Чи не найстаршим керівником комунального підприємства в Івано-Франківську є Леонід Яковець – поки що чинний директор «Електроавтотрансу», якому 10 травня виповнився 71 рік. Але, незважаючи на його величезний досвід та бажання працювати далі, міська влада шукає йому заміну.

 

Все починалося з нуля

Доля трохи покидала цього чоловіка по країні. Народився він на Рівненщині, навчався у Києві, за направленням працював у Криму, а потім опинився в Івано-Франківську.

Так, у 1965 році, після закінчення Київського технікуму міського електроавтотранспорту, його направили на роботу в Кримське тролейбусне управління. У Криму він починав з майстра, потім став начальником цеху, начальником технічного відділу, начальником служби рухомого складу Кримського тролейбусного управління, а у 1980 році очолив Сімферопольське тролейбусне депо.

Леонід Яковець згадує, що Кримське тролейбусне управління було тоді дуже потужне, оскільки обслуговувало трасу від Сімферополя до Ялти. А в Сімферопольському тролейбусному депо було 253 тролейбуси. Позаяк до Чорного моря можна було дістатись тільки тролейбусом, то в літній період на лінію випускали 217 тролейбусів.

У 1983 році Яковця запросили до Івано-Франківська подивитися, наскільки реальним тут може бути запуск тролейбусного руху. Потім він ще раз приїздив сюди з приводу цього, а вже опісля знайшлися люди, які захотіли, щоб він тут залишився, і запропонували йому очолити тролейбусне депо.

Леонід Іванович каже, що тоді переконався, що не все залежить від людини, адже інколи замість неї вирішують все певні обставини. Інформація про можливе нове призначення просочилася у Сімферополь, і він вже ні там нормально працювати не міг, ні тут ще толком нічого не було. Зрештою, у березні 1983-го 38-річний фахівець був переведений в Івано-Франківськ (згідно з наказом Міністерства житлово-комунального господарства – на завершення будівництва і організацію тролейбусного руху в місті) та очолив місцеве тролейбусне депо. Хоча таких безпосередніх намірів у нього й не було. Однак великим плюсом стало те, що тепер він міг частіше відвідувати батьків на Рівненщині, а не раз на рік, коли був у Криму.

Франківське тролейбусне депо в цей час ще будувалося. «Це були тільки контури тролейбусного депо, бо тут було суцільне поле. Не було цих усіх приміщень. Був побудований, як скелет, тільки основний виробничий корпус, а всі ці будівлі робилися якраз у 1983 році. І 31 грудня було урочисте відкриття, – розповідає Леонід Яковець. – Нам вдалося зорганізувати і підготувати водіїв. Ми отримали 10 тролейбусів, була одна тягова підстанція і перший маршрут був від радіозаводу до залізничного вокзалу».

Леонід Іванович каже, що будувати депо було важко. Але він впорався з цим завдання завдяки кримському досвіду, вчителям та знанням. «Дуже важко запустити нове підприємство з нуля. Легше, коли ви прийшли і вже є якийсь папір, ручка, люди, цехи. Зараз я б на це не погодився, бо то тільки здається, що це так легко. У Криму було 258 тролейбусів, а тут я починав з 10-ти. Та й зараз їх 46, кому не скажи – смішно. Ми їздили по заводах і жебрали. Хтось дасть напильник, хтось викрутку, хтось ще щось. Не було такого, що нам дали гроші і ми пішли все купили», – згадує він.

З моменту запуску в Івано-Франківську тролейбусного руху Леонід Яковець був незмінним керівником тролейбусного депо, за винятком 8-річного періоду, коли його перевели на посаду головного інженера в обласне управління ЖКГ, яке він потім і очолив. Проте у 1995 році він знову повертається на посаду керівника депо. Відтак з перервами працює тут уже 25 років.

 

Ласий шматок

Франківське тролейбусне депо, яке розташоване у мікрорайоні Пасічна,  розраховане на 100 одиниць транспорту, а його територія складає 5 га. Однак зараз тут є тільки 46 тролейбусів. На території побудована виробнича база, де розміщені різноманітні цехи: електро-, механічний, агрегатний тощо. Є адмінприміщення, їдальня, класи з технічної підготовки водіїв, безпеки праці. Всього тут працює 290 осіб.

«Я мав досвід, коли Сімферопольське депо було розраховане на 100 одиниць, а було насправді 258, і багато з них стояло на бічній вулиці. Тому я, само собою, прирізав трохи землі, тобто збільшив від проектної кількості, бо була можливість», – зізнається пан Леонід.

Ця земля була і є ласим шматком для багатьох забудівників. Тим більше, що територію довкола депо активно забудовують багатоповерхівками. Хоч, за словами пана Яковця, найбільшу площу займають місця для відстою тролейбусів, однак зрозуміло, що 46 тролейбусів можуть стояти і на меншій території. Нещодавно на оперативній нараді у міського голови він наголосив, що не можна віддавати жодного квадратного метра території тролейбусного депо.

Леонід Яковець розповів, що пропозицій щодо землі надходило багато. Був навіть період, коли хотіли побудувати будинок та чинили дуже інтенсивний тиск. «Я однозначно сказав, що не можна навіть думати в цьому напрямку і що я своїми руками цього не зроблю. Якщо би я його не будував і прийшов ось так, то воно б мені було однаково», – наголосив він.

Також після повені 2008 року, коли Пасічна була фактично відрізана від міста, на території депо хотіли розмістити і станцію швидкої допомоги, і пожежну частину, і різноманітні філії підприємств та організацій. Мовляв, тролейбусів і так мало, всі помістяться.

Пропозиції ж від міської ради, за його словами, надходили як раніше, так і зараз. «Земля зараз не тільки в нас, а скрізь – ласий шматок. Я розраховував на більш інтенсивний розвиток тролейбусів і в 1983 році забив землю в Хриплинській промзоні під друге тролейбусне депо. Зараз я тією землею не дуже цікавлюсь, бо думаю, як це зберегти», – підкреслює Леонід Яковець.

 

Кадрові зміни

Можливо, саме із землею і пов’язана зміна керівника КП «Електроавтотранс», про яку міський голова говорить ще від січня. Так, 5 січня під час оперативної наради Руслан Марцінків заявив, що на підприємство пора вливати молоду кров, натякнувши, що 70-річному Леоніду Яковцю слід звільнятися.

Минулого тижня мер знову заговорив про зміну керівника підприємства. «Ви будете працювати, скільки вам Бог дасть, але вам потрібна допомога молодого працівника», – наголосив Марцінків. Далі міський голова поцікавився, коли у директора «Електроавтотрансу» закінчується контракт. Яковець відповів, що 15 липня. «Ваш досвід дуже поважають по всій Україні, але нам треба рухатись, треба динаміки. Ми пришлемо до вас молоду людину, можу назвати ім’я, але не буду ще цього робити», – додав мер.

Однак, за інформацією «Галицького кореспондента», крісло очільника КП «Електроавтотранс» може посісти колишній депутат міськради від «Свободи» Віталій Голутяк. Наразі він з 2011 року працює на КП «Водоекотехпром» на посаді директора зі стратегічного розвитку. Теперішній комунальник Голутяк за освітою політолог, спершу працював на «Громадський форум», а потім на «Свободу», завдяки чому і став депутатом минулого скликання по мажоритарному округу №12.

У коментарі «ГК» міський голова зазначив, що Голутяк поки що не погодився зайняти нову посаду, і знову наголосив, що пора вливати нову кров й оновлювати підприємство.

Сам Віталій Голутяк сказав, що на сьогодні він працює на «Водоекотехпромі», а на «Електроавтотрансі» є чинний керівник. Поки що він ніякого рішення не прийняв, а в майбутньому воно буде залежати від багатьох чинників, зокрема і від завантаження на теперішній роботі.

«Коли дійде до моменту прийняття конкретного рішення, я буду думати, зважувати. Поки що ніякого рішення я не приймав. Були деякі розмови з приводу цього, але без конкретних рішень. Такі розмови точаться від січня, – пояснив Голутяк. –  Це передчасні розмови, бо реально можна щось вирішувати в липні, коли посада стане вакантною, якщо стане. Але поки що це все на рівні розмов і вивчення ситуації, бо якщо йти на таку відповідальну посаду, то треба розуміти «кухню» підприємства, чим воно живе, які в нього проблеми, як їх вирішувати. Тобто чого ти туди йдеш і що ти можеш реально зробити. Я її вивчаю поки що виключно для себе».

За інформацією «ГК», Віталій Голутяк і справді в січні був у тролейбусному депо. Що ж стосується проблеми із землею тролейбусного депо, то він каже, що читав в газеті про те, що Яковець просив зберегти територію, але не знає, від кого і про що йде мова взагалі, оскільки його більше цікавить робота самого підприємства. «Мені здається, що абсолютно очевидним має бути рішення про те, що все, що є у власності комунального підприємства і ним використовується, має залишитись там, де є», – резюмував він.

А от екс-мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус не схвалює таку кадрову зміну. «Ну, не можна, не можна так людьми розкидатися. Не можна, що вони прийшли до влади, їх 14 депутатів, найбільша фракція, їх мер – і давайте всіх будемо розганяти і ставити своїх «свободівців». Це для міста не буде великий плюс. Я вважаю, що це мінус», – заявив він.

За словами Анушкевичуса, він би порекомендував Марцінківу закликати Яковця і запитати про стан його здоров’я та про те, наскільки він готовий далі працювати на цій посаді. Будучи міським головою, він, перш ніж продовжувати контракт з Яковцем, саме так і робив.

«Незважаючи на вік, він фізично нормально себе почував і мав бажання працювати. Що стосується професійності і володіння ситуацією, то зараз дуже важко знайти людину з комуналки, яка так довго працювала, настільки володіє знаннями і має такий досвід, – пояснює Анушкевичус. – Найголовніше, чому я його не звільняв – він жив цією роботою. Він жив цим підприємством! Він його створював. Людина зрослася з цим підприємством. Десь навіть з моральної точки зору рука не піднімалася підписати розпорядження про звільнення. Я вважаю, що він професійно надійна людина і класний керівник, тому я його не звільняв».

Леонід Яковець розуміє, що рано чи пізно має піти з посади. Але для нього головне, щоб людина, яка його замінить, була відповідальна, достойна і щоб був гарантований подальший розвиток підприємства, яке він будував з нуля. «Якщо людина не має поняття про те, що таке тролейбус і як він їде, то про що можна говорити? Ну, взяли б мене і поставили Генеральним прокурором чи Міністром охорони здоров’я, то я б від усіх хвороб йод і зеленку виписував би», – підкреслив він.

Також директор «Електроавтотрансу» наголосив, що якщо міська влада не захоче продовжити з ним контракт, то спротиву він не чинитиме, а допомагатиме новому керівнику. До кандидатури Голутяка він ставиться нормально. Каже, що в цьому випадку багато означає порядність. Рекомендує йому підібрати фахівців і розподілити між ними справи. Що ж до відсутності у його гіпотетичного наступника належної освіти і досвіду, Леонід Іванович делікатно зауважує, що не кожному пощастить так, як йому – закінчити технікум та інститут міського електроавтотранспорту.

Наталія КОЗАК