зробити чимало. Поступово відновлюємо місцеву інфраструктуру – почали будівництво модульних спортзалів, у всіх навчальних закладах замінили вікна і дахи, зробили капітальні ремонти, провели берегоукріплення, придбали техніку для нашого комунального підприємства. Потроху робимо чудеса своїми силами, хоча, звісно, хотілось би вищих доходів на одного жителя».

За його словами, відстані у горах треба вимірювати не так кілометрами, як часом. Так роблять у Європі, тому що час є найдорожчим ресурсом. Тож, щоб можна було говорити про розвиток туризму, треба зробити так, щоб туристи могли швидко дістатися від аеропорту до своїх пунктів призначення. А для цього потрібні, в першу чергу, дороги.

«Наш бюджет спочатку мав складати 40 мільйонів гривень. А наразі маємо кошторис у 87 мільйонів. Це додаткова фінансова «цукерка», яку ми спрямували на розвиток гірських територій. Ці кошти брали, в тому числі, і з програм транскордонної співпраці. Звісно, мали багато викликів і проблем, але сьогодні я чітко знаю, що наші 700 бюджетних працівників стабільно отримують свої зарплати, що вони впевнені у завтрашньому дні. Треба працювати з місцевими підприємцями, говорити, наприклад, про збільшення акцизного податку, і ми цим займемося. Ще у 2016 році ми створили сучасний ЦНАП, де надають понад 110 послуг, в тому числі через Інтернет. Зараз працюємо на випередження часу – будемо створювати єдину електронну базу всіх мешканців», – описує здобутки і плани Ігор Довірак.

 

Медичні гелікоптери та зміна парадигми

На Карпатський форум приїхав і Президент України Петро Порошенко. Глава держави розповів про важливість розробки стратегії розвитку гірських територій, а також пообіцяв зайнятися питанням вкрай нагальних для регіону медичних гелікоптерів.

«Я впевнений у тому, що нам потрібна стратегія регіонального розвитку гірської місцевості. Українці, які проживають у гірській місцевості, також повинні мати всі гарантії захисту своїх прав: соціальних, освітніх, медичних. Має бути враховано, що всередині ОТГ відстань від одного села до іншого може досягати від 15 до 20 км через гори. Ми також маємо створити умови, щоб займатися бізнесом там було вигідно», – сказав Петро Порошенко.

Президент закликав учасників форуму долучитися до процесу підготовки законопроекту щодо формування стратегії регіонального розвитку Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Львівської, Чернівецької областей. Він повідомив, що вже є розроблений законопроект за участю віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка.

«У Карпатах є свої особливості, які треба враховувати, до прикладу, говорячи про соціальний захист людей. Не повинно бути таких випадків, який нещодавно трапився – людина померла через те, що медичний гелікоптер чекали надто довго. Невідомо було, звідки його брати – чи з Івано-Франківська, чи з Ніжина. В Карпатах має бути відроджена санітарна авіація, мають бути гелікоптери, адже ми – цивілізована європейська країна, і немає нічого важливішого за людське життя. Я внесу пропозиції уряду, щоб ми це зробили. Можна взяти гелікоптери, які повертатимуться з миротворчих місій, і будемо робити все, щоб захистити людей. І впевнений, що ми з міністрами порозуміємося в цьому питанні», – додав Порошенко.

Віце-прем’єр Геннадій Зубко, у свою чергу, сказав, що підтримка проектів розвитку – головне питання, яке повинно бути закладеним в державну стратегію. «Нам треба змінити парадигму – не казати, що гірські території малі і незаселені, а подивитись на них як на перспективу побудови іншої, нової інфраструктури. Це питання переходу від сільського господарства до ІТ-галузі та туризму. До речі, сьогодні найпотужніша група в парламенті – карпатська. 80 людей підтримують всі ці програми. Ми відновили 300 кілометрів доріг. Це немало, але, звісно, будемо рухатись далі. Проте потрібно відпрацювати державну стратегію розвитку. Також слід сказати, що вікно можливостей для нас відкрилося вперше за 25 років незалежності. Громади мають повноваження та ресурси для своєї діяльності», – підкреслив він.

 

Вибори в горах – не за горами

За підсумками форуму була ухвалена резолюція. У ній – рекомендації: брати до уваги практику ЄС (зокрема Швейцарії), передавати рентну плату за використання лісів напряму в громади, враховувати потребу додаткового фінансування гірських територій, підтримувати малий та середній бізнес.

Крім того, Печеніжинська та Ланчинська ОТГ підписали договір про співпрацю в туристичній сфері. Першим спільним проектом повинен стати туристичний маршрут «Стежка Довбуша», далі – створення рекреаційно-відпочинкової зони площею 18 гектарів. Очільники громад переконані: це дасть хороший економічний ефект.

Не слід обходити увагою і політичний бік ситуації. У Києві серйозно взялися за питання Карпат: у березні сюди з візитом та обіцянками приїжджав прем’єр-міністр Володимир Гройсман, а вже у травні – президент Петро Порошенко. Звісно, вибори – не за горами, і два потенційні кандидати на крісло президента аж ніяк не хочуть втрачати можливість взяти свій відсоток карпатського електорату.

Втім, для цього потрібно буде справді щось зробити для мешканців гірського регіону. Адже гуцулів, лемків та бойків аж ніяк не назвеш легковірними чи схильними слухати пусті обіцянки. Тож від такого змагання за виборців усередині БПП рівень життя горян має всі шанси дійсно зрости. Політики приходять та йдуть, а дороги, ферми, ЦНАПи і туристичні стежки залишаються…

Тарас ВОЛОШИН

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!