Пізнавальну екскурсію у світ гуцульської моди провели у межах соціального проєкту «Турбота про родину Героя». Про це на своїй сторінці повідомила голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук. У Косівському музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини відбувся захід для дітей, батьки котрих загинули, захищаючи рідну землю у боротьбі із російським агресором. Поринути у Докладніше >>
Кожна область України має свої автентичні надбання, культуру, славиться талановитими людьми. Так, у Івано-Франківській області є Коломийщина – своєрідний куточок України, який поєднав у собі Покуття та Гуцульщину, повідомляє “Галицький кореспондент”. У селі Корнич, що неподалік від самого міста, проживає майстер з кушнірства Михайло Вінтонюк. Саме пан Михайло надає нове життя сімейним реліквіям, адже реставрує Докладніше >>
Україна має доволі непросту та цікаву історію. Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей та неповторна культура заслуговують чималої уваги. Саме тому “Галицький кореспондент” продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну. А ви знали, яке місто називають неформальною столицею Гуцульщини? Мова йде про Коломию. Такий титул місто заслужило не лише завдяки чисельності мешканців – Докладніше >>
У музеї «Гуцульщина», що на Верховинщині, зберігається понад тисячу експонатів. Серед них: давні столярні інструменти, верстати для виготовлення одягу та навіть мініатюрні макети гуцульської хати-ґражди. Музей “Гуцульщина” розмістився у трьох просторих кімнатах Яблуницького народного дому. З любов’ю до давнього розповідає про унікальність експонатів завідувачка музею Валентина Кубайчук. Вона запевняє: тут можна відчути подих давнини. Унікальними є Докладніше >>
Тут майже в кожній хаті пахне сиром. Косівське село Брустури здавна славилося на всю Гуцульщину своїми сирними іграшками. І так досі є: хто тримає корову, той точно робить сирні коники, баранці, косички, курочки… Хоча красиві і смачні фігурки вдаються не кожному, до того треба мати чуття в руках. Так цікавіше їсти Майстриня Марія Петрів Докладніше >>
Сім з половиною тисяч гуцульських діалектних слів, майже 20 років досліджень, тисячі опрацьованих творів, численні експедиції у гори до гуцулів… Недавно науковці ПНУ ім. В. Стефаника презентували другий том унікального словника, який не має аналогів ні в Україні, ні у слов’янському світі загалом. Бабздеря, джемора, гунцвот, гаріга, фрашки, презус, сокотити, прилипачко, фаріон, фудульний… Аж Докладніше >>
У шість років Михайло Тафійчук змайстрував свою першу сопілку, а у 12 – скрипку. Майстер народних гуцульських музичних інструментів усе життя захоплюється музикою. Сопілки, дудки, цимбали, скрипки, трембіти, бубни та ліри – таке розмаїття інструментів виготовляє чоловік на замовлення, пише Суспільне. У 14 років Михайло Тафійчук почав вчитися ковальству. Майструвати музичні інструменти навчився самостійно. Каже, Докладніше >>
Вчора, 2 березня, у Коломиї презентували документальну стрічку 1927 року “Гуцульщина”. Історичний фільм знято на основі матеріалів етнографічної експедиції в Карпатах. Автор, ймовірно, Іван Яцентій, пише “Дзеркало Медіа”. “Усе розпочалося з незнайомої мені фотографії, яку я знайшов у своєї тітки. Так я дізнався, що маю родичів в Америці. Ніколи не планував поїздки туди, але життя Докладніше >>
3 грудня колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду постановила рішення в адміністративній справі за позовом Коломийської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, Національного природного парку “Гуцульщина” до Пістинської сільської ради Косівського району про визнання протиправним та нечинним рішення, яким припинено господарську діяльність НПП “Гуцульщина” та здійснено розпорядження природними Докладніше >>
На телеканалі “ТЕТ” виходить вже восьмий сезон шоу “Чотири весілля”. Молодята з Івано-Франківщини вже неодноразово брали участь у проєкті, й цього разу героями стала пара з Верховини. Нареченому Івану 26 років, а його коханій Квітославі – 20. Молодята познайомилися у закладі, де працювала дівчина. Згодом, пара вирішила одружитися і на додачу взяти участь у шоу Докладніше >>
Майстерня “Треті Півні” зробила спробу відтворити неймовірну атмосферу і колорит гуцульського побуту поч. ХХ століття, який показаний у всесвітньо відомому кіношедеврі Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, повідомляють у спільноті “Топірець”. Їхній сюжет дещо відрізняється від оригінального, але до декотрих світлин вони додали кадри з фільму, які були для них натхненням. Читайте також: Франківцям показали унікальну виставку Докладніше >>
22 травня в еколого-просвітницькому центрі «Маєток Святого Миколая» НПП «Гуцульщина» відбулися І регіональні еко-арт фестини «Гуцульські веснянки у Миколая», приурочені відзначенню в цей день Міжнародного дня біорізноманіття та свята Літнього Миколая. Їх організаторами виступили Національний природний парк «Гуцульщина», Косівська районна рада та Косівська районна державна адміністрація, повідомляють у прес-службі останньої. Метою проведення фестин є розкриття Докладніше >>
Сьогодні, 4 квітня, у селі Микуличин на Яремчанщині, відбулося перше урочисте засідання ГО «Асоціація ватагів та виробників сільськогосподарської продукції на полонинах Карпат». Зустріч пройшла у приміщенні Музею звичаєвої символіки Гуцульщини, створеного на базі місцевого Центру етнокультурного туризму. На захід завітали гості з гірських районів трьох областей України: Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької. Всі вони задіяні у Докладніше >>
На фасаді Делятинського ліцею №1 відкрили меморіальну таблицю видатному польському художнику, автору портретів Гуцульщини. Фредерік Паутч народився 22 вересня 1877 року в цьому містечку. Докладніше >>
У Верховинському районі, що на Івано-Франківщині, на час Великодня побутує звичай «Гріти діда». Здебільшого обрядове дійство виконувалось у середу або четвер перед Великоднем, хоча дехто з старожилів згадує , що проводився обряд й у великодню суботу. У ці дні діти ходили від хати до хати і під вікнами кликали: «Грійте діда! Грійте діда! Дайте хліба! Докладніше >>
Село Яворів — це мальовниче гуцульське село зі славною історією та відомими мистецькими традиціями. Тут збереглися здорові корені самобутнього народного мистецтва, історична спадщина, гуцульський побут, словесний і музичний фольклор, звичаї і традиції. У селі, яке розташоване на висоті 1500 метрів над рівнем моря, вулиці села освітлюються ліхтарями, що працюють на сонячних батареях. Читайте також: На Косівщині Докладніше >>
Несправедливо забутою на сьогодні є постать Аполлінарія Тарнавського (1851-1943) – видатного лікаря, новатора в медицині, засновника і багатолітнього керівника санаторію в Косові. А декому з читачів історія його діяльності, можливо, допоможе переглянути і покращити власний стиль життя. Докладніше >>
У неділю, 18 червня, у Криворівні відбувся захід, присвячений 90-літтю з дня народження письменниці і художниці Параски Плитки-Горицвіт. Цього літнього ранку Криворівня зустріла мене дощем. Я не боялася змокнути, а переймалася, що намокне портрет Параски Плитки-Горицвіт, який я везла з Києва до її хатки-музею як подарунок. Докладніше >>
Нещодавно у Криворівні в музеї Франка, що на Прикарпатті, презентували “Тлумачний словник гуцульських говірок”. Уклав словник Петро Гавука. У словнику близько 20 000 гуцульських слів. Видання стане в нагоді для всіх, хто цікавиться Гуцульщиною, гуцулами та хто любить гори Карпати, написала у Фейсбук науковий співробітник Історико-краєзнавчого музею “Гуцульщина” Галина Кутащук. “Тлумачний словник гуцульських говірок” виданий за кошти районного Докладніше >>
“Сніданок з 1+1” вирушили на Гуцульщину, аби більше дізнатися про мелодії Карпат від їхнього творця. Героєм випуску “Сніданку” став майстер гуцульських народних інструментів, трембітар Михайло Тафійчук. Він відкрив журналістам свої творчі секрети, та показав, завдяки чому твориться музика у самому серці Гуцульщини. Нагадаємо, Помер видатний скрипаль родом з Прикарпаття Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює