ТОП-15 найцікавіших місць Рожнятівщини

Що варто побачити в Рожнятівському районі? Куди піти? Поради для туристів.

 

Рожнятівський район – найбільший серед 14 районів Івано-Франківської області, який розташований в її західній частині. На території району розміщені три селища міського типу (в тому числі і районний центр), а також 49 сіл. Район має унікальне географічне розташування. Тут одночасно представлені  три зони: рівнинна, передгірська і гірська. Більше двох третин території району займають ліси та гори. Гірські масиви Рожнятівщини належать до Центральних Горган – найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат, що робить їх привабливими для піших мандрівок туристів як в літній, так і в зимовий періоди.

Рожнятівщина має значний туристично-рекреаційний потенціал, що дає регіону великі можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як різноманітність природних факторів, так і наявність пам’яток історії та культури.

  1. Ангелівська домниця (між селами Лази та Гриньків)

Доменна піч в урочищі Ангелів – єдина в Україні пам’ятка старовинної культури виробництва ХІХ ст., що відносно добре збереглася до наших часів. Побудована вона в 1810 році за сприяння греко-католицького митрополита Антіна Ангеловича, звідси і походить назва поселення Ангелів. Кам’яні стіни печі місцями сягають понад 3 метри. Отвір, через який лився чавун, – на зріст людини. Враховуючи унікальність та історичну цінність споруди, її зображення розміщене на гербі району.

1. Доменна піч урочище Ангелів

  1. Гірське озеро Росохан (на північний захід від с. Осмолода)

Маловідоме гірське озеро Росохан – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення площею 4,7 га. Озеро розташоване на схилах хребта Аршиця на висоті 1120 м і живиться водами з г. Верх-Менчелик (1554 м).

Розміри самого озера відрізняються залежно від пори року та кількості опадів. У середньому довжина озера становить близько 60 м, ширина – 20 м, глибина – до 4,5 м. Вода тут холодна навіть влітку і чиста, в ній відсутні ознаки життєдіяльності мікроорганізмів, що може свідчити про наявність у складі води мінералів. За однією з версій, озеро утворилося внаслідок падіння метеорита.

2. Озеро Росохан

  1. Замок польського магната Скарбка (смт. Рожнятів)

У ХV ст. в Рожнятові був збудований добре укріплений замок, який мав дві бійниці і два підземні ходи: до лісу в урочище Батурин і до Василіанського монастиря (зараз Підмонастир). Він був оточений глибоким ровом з водою. Будівництво його пов’язують з іменем графа Станіслава Скарбка (1780-1848 рр.) – відомого землевласника і мецената. Він був засновником театру у Львові (тепер – будинок театру імені Марії Заньковецької).

На початку ХХ ст. у замку-палаці Скарбка розміщувалися повітовий суд, поліція. Сьогодні це райвідділ внутрішніх справ з помітними готичними луками замкових вікон, але без вежі. Тепер ця споруда мало нагадує замок. Про те, що тут колись стояло могутнє укріплення, свідчать метрові стіни палацу та вбудована вежа. Окрім того, зберігся вал, залишки рову, кам’яних укріплень і частини замкового парку.

3. Замок Скарбка

  1. «Кедрові палати» митрополита Андрея Шептицького (біля с. Осмолода)

Біля Осмолоди, в урочищі Підлюте, міститься резиденція митрополита Андрея Шептицького із цілющими мінеральними джерелами. Ця пам’ятка має багату історію. Оскільки ліси довкола віддавна належали греко-католицькій церкві, сюди у 1809 році переїхав митрополит Антін Ангелович. У середині ХІХ ст. митрополит М. Левицький у Підлютому успішно лікувався від ревматизму, після цього спорудив тут «Кардинальські палати». Надалі практично всі митрополити брали участь у благоустрої території, а митрополит Андрей Шептицький спорудив тут нові «Кедрові палати». У 1930-ті роки біля численних мінеральних джерел збудували купелі, у яких могли оздоровлюватися не тільки служителі церкви, а й усі охочі.

