15 квітня: свята, іменини та заборони

15 квітня – День працівників кримінального розшуку в Україні, Всесвітній день мистецтв. Іменини святкують Олександр, Андрій, Віктор, Леонід, Лук’ян, Мстислав, Федір, Яків, Анастасія, Василина. Також це 782-й день повномасштабної війни в Україні. Що не можна робити Заборонено зривати гілки горобини – на того, хто ослухається, чекає сильний зубний біль. Не можна надто сильно трясти подушки, Докладніше >>

13 квітня: свята, іменини та заборони

13 квітня відзначають Всесвітній день рок-н-ролу. Іменини святкують Георгій, Дмитро, Марфа, пише Галицький кореспондент. 780-й день повномасштабної війни в Україні. Що не можна робити Не варто працювати на землі. Відкладіть будь-які домашні справи на інший день. Не можна злословити і лаятися. Народні прикмети і традиції ворони сидять на верхівках дерев – травень буде теплим; голосно Докладніше >>

11 квітня: свята, іменини та заборони

11 квітня відзначається Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів, Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона та День підводного човна, пише Галицький кореспондент. Також це 778-й день повномасштабної війни в Україні. Віряни вшановують пам’ять священномученика Антипи. Іменини світкують Яків, Петро, Іван, Микола. Що не можна робити цього дня Не можна цього дня мити вікна. Не варто Докладніше >>

10 квітня: свята, іменини та заборони

Сьогодні, 10 квітня, Міжнародний день братів і сестер. Віряни вшановують пам’ять мучеників Терентія, Максима, Зінона, Олександра, Феодора. Також це 777-й день повномасштабної війни в Україні, пише Галицький кореспондент. Що не можна робити Не рекомендується лаятися і лихословити. Заборонено розважатися, особливо танцювати. Не можна пити алкогольні напої. Народні прикмети і традиції Серед наших предків існувало чимало Докладніше >>

Йорданські обереги: на Рогатинщині у свято Водохреща існували давні традиції

На Водохреща на Рогатинщині існували давні традиції віконних аплікацій. Зафіксовані вони у селах Липівка, Мелна, Кліщівна, Добринів та Стратин. Траплявся такий звичай і на Львівщині. «Існує повір’я, що після того, як священник опустить хрест у воду на Водохреща, нечиста сила вискакує з водойм на берег. Оскільки йорданські морози колись були лютими, нечисть не могла довго Докладніше >>

День борщу: у Бурштині завтра приготують 30 літрів борщу

Смачний фестиваль єднання стартує з Хмельницької області та відбудеться у семи регіонах України: Львівщині, Волині, Прикарпатті, Чернівеччині, Тернопільщині та Рівненщині. З нагоди Дня борщу мешканців та гостей міста Бурштин запрошують приготувати 30 літрів улюбленої традиційної страви за колоритними рецептами. Захід відбудеться 12 вересня об 11:00-14:00 у м. Бурштин, вул. О. Басараб, 1, стадіон Бурштинського торгівельно-економічного Докладніше >>

Преображення Господнє: історія свята й традиції

Преображення Господнє – одне з 12 найголовніших церковних свят в Україні. У народі – Яблучний Спас, другий із трьох спасів, який символізує завершення літа та настання осені (14 серпня – Медовий Спас, 29 серпня – Горіховий Спас). У цей день люди приносять у храм для освячення кошики з яблуками, виноградом, грушами та іншими плодами. Є Докладніше >>

На Косівщині відзначають свято сирної іграшки

Сирна пластика – оригінальний вид українського народного мистецтва, поширений на Прикарпатті. Сьогодні у Брустурах, що на Косівщині, Свято сирної іграшки (коника). Майже сто місцевих майстринь представили свої сирні вироби від традиційних ритуальних колачиків та баранчиків до багатофігурних складних мистецьких композицій. Виставку сирної пластики розгорнули на обійсті відомої народної майстрині сирних виробів Марії Матійчук (1829-2009), а Докладніше >>

Щоб захистила від лихого ока: прикарпатські медики виготовили мотанки для військових

Як знак подяки захисникам та захисницям України, за кожен спокійний день медики Івано-франківського обласного перинатального центру виготовили власноруч ляльки-мотанки і передали їх військовослужбовцям ЗСУ територіальної оборони міста. Вірять, що оберігатиме, адже мотанка – це символ добробуту, добра та надії, повідомляє “Галицький кореспондент”. А коли вона ще й упакована із сухоцвіттям Безсмертника, що є символом довголіття Докладніше >>

Церква не любить забобонів

Релігійні традиції, забобони, вірування – часто все це аж надто сплітається і доходить до абсурду. Багатьом людям бракує елементарних знань у цій сфері. Чи треба цілувати ікони і ставати на коліна у церкві, чому священники не одружуються, нащо хреститися і чому в церкві дзвонять дзвони, а не, наприклад, грає скрипка чи барабани? Цікаво і зрозумілою Докладніше >>

Чим відрізняється католицьке Різдво від православного: цікаві факти

Різдво християни відзначають у всьому світі. Але чому свято розділило віруючих на дві громади, які відзначають католицьке Різдво 25 грудня і народження Христа 7 січня, та що спільного й особливого має свято у християн східного та західного обрядів – розбирались журналісти 24 каналу. Різдво – одне з найважливіших християнських свят, яке 25 грудня відзначають католики, Докладніше >>

Бульбяні пироги, німецькі скакуни та «жилізний» борщ: чим здивує туриста Долинщина

Вчора, 13 жовтня, вперше на Долинщині відбувся гастрономічно-етнографічний фестиваль «Бульбяні пироги бойківські». Ініціатором свята стала власниця садиби «Дарваїв кут», голова Відокремленого підрозділу Спілки сприяння сільського зеленого туризму України в Івано-Франківській області Оксана Клебан. Гостей фестивалю пригощали  старовинними бойківськими стравами – бульбяними пирогами, а також  овечими сирами, питними медами та запашним карпатським чаєм. Розважали – троїсті Докладніше >>

В Івано-Франківську творчі колективи «відгуляли» «Галицьке весілля»

Сьогодні, 23 вересня, в Івано-Франківську у парку імені Т. Шевченка відбулося дійство «Галицьке весілля». З весільними традиціями та обрядами франківців знайомили колективи з Рожнятівщини (с. Іванівка), Тлумаччини (с. Нижнів), Рогатинщини (с. Пуків та с. Путятинці), Коломийщини (с. Великий Ключів), Надвірнянщини (с. Пнів), Яремче, Городенківщини (с. Торговиця та с. Корнів) та Долинщини (с. Лолин). До прикладу, Докладніше >>

Білий борщ, ліжники, весілля: Чим здивує Гуцульщина

Село Яворів  — це мальовниче гуцульське село зі славною історією та відомими мистецькими традиціями. Тут збереглися здорові корені самобутнього народного мистецтва, історична спадщина, гуцульський побут, словесний і музичний фольклор, звичаї і традиції. У селі, яке розташоване на висоті 1500 метрів над рівнем моря, вулиці села освітлюються ліхтарями, що  працюють на сонячних батареях. Читайте також: На Косівщині Докладніше >>

6 січня — навечір’я Різдва Христового або Святий Вечір: традиції, звичаї, прикмети

За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором, або ж Навечір’ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня. Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн – і східного, і західного обрядів – та одне з найважливіших родинних свят, магічний Докладніше >>

Як зустріти рік Собаки: правила фен-шую

Вже зовсім скоро усі святкуватимуть Новий рік 2018. За китайським календарем 2018-й – рік Жовтого Земляного Собаки. Щоб покровителька нового року була доброзичливою, важливо правильно облаштувати квартиру, накрити стіл і вдягнутись. Журналісти сайту “24” підготували інформацію про всі правила фен-шуй, яких варто дотримуватись, аби 2018-й для кожного був вдалим. Інтер’єр на Новий рік 2018 за Докладніше >>

У цей день відьми гуляють хороводи, а селяни сіють цибулю

5 травня згадують святого Луку, апостола і учня святого Павла. Лука є автором одного з чотирьох Євангелій. Святого також шанували, як іконописця і покровителя живописців і лікарів. Колись дівчата 5 травня водили хороводи, розважали себе різними іграми. Однак говорили, що і нечиста сила зараз хоче повеселитися і нашкодити людям. Вірили, що відьми 5 травня стелили на траву, Докладніше >>

Влада ЛИТОВЧЕНКО: «Люблю відвідувати місця сили»

Нещодавно в селі Татарів відбувся фольклорно-етнографічний фестиваль «Юріївська ватра», на який організатори запросили й громадську діячку, голову Міжнародного фонду культурного співробітництва Владу Литовченко. «Галицькому кореспонденту» вдалося поспілкуватися зі знаменитою гостею цього свята. Докладніше >>