Режисер: Грегг Аракі

У ролях: Еван Джога, Келлі Берглунд, Бо Мірчофф, Роксана Мескида, Тайлер

Улісс – типовий гомосексуал з Лос-Анджелеса, який знімає квартиру разом зі своїм приятелем, качком Фордом, типовим натуралом, з яким Улісс таємно сподівається коли-небудь переспати. А поки Форд насолоджується товариством своєї прагматичної дівчини Северин, Улісс вночі постійно бачить дивні сни, в яких гігантські рептилоїди ґвалтують місцевого бомжа. Десь на іншому кінці міста його найкраща подруга Карлі намагається побудувати кар’єру актриси, паралельно підробляючи вебкам-моделлю. Її хлопець Джетер грає в телевізійних серіалах і ретельно приховує від усіх свої дивні сексуальні пристрасті. Одного прекрасного вечора Улісс знайомиться із загадковим Габріелем, який якимось чином виявляється пов’язаний з його нічними кошмарами. Виглядає, що рептилоїди в Лос-Анджелесі таки справжні, і до того ж, на них вже відкрито полювання.

Побачивши сценарій Грегга Аракі, написаний спільно з секс-колумністкою Vogue Карлі Скьортіно, майбутній продюсер серіалу «А тепер – апокаліпсис» і один з найбільш інтелектуальних режисерів Америки Стівен Содерберг схопився за голову. Це був найбожевільніший пітчинг серіалу в його житті. Сам Содерберг, як ніхто інший, розуміється на божевіллі – варто лише згадати його недавній трилер «Божевільна». Однак коли мова йде про Грегга Аракі, божевілля отримує особливий присмак: це суміш галюциногенів, шугейз і старої-доброї еротики часів VHS. Всі ці три складові можна знайти в будь-якому з тринадцяти фільмів режисера: від кровожерного «Покоління DOOM» до надривної «Загадкової шкіри».

«А тепер – апокаліпсис» – це квінтесенція всього коли-небудь знятого і написаного рукою Аракі. Знайомий з його творчістю глядач навряд чи буде здивований сумнівною моральною складовою і відвертим вуаєризмом серіалу – все це ми вже бачили. Непідготовленому глядачеві залишається тільки зібрати волю в кулак. Аракі не збирається ні з ким церемонитися, вже на першому етапі він ясно дає зрозуміти, на чиїй території виявився недбайливий кіноман. Тут зібрано все найжорсткіше з «Дівчата за викликом», все найбільш незручне з «Статевого виховання» і все, що змушувало вас червоніти в «Блудливій Каліфорнії». Без зайвих слів і одкровень Аракі продовжує гнути свою улюблену лінію – він вивчає молодь. Точніше, ті метаморфози, які відбулися з нею з часів виходу «Апокаліптичної трилогії для тінейджерів». А з того моменту, до слова, пройшло цілих 25 років.

Сучасні young adults – ще не дорослі, але вже не діти – як визнає сам режисер, набагато більше нагадують його персонажів з «Ніде», ніж молодь того часу. Вони живуть у світі утопічної сексуальної різноманітності та поглинаючого мультикультуралізму: тренди і соціальні маркери блискавично змінюють один одного, те, що раніше могли показати лише в кіно, тепер спокійно роблять в реальному житті. За останні десятиліття світ став куди більш хаотичним, ніж за часів епідемії СНІДу або соціальної нетерпимості – період розквіту New Queer Cinema, видатним представником якого є сам Аракі. Відчуття невідворотного кінця світу, коли емоції готові буквально підірвати всесвіт, перестало бути чимось суб’єктивним і стало частиною цайтгейсту, вважає режисер.

У своєму новому серіалі Аракі не без іронії проходиться по всіх сучасних архетипах, не забуваючи про сексуальну емансипацію жінок, фемінізацію чоловіків і буквально поголовну бісексуальність міленіалів. І в той же час він відверто милується цим чудовим новим світом, який ніби зійшов зі сторінок якогось божевільного науково-фантастичного роману, а заодно намагається переосмислити те, що сталося з жанром квір-сінема за останні роки. У результаті «А тепер – апокаліпсис» відчувається як найбільш провокаційний серіал останніх років, який хочеться одночасно відтраскати за погану поведінку і нагородити медалькою за хоробрість.

ФЕЛІНСЬКИЙ