Франківський драмтеатр презентує нову драму. Сьогодні, 29 листопада, франківцям детальніше розповіли про неї. Драму «Фелікс Австрія» поставили за мотивами роману Софії Андрухович. Це спогад на дві дії. Головним режисером став Жюль Одрі. Процес підготовки вистави у театрі вирішили максимально наблизити до глядача – за всім можна було стежити у соціальній мережі, показували навіть виготовлення меблів, Докладніше >>
У центрі сюжету – історія взаємин двох дівчат, Аделі та її служниці Стефи, які разом виросли й були нерозлучні. Дія розгортається на рубежі 19 і 20 століть у Станиславові (з 1962 року – Івано-Франківськ), який входив тоді до складу Австро-Угорської імперії. Режисером фільму стала Христина Сиволап, для якої ця стрічка – повнометражний дебют, а головні Докладніше >>
Сьогодні, 4 травня, в Івано-Франківську розповіли про майбутній фільм “Фелікс Австрія”. Одним із головних персонажів цієї книги Софії Андрухович та майбутнього фільму «Фелікс Австрія» стане сам Івано-Франківськ – його старі вулички та їх фотографії. “Втрачена присутність – навіть ті ж відбитки кахлів, яких уже не побачиш, це рештки об’єктів, що зникають. Ми хочемо залишити пам’ять Докладніше >>
За словами Софії Андрухович, під час роботи над книгою вона не думала про можливу екранізацію, проте коли роман було опубліковано, письменниця отримувала дуже багато відгуків українських, австрійських та польських читачів про його кінематографічність. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює