Про них говорять, ними пишаються, вони отримують нагороди. Саме завдяки їм тисячі людей в Україні та за її межами дізналися про багату на таланти Івано-Франківщину. Проводжаючи 2019 рік, «Галицький кореспондент» розповідає про тих, хто заслуговує називатися гордістю Прикарпаття. Досягнення року Яні Василовій – 14 років. На перший погляд, вона звичайний підліток. Та ця скромна дівчина Докладніше >>
Відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України» шестеро прикарпатців удостоєні високих нагород. За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено заступника голови Коломийської міськрайонної станиці Братства ОУН-УПА Карпатського Докладніше >>
Справді складним видався 2017 рік для всієї країни. Та незважаючи на те, скільки поганого вже за спиною, які скандали і трагедії сколихнули Прикарпаття, ми маємо чому тішитися. Події, які варто закарбувати у пам’яті, люди, на яких потрібно рівнятися, та історії, що роблять нас кращими. «Галицький кореспондент» підсумував рік, що минає, та обрав найбільші причини пишатися Прикарпаттям. Докладніше >>
Опитування, проведене напередодні дня Незалежності, показало, що майже 95% українців пишаються і національним прапором, і національним гербом. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює