Безкоштовні державні акти права власності на землю, які були видані за спрощеною схемою згідно з урядовою постановою, можуть бути оскаржені в суді через їх невідповідність Земельному кодексові.

Уже до нового року понад двісті тисяч мешканців Івано-Франківщини, які мають право на приватизацію земельних ділянок, повинні були б отримати державні акти права власності на землю. Але знаменита "земельна" постанова Кабінету міністрів №844 від 5 серпня 2009 року, яка гарантувала безплатний акт у місячний термін, не викликала великого ажіотажу серед мешканців області. Станом на 1 грудня 2009 року до органів місцевого самоврядування із заявами про приватизацію землі звернулося лише 89 тисяч громадян. З них тільки 10 тисяч, як свідчить статистика обласного управління Держкомзему на цю ж дату, отримали свої акти. Але чи варто тішитися тим, хто скористався пропозицією уряду і отримав безплатний державний акт на землю? Експерти стверджують, що власники таких актів ризикують втратити своє право власності на землю у випадку оскарження їх видачі у суді. Виявляється, процедура оформлення таких нашвидкуруч виданих актів не відповідає вимогам чинного Земельного кодексу.

Міська влада Івано-Франківська ризикує програти судову справу, внаслідок чого міський бюджет втратить 14 мільйонів гривень.

За відсутність на судовому розгляді цієї справи в понеділок, 14 грудня, начальник юридичного відділу міськвиконкому Ігор Сегін вислухав на оперативній нараді усну догану від мера. "Що сталося? Чому ви не були на вчорашньому засіданні?" - допитував Віктор Анушкевичус свого підлеглого. "Накладка вийшла, був на іншому засіданні", - виправдовувався юрист. "На якому?", - перепитав мер. "Не пам'ятаю", - тихо і сумно відповів той.

Не бажаємо жити інакше? Хто і чому завалив чергову спробу обмежити махінації із землею?

На тлі політичної метушні майже непоміченою для загалу залишилася вкрай важлива для українців подія. Провідні політичні сили знову саботували створення системи інформації про те, хто і де володіє землею і що з нею можна чи не можна робити.

Дворічна судова суперечка між мешканцями села Угринова, що межує із Івано-Франківськом, і головою сільської ради Романом Терешкуном завершилася перемогою селян. Та чи допоможе це повернути законним власникам роздерибанені війтом гектари сільськогосподарської пайованої землі, на якій виросли розкішні котеджі, готелі, ресторани?

Ще цього місяця невеличке гірське село Мислівка Долинського району може збільшитися на 210 га за рахунок горганських лісів урочища «Йожефсталь». Рішення прийматимуть депутати обласної ради на черговій сесії.

Охочих «освоїти» мальовничі гектари в долині Свічі поруч із вершинами Великий Пустошак і Великий Горгулят вишикувалася чимала черга. Інвестори обіцяють ледь економічне диво в окремо взятому районі. Тим часом скептики застерігають від масштабного земельного дерибану.

В Долині точаться суперечки про водойму в середині міста: що це - озеро чи став? Ціна питання - декілька десятків гектарів землі вздовж автотраси на перетині трьох областей. Міський голова Володимир Гаразд не приховує, що статус штучної водойми дозволить вдвічі зменшити охоронні зони довкола Долинського озера і залучити інвестора для розбудови відпочинкової інфраструктури. Опоненти мера побоюються, що став можуть приватизувати.

Івано-Франківська обласна прокуратура буде цікавитися діяльністю, яку проводив на території недобудованого форельного заводу директор державного рибного господарства.

Уже впродовж двадцяти років біля села Березівка під Івано-Франківськом займаються створенням господарства з розведення струмкової та райдужної форелі. За проектом, розробленим ще у радянський час, будівництво та облаштування форельного заводу мало коштувати державі понад два мільйони радянських карбованців.

Землю під реалізацію проекту в поймі річки Бистриця Надвірнянська у той час передали в користування обласній держрибінспекції. Кошти для будівництва, за проектом, повинен був виділити калуський "Хлорвініл" як відшкодування за екологічні збитки, завдані цим підприємством живності прикарпатських водойм. Початок будівництва було заплановано на листопад 1989 року, орієнтовний термін його завершення - початок 1992 року. Щороку з рибного господарства до споживачів повинно було надходити 100 тонн товарної форелі, а ще мільйон штук вирощеного тут малька мало йти на зарибнення гірських річок. Але великим планам не судилося збутися. Чому?

Уряд виділив 6 млрд. грн. зі Стабфонду на безкоштовне оформлення й видачу державних актів на земельні ділянки до кінця року

На що лише не здатні українські політики заради рейтингу. Особливо напередодні виборів. Особливо, якщо в політика є владні важелі і вплив на бюджет. Тоді фантазії такого діяча загрожують стати реальністю для дуже широких верств населення. І закон - не перепона. Вона працює, закони відпочивають.

Минулого тижня десятки мешканців села Угринів, що межує з обласним центром, взяли в облогу будівлю сільради. На стінах розвісили плакати з гаслами «Угринів без Терешкуна!», «Орденоносець Терешкун, поверни землю пайовикам!», «Руки геть від вчительських паїв!» тощо. Сам угринівський війт Роман Терешкун завбачливо поспішив у відпустку, а інших працівників сільради пікетувальники до приміщення не впускали, чергуючись і тримаючи облогу цілодобово. Міліціонери, які прибули на місце події, розганяти натовп переважно пенсійного віку селян не ризикнули.

Протистояння угринівчан з сільським головою, яке триває вже чотири роки, здається, наближається до розв'язки. На переговори з протестувальниками у п'ятницю, 7 серпня, прибули представники обласної й районної прокуратури. Та хоча пікетувальники визнають, що блокуванням сільради самі порушують закон, але іншого способу привернути нарешті увагу правоохоронців до кількарічного беззаконня в селі вже не знаходять.

Мешканці Угринова погрожують перекрити автошляхи на Калуш і Галич, якщо їхній війт Роман Терешкун не припинить дерибанити сільські землі

Криза заморозила український земельний ринок - і легальний, і тіньовий. Кількість операцій купівлі-продажу, як і відведення ділянок, за оцінками прикарпатських учасників ринку, зменшилася на 70%, ціна - приблизно вдвічі. Але земельні апетити окремих місцевих князьків не здатна приборкати навіть глобальна економічна катастрофа. Чого вже сподіватися від правоохоронних органів, управлінь земресурсів і земінспекції.

Пересічним громадянам залишається покладатися лише на власні сили. Або ж терпіти. Але й терпець уривається.

У неділю, 5 липня, урвався терпець мешканцям приміського Угринова. Люди зібралися на громадські слухання. За словами учасників зборів, вони впіймали свого війта Романа Терешкуна на земельних махінаціях і фальшуванні рішень сільради. Вкотре.

Угринівчани роками шукали справедливості у владних коридорах, судах, намагалися навіть легально відкликати Терешкуна з посади. Марно. Цього разу попередили востаннє: якщо війт не припинить безсоромний земельний дерибан, візьмуть сільраду в облогу, перекриють автотраси на Галич і Калуш.