4. Кедрові палати Андрея Шептицького

  1. Пам’ятний знак 100-річчя початку української еміграції до Канади (с. Небилів)

Початком української еміграції до Канади офіційно вважають 1891 р., коли на кораблі «СС Орегон» 7 вересня до порту Квебек приїхали перші два поселенці — Іван Пилипів і Василь Ілиняк з села Небилова. З їхнім прибуттям розпочався потік українських іммігрантів на незаймані землі Канади.

5. Памятний знак початку еміграції село Небилів 2

  1. Монастир в урочищі Лужки (біля с. Осмолода)

Один з найстаріших монастирів у нашій області – Святоандріївський скит. Ще перед Другою світовою війною дочірній монастир Студійського уставу Унівської Лаври неподалік Осмолоди, у надзвичайно мальовничій місцині, заснував митрополит Андрей Шептицький.

У 1944 році він припинив свою діяльність. І лише на початку 90-х років монахи-студити почали відновлювати зруйнований скит. Сьогодні тут збудовано і освячено величний храм та кілька будівель.

6. Чоловічий монастир в Лужках

  1. Хрест святої тверезості (с. Ясень)

За одним із переказів, Хрест святої тверезості встановлено на місці спаленої корчми, в якій місцеві лісоруби пропивали зароблені тяжкою працею гроші. Жінки лісорубів спалили корчму, а на її місці встановили хрест як засторогу пияцтву.

За іншою версією, Хрест встановлено під час поширеного на той час активного руху за тверезість. Ініціатором руху була церква і товариство «Просвіта». В кожному селі створювалися Братства тверезості, відбувалися місії за участю духовенства та встановлювався пам’ятний хрест з відповідним написом.

7. Хрест тверезості

  1. Пластовий табір-музей «Сокіл» (поблизу с. Гриньків)

Пластовий табір-музей «Сокіл» є найдавнішою оселею «Пласту», яка була освячена в 1926 році. З огляду на суспільну важливість табору, у 2009 р. «Сокіл» визнано пам’яткою культурної спадщини України.

Щороку (до 1939 р.) тут відбувалися табори для юнацтва, які мали велике значення для національного виховання і фізичного гарту молоді під час польської окупації. В 1990 р. пластуни повернулися на «Сокіл».

8. Пластовий табір  СОКІЛ

  1. Геологічне утворення «Павлівський камінь»

Павлівський камінь – це геологічне утворення висотою 30 м. Воно розміщене у трикутнику лісового масиву, приблизно на однаковій відстані від трьох населених пунктів — сіл Князівське, Підлісся і Дуба. Про його унікальність свідчить той факт, що чеські будівельники змінили напрямок при будівництві магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород, щоб зберегти дивовижну скелю.

На думку істориків, в давнину цей камінь слугував своєрідним капищем ранніх християн. Про це свідчить чашове заглиблення для жертовного вогню на вершині каменя та ряд ліній обабіч скелі.

9. Павлівський камінь

  1. Форельне господарство (с. Осмолода)

Поблизу села Осмолода розташовані Лісовий музей і форельне господарство. Ці місця засновані у 1934 р. в урочищі Лютошари М.Саєвичем, який був призначений митрополитом А. Шептицьким управителем-охоронцем митрополичих лісів. Музей природи складався з п’яти відділів: лісовий, мисливський, ловецький (рибальський), бджільничий і бібліотечний. У районі, де широко розгорнулася туристична діяльність, у самому центрі Горган, діяв відомий карпатський курорт «Народна лічниця». Також тут проводили щорічні літні спортивні збори молодіжні пластунські та скаутські організації, діяли дитячі оздоровчі табори. Сьогодні форельне господарство Осмолодського держлісгоспу – найбільше в області.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

  1. Історико-краєзнавчий музей (с. Цінева)

Цінівський історико-краєзнавчий музей – один з найбільших за кількістю пам’яток культури і побуту Бойківщини, заснований в 1976 році. Він розташований у старовинній будівлі Цінівської школи, яку колись називали Білою школою, оскільки ця будівля милувала і захоплювала всіх своїм білим кольором. Школа збудована громадою села в 1910 році. А кошти для будівництва виділила фірма «Глезінгер» як компенсацію селянам за землю, яку вони віддали для прокладання залізничної дороги (так званої вузькоколійки) в гори.

У п’яти залах музею зібрано понад п’ять тисяч пам’яток матеріальної та духовної культури. Це документи історії та археології, нумізматичні колекції, предмети ремесла і побуту. Музею присвоєно звання народний.

11. Краєзнавчий музей села Цінева

  1. Краєзнавчий музей «Бойківщина» (смт. Рожнятів)

Музей відкрито в 2004 році під час святкування на Рожнятівщині Другого міжнародного фестивалю «Бойківська ватра-2004». Він розташований  у старовинному будинку, який побудував на початку ХХ ст. український граф Думка. За радянських часів тут був суд, а потім – музей художника Володимира Харченка, картини якого – серед експонатів музею.

Понад 400 пам’яток матеріальної і духовної культури Рожнятівщини знайомлять відвідувачів з історією району від ІІ-IV ст. н. е. і до наших днів. В експозиції музею значна кількість предметів побуту бойків, серед яких дерев’яне начиння, що мало велику популярність: ступа, жорна, сито, ночви, діжки, маслянка. Відвідувачі музею можуть ознайомитися з унікальною колекцією бойківських глечиків та глиняних виробів.

12. музей Бойківщина

  1. Літературно-меморіальний музей Івана Вагилевича (с. Ясень)

Музей відкрили в 1995 році в селі Ясень – на батьківщині видатного письменника, етнографа і просвітителя, члена «Руської трійці», яка в 1837 році видала альманах «Русалка Дністрова».

Музей розташований у будинку, який колись належав родині письменника, біля якого в 1937 році було споруджено пам’ятник з написом: «Пробудителям Галицької землі отцям М. Шашкевичу, Я. Головацькому та І. Вагилевичеві в століття «Русалки Дністрової».

У п’яти кімнатах розміщено понад тисячу експонатів. Це в основному фотографії письменника та його друзів, односельчан, друковані видання, документальні матеріали тощо.

13ю Музей і. Вагилевича в с. Ясень

  1. Свято-Покровський монастир на горі Чуриків (с. Закерничне)

У давнину на Бойківщині поблизу села Закерничне на горі Чуриків був чоловічий монастир. Його зруйнували турки. Зараз на тому місці на висоті 950 метрів над рівнем моря завершується будівництво Свято-Покровського монастиря та монастирської церкви Всіх Святих українського народу. Монастир будується винятково на пожертви. Будівничим та ігуменом цього монастиря є ієромонах Іван-Василь Коваль. У 1994 році Владика Софрон Дмитерко дав благословення на екзорцизм, і до сьогодні отець-ігумен Василь-Іван зцілює хворих від всяких недуг молитвою та копієм.

14. монасти з інтернету

  1. Церква святого Миколая Чудотворця (с. Сливки)

В селі Сливки є архітектурна пам’ятка ХVІІ ст. – церква святого Миколая Чудотворця. Її було освячено і канонізовано іменем Покрови Пресвятої Богородиці. Але село постійно затоплювалось водою навколишніх річок, і жителі змушені були перенести церкву на гору, де була дзвіниця і цвинтар. Це було у 1760 році. Нова дерев’яна церква названа на честь святого Миколая Чудотворця. У церкві є старовинне Євангеліє на старослов’янській мові і дві старовинні ікони, які перебувають у церкві з початку її відкриття. З 1979 року церква стала архітектурною пам’яткою державного значення.

15. церква з інтернету jpg

Підготувала Наталя КОЗАК

Фото – Івана Парадовського

ТОП-15 найцікавіших місць Рогатинського району

ТОП-20 найцікавіших місць Галицького району

ТОП-20 найцікавіших місць Івано-Франківська

ТОП-10 найцікавіших місць Богородчанського району

ТОП-10 найцікавіших місць Калущини

Топ-15 найцікавіших місць Тлумаччини

ТОП-20 найцікавіших місць Косівщини

ТОП-15 найцікавіших місць Долинщини

20 найцікавіших місць Надвірнянщини

Топ-10 найцікавіших місць Коломиї