У липні 2022 року Роман Цюлюпа був мобілізований і проходив військову службу в Донецькій області. Про смерть військового повідомили на сторінці Бурштинської міської ради, передає “Галицький кореспондент”. Боєць служив гранатометником гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмового роти однієї з військових частин. Парастас відбудеться сьогодні, 22 квітня, о 19:00 (м. Бурштин, вул. Степана Бандери, 110). Чин похорону: Докладніше >>
Калуська громада попрощалася з Героєм – 26-річним солдатом Олександром Вітковським на позивний “Іскандер”. Про це йдеться на сторінці Калуської міської ради. Олександр Вітковський народився 22 червня 1997 року в Калуші. Ріс кмітливою дитиною, з добрими очима і щирою посмішкою. Навчався у школі №5 і ліцеї №10 – у класі із поглибленим вивченням Докладніше >>
Боєць народився 25 грудня 1993 року. На щиті, після довгих місяців очікування і віри рідних у диво, повертається захисник України, Руслан Жупник. Про це повідомили на сайті Ланчинської громади, передає “Галицький кореспондент”. Жупник Руслан Васильович на позивний «Жук», солдат 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону, військової частини А 1302 Докладніше >>
23-річного Дмитра Скірина з Івано-Франківська призвали до лав Збройних сил України у січні 2023 року. 24 червня на Донецькому напрямку захисник прийняв свій останній бій, повідомляють в Івано-Франківській ОВА. Воїна Дмитра Скірина посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Відзнаку матері полеглого передала голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук. До теми: Долетить до Сибіру: Україна виготовила Докладніше >>
Боєць народився 1983 року. Про загибель захисника пише “Галицький кореспондент” з посиланням на міського голову Надвірної Зіновія Андрійовича. “Захищаючи Україну, загинув Ломпас Ярослав Миколайович, уродженець с. Битків, житель м. Надвірна. Йому б іще жити, виховувати дітей та тішити своїми успіхами батьків, але цього не трапиться, бо Ярослав настільки любив рідну Батьківщину, що за Докладніше >>
Боєць народився 2 лютого 1980 року. 15 квітня 2024 року помер військовий Стонога Володимир Богданович. Про це пише “Галицький кореспондент”, посилаючись на сторінку села Хриплин. Стонога Володимир Богданович з перших днів повномасштабної війни став на захист держави та брав участь в бойових діях до 2023 року. “Просимо вшанувати пам’ять та провести Докладніше >>
З літа в Україні запрацює електронний кабінет військовозобов’язаного, де можна буде самостійно змінити військово-облікові дані без походу в ТЦК. Загалом запровадження е-кабінету має спростити весь процес мобілізації, зібравши на одній платформі всі дані про військовозобов’язаних. Згідно з законом, електронний кабінет створять на кожного військовозобов’язаного, незалежно від того, чи буде людина ним користуватися, чи ні, повідомляє Докладніше >>
Вчора, 12 квітня, у Чернівцях Президент України Володимир Зеленський під час відвідування госпіталю, де лікуються поранені військовослужбовці, вручив нагороди. Про це повідомили на сторінці Калуської міської ради. Глава держави особисто поспілкувався із захисниками та побажав їм одужання. Володимир Зеленський нагородив воїнів орденами “За мужність” ІІІ ступеня, медалями “Захиснику Вітчизни” та “За Докладніше >>
Максиму Домарацькому на псевдо “Максюта” 22 роки. Максим вирішив інакше і вже більше двох років воює з окупантами в складі мінометної батареї 206 батальйону територіальної оборони ЗСУ. Боєць розповів про свій бойовий шлях, мінометну справу і плани на майбутнє на сторінці підрозділу. Боєць починав свій шлях солдатом. Згодом набрався досвіду і восени Докладніше >>
Боєць народився 3 травня 2004 року. Про загибель захисника повідомили на сторінці ліцею №16 Івано-Франківської міської ради, передає “Галицький кореспондент”. Під час виконання бойового завдання героїчно загинув Гук Юрій Романович, випускник ліцею №16. Юрій добровольцем поповнив лави 3 ОШБр. “На жаль, війна забирає від нас цвіт нації – молодих, мужніх, відданих Докладніше >>
У Долині зустріли земляка із села Маловодяне – нацгвардійця Максима Баришника. Військовий майже два роки перебував у російському полоні. Хлопець потрапив в полон разом з побратимами з полку «Азов», з якими захищав Маріуполь. Максим повернувся до України під час обміну полоненими, який відбувся 31 січня 2024 року. Два з половиною місяці, після звільнення, хлопець проходив Докладніше >>
Відкрили анотаційну дошку в Івано-Франківську на фасаді ліцею №19, де колись вчився Герой. Андрій Кудла був командиром мінометного відділення 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Загинув внаслідок артобстрілу на Бахмутському напрямку. «Це велика втрата для родини й для громади. Низький уклін від громади батькам, рідним, які прийшли вшанувати пам’ять полеглого захисника. Ми докладемо максимум зусиль, щоб Докладніше >>
Михайло Шутак – директор КП «Муніципальна інспекція «Добродій», що в Івіано-Франківську, воював у 2014-2015 роках. З початком повномасштабного вторгнення знову повернувся на фронт. «Хоч про свій бойовий досвід і перемоги Михайло не любить багато говорити, але ми точно знаємо, що це безперечно заслужена відзнака. Адже що таке війна Михайло знає ще від 2014 року. Воював Докладніше >>
Боєць народився 1981 року у селі Голосків. Про загибель військового інформує “Галицький кореспондент”, посилаючись на сторінку Отинійської селищної територіальної громади. 25 березня 2024 року під час виконання бойового завдання, внаслідок поранень, отриманих в результаті ворожого мінометного обстрілу поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області загинув молодший сержант Соловчук Василь Михайлович. Він віддав Докладніше >>
Боєць народився 1997 року. На фронті загинув Стеф’юк Андрій Ярославович. Про це інформують на сторінці Гвіздецької громади. “Жити у мирі та злагоді, завжди допомагати, підтримувати один одного – так заповідали батьки, за таким принципом жив і донині. Андрій завжди підставляв своє плече тим, хто потребував його допомоги, ніколи не полишав незакінчену справу. Завжди чинити по совісті Докладніше >>
Галичанин Артур Пірус загинув 27 березня 2023 року в бою з росіянами біля Кремінної Луганської області. Захиснику було 30 років. Поховали воїна у Галичі, а в далекій Італії на його честь посадили «Кам’яного дуба». Нещодавно бійця посмертно нагороджено відзнакою Президента України – орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської Докладніше >>
Назар Угорський з Прикарпаття отримав «Золотий хрест» від головнокомандувача ЗСУ. Відповідний наказ Олександр Сирський підписав 22 лютого 2024 року. Назар Угорський родом із села Воскресінці Коломийського району. Бійцю 31 рік, на війні з 19 травня 2022 року – водій-сапер інженерної роти 102 окремої бригади тероборони, пише «Західний кур’єр». Нагрудним знаком «Золотий хрест» нагороджують за мужність Докладніше >>
Три місяці назад захисник був звільнений з лав ЗСУ за станом здоров’я. На 60 році життя зупинилося серце військовослужбовця з Калуша. Про це інформує Калуська міська рада, пише “Галицький кореспондент“. Старший солдат Михайло Барановський був учасником бойових дій в АТО з 2015 року. Раніше, до бойових дій в АТО, він проходив військову службу за контрактом Докладніше >>
Старший сержант Руслан М. після 18 місяців на фронті нещодавно поповнив ряди одного з ТЦК Івано-Франківської області. Історію бійця розповіли на сторінці Івано-Франківського ТЦК та СП. Військовий служив у мотострілецькому батальйоні 10 окремої гірсько-штурмової бригади. До війни чоловік працював на виробничому управлінні зберігання газу, має двох дорослих доньок та внучку. Незважаючи на бронь, Докладніше >>
Боєць народився 1985 року. Про загибель воїна пише “Галицький кореспондент” з посиланням на сторінку Дзвиняцької ОТГ. Захисник з села Росільна Герин Андрій Миронович загинув 1 квітня 2024 року на території Гуляйпільської міської територіальної громади Запорізької області. Військовий помер внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. “У ці моменти скорботи висловлюємо найщиріші співчуття сім’ї та близьким Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює