Цього року Великдень припадає на 28 квітня. Перед ним йде Страсний тиждень – з 22 по 27 квітня. Це своєрідний перехід від Великого посту до найбільшого церковного свята. Про те, чим особливий цей тиждень та від яких занять варто утриматися у ці дні, розповів священик Української греко-католицької церкви отець Роман Терлецький. Докладніше >>
Погодьтеся, останнім часом ми почали забувати про справжнє призначення посту. Хтось постить, бо хоче схуднути, хтось – бо це модно, хтось – тільки тому, що так роблять інші, а хтось – взагалі лише для того, щоб потім похвалитись цим у соцмережах, на роботі, в університеті чи перед друзями. Для кожного християнина, який себе поважає, піст – це передусім очищення від гріхів та поганих думок, розмови з Богом та переосмислення всього, що відбувається. Докладніше >>
У переддень початку Великого посту ми згадуємо наші провини та прощаємо нашим боржникам, просячи пробачення у Бога та людей. До приходу радянської влади у 1939 році населення Західної України було досить релігійним та побожним, у міжвоєнній Польщі великі християнські свята були проголошені державними вихідними. Поступово втілюючи у життя тезу Володимира Леніна “Релігія – опіум для народу”, до початку 1960-х років релігійна обрядовість була витіснена з офіційного громадського життя нашого краю. Саме за Микити Хрущова було закрито найбільшу кількість храмів на Прикарпатті. Докладніше >>
У понеділок, 14 березня, у православній та греко-католицькій церквах розпочався Великодній піст – час духовної підготовки віруючих до свята Великодня. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює