Україна має доволі непросту й цікаву історію. Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги. Саме тому “Галицький кореспондент” продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну. А ви знали, яке місто вважають батьківщиною українського професійного театру? Мова про місто Кропивницький. 27 жовтня 1882 року в місцевому театрі відбувся перший спектакль Докладніше >>
Івано-Франківський обласний драматичний театр опублікував на своїй офіційній сторінці в мережі Фейсбук відеозйомку реакції захоплених глядачів у Кропивницькому, після їхньої вистави “Шаріка, або Кохання січового стрільця”: “Перший такий яскраво-насичений та енергетично-наповнений день великих гастролей, у рамках національного культурного проекту “Галичина і Подніпров’я 1918-2018 “завершився так! Невимовно зворушені вашим теплим прийомом, дорогі кропивничани і кропивничанки, й з нетерпінням чекаємо Докладніше >>
Акторський склад Івано-Франківського обласного драмтеатру, вирушив до одного з міст центральної України, де протягом тижня щовечора демонструватиме свої вистави. Про це вони повідомили на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі Фейсбук: “Пишемо цей пост з вагону потягу Івано-Франківськ – Київ. А вже вночі будемо у Кропивницькому. Бо від завтра, вистави Франківського драмтеатру звучатимуть зі сцени Кіровоградського Докладніше >>
На електронному аукціоні виставили на продаж приміщення у Кропивницькому. На ділянці розташована парафія Української православної церкви Московського патріархату. Стартова ціна — 1 млн 865 тис. грн. Дата проведення торгів — 16 серпня 2017 року, йдеться на сайті аукціону «СЕТАМ». На нежитлове приміщення, в якому розташована церква, накладено арешт згідно з рішенням суду через невиплату іпотечного договору. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює