Тротуар з нахилом до конфлікту

З серпня минулого року Івано-Франківська міськрада через суд намагається зобов’язати мешканку міста облаштувати за свій кошт тротуар біля її будинку на вул. Новій, 16. Попередній ремонт хідника, який жінка зробила з власної ініціативи, нібито не відповідає стандарту.

Вулиця Нова, як кажуть про неї самі жителі, – славна. Якщо її і можна назвати славною,  особливо тепер, то назвати рівною, на жаль, не вийде. Роботи з благоустрою тут проводилися дуже давно, минулого тижня лише залатали одну з найбільших ям. На Новій багато приватних та кілька багатоквартирних будинків. Люди живуть тут давно і добре знають одне одного.

Так було до ремонту

Проблеми і позови

Мирослава Мунаката, родом з Надвірнянщини, отримала ділянку на цій вулиці пізніше у подарунок від доньки і власними зусиллями звела будинок. Жінка розповідає, що на території були смітник і озеро: «Я пам’ятаю, привезли сюди 12 машин із землею, аби засипати озеро, самостійно чистили все і вивозили сміття. Раніше тут був смітник, фіолетові лілії на воді і величезні комарі. Старий дерев’яний будинок і паркан я знесла і віддала сусідці на дрова. Ось вона чотири роки собі тим палила, а потім на мене в суд подала».

Мунаката не змогла поладнати з жінкою з сусіднього будинку. Хоча спершу привозила їй щось з-за кордону, платила за те, що вона наглядала за територією, поки велася будова. Був час, коли Мирослава брала у сусідки електроенергію, за яку платила, і навіть замінила їй проводку. Коли ж вона закінчила будову, то поставила між їхніми будинками паркан. А на вулиці біля свого будинку виклала тротуар, бо він там був нікудишній. Тут і почалися перші проблеми.

Сусіди заявили, що їм тротуар заважає, бо через нахил там неможливо пройти. Сусідку також розлютив паркан, який начебто закривав їй світло. Жителі склали колективне звернення і справу передали до міського суду. У суді Мунакату зобов’язали знизити огорожу, яку сусіди вже й без того встигли розвалити. А щодо тротуару суд зазначив, що він є власністю міста, тож нехай місто за нього і судиться.

Відтак сусіди звернулися до міської влади, яка виступила позивачем у справі з «нахиленим тротуаром». І ось Мирослава Мунаката знову змушена тягатися по судах. Каже, що то вже справа принципу, і якщо не вдасться виграти справу, вона судитиметься і далі.

Не заперечує можливість подання зустрічного позову і її адвокат Юлія Широких. «Є юридичні обставини заперечення проти позову, які ми озвучили, а є фактичні. Мешканці вулиці розділені за принципом «розділяй і володарюй». Я вважаю, якщо міська влада, яка зобов’язана контролювати стан доріг, стан тротуару, визначає згідно з законом балансоутримувача, який зобов’язаний ці роботи проводити, – питання мають бути саме до міської влади. А влада перекладає свої обов’язки на звичайних громадян», – каже вона.

Тим не менше, про ремонт сусідніх ділянок тротуару міська влада у суді не згадала. Звернення відповідачки до міського голови Руслана Марцінківа, виконавчого комітету та депутатів міськради результату не дали. Мунакату перенаправили до помічників, які заявили, що такі роботи треба проводити з відома міської влади.

Мирослава Семенівна каже, що відремонтувала тротуар, оскільки там не було жодного покриття. Проте деякі сусіди, обурені тим фактом, що вона відремонтувала тротуар лише біля свого будинку, звернулись зі скаргами до міської ради. Адвокат Широких зазначає, що ситуація стала яскравим прикладом покараної ініціативи.

17792300_1431782670211584_401630599_n
Так є зараз

 

Тротуар – не межа

Сусідам же такий ремонт не подобається. Вони твердять, що тим хідником пройти неможливо через великий нахил, а особливо взимку, коли слизько. Наталія Шпачинська, найближча сусідка Мирослави, висловлює найбільше претензій.

«Та ж ми живемо поруч, фіртка біля фіртки, ну як так можна жити?! У нас тут нормальний тротуар, у нас ями, але рівно, а через цей нахил неможливо пройти. До міської ради всі жителі зверталися разом, бо це всім заважає», – переконує Наталія, про яку деякі сусіди кажуть, що вона цю доріжку, тим не менше, не обходить, а користується нею, як і багато інших.

Поволі дійшло і до погроз. Мирославі довелося встановити на будинку камери відеоспостереження, бо, за її словами, після розваленої огорожі сусіди перейшли до різкіших дій: пробиралися на її територію, закидали на подвір’я мертвих щурів і погрожували підкидати трупи котів та собак.

Директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак переконаний, що конфлікт залишиться, навіть якщо тротуару не буде. Цьогоріч комунальники планують розпочати благоустрій Нової, а наступного року вулицю, можливо, повністю заасфальтують. Але за цим позовом підуть інші, бо, мовляв, це сусідський конфлікт. Проблема тут у людських стосунках, і поки вони не владнають цю ситуацію між собою, нічого не вирішиться.

Департамент комунального господарства, транспорту і зв’язку не є стороною в цій справі, наголошує Смушак. «За інформацією департаменту правової політики, ще у 2015 році мешканці подали колективну заяву в суд на цю мешканку, – розповідає він. – Позов тоді стосувався паркана і тротуару, і суд задовольнив його частково. Тоді ж суд визнав, що тротуар зроблений з порушенням державних будівельних норм. А оскільки тротуар є власністю територіальної громади міста, то тільки міська рада може клопотати про порушення».

Наразі суди тривають, обидві сторони обіцяють боротися до кінця. Поки що йдеться про тротуар, але сусіди вже скаржаться на зовнішнє освітлення біля будинку Мирослави Мунакати та камери спостереження. Ймовірно, справа не лише у тротуарі і конфлікт рано чи пізно назрів би все одно. Навіть якби міська влада замість того, щоб виступати позивачем у суді, з ранку до вечора ремонтувала тротуари, аби не було сприятливих умов для таких конфліктів. Але дуже дивним у цій ситуації є те, що покарати хочуть не тих, хто винен у доведенні тротуару «до ручки», а того, хто його відремонтував. Хай навіть і з недотриманням стандартів.

Марта БАРАНЕЦЬКА