П’ять місяців минуло з дня авіакатастрофи в селі Шепарівці на Івано-Франківщині, у якій загинули четверо людей — пілот Ігор Табанюк та троє пасажирів-іноземців. З’явилися нові факти щодо розслідування аварії та коментарі людей, причетних до трагедії на Коломийщині, пише “Галицький кореспондент” із посиланням на “Суспільне Карпати”. Син загиблого пілота Ігор Табанюк звинувачує Національне бюро з розслідування Докладніше >>
Вдова загиблого пілота Ігоря Табанюка – Оксана Табанюк записала відеозвернення. Вона висловила співчуття всім сім’ям загиблих в авіатрощі у Шепарівцях і попросила вибачення за те, що сталося, пише “Галицький кореспондент” з посиланням на “Дзеркало Media”. “Я висловлюю співчуття усім сім’ям загиблих, їхнім матерям, дружинам… Я втратила сина, якому було 23 роки, 8 років тому… Я знаю, Докладніше >>
У понеділок, 17 лютого, минає 40 днів з моменту трагічної загибелі пасажирів та екіпажу літака “МАУ” рейсу PS752, що був збитий поблизу Тегерана. Авіакомпанія “МАУ” спільно з аеропортом «Бориспіль» вирішила цього дня відкрити на території летовища сквер пам’яті жертвам авіакатастрофи, встановивши на місці скверу і меморіалу пам’ятний камінь – між терміналом D і VIP-терміналом, пише Докладніше >>
У Міжнародному аеропорту “Бориспіль” розпочалася церемонія вшанування пам’яті українських пасажирів та членів екіпажу рейсу PS752 літака авіакомпанії “МАУ”, які загинули внаслідок катастрофи в Ірані. Про це повідомляє кореспондент “Укрінформу”. В аеропорту зібралися родичі загиблих. Також прийшли багато людей з квітами. Присутні представники медичних служб, Державної служби надзвичайних ситуацій, бійці Національно гвардії, працівники Національної поліції. Церемонію Докладніше >>
Президент авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» Євген Дихне закликав українців долучитися до вшанування пам’яті загиблих в авіакатастрофі в Ірані. Про це він написав на своїй сторінці у мережі “Фейсбук”. “Сьогодні, 19 січня, наші друзі, колеги, співвітчизники, янголи рейсу PS 752 повертаються додому. Рідна земля, близькі та сім’ї мабуть ще ніколи не чекали на них із таким Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює