Ціна життя

В останні роки лікування за кордоном набуває все більшої популярності, а термін «медичний туризм» став доволі вживаним. Це данина моді, єдиний можливий вихід чи недовіра до української медицини? На фоні збільшення попиту зростає і пропозиція посередників, проте далеко не всі з них працюють чесно. Часто це обертається захмарними рахунками, а найголовніше – втратою дорогоцінного часу для пацієнта. 

Страшна хвороба

Медичний туризм передбачає лікування як всередині країни, так і за її межами. Якщо йдеться про закордонне лікування, то мова про послуги, які вдома надто дорогі, заборонені або просто не надаються. Хоча з правила завжди є винятки, і люди найчастіше їдуть за межі країни у пошуках якіснішої медицини, через недовіру до поставленого діагнозу, медика, керуючись порадами знайомих або у випадку, коли хвороба в Україні не лікується.

Останнє стало визначальним для родини Ірини і Тараса Стасюків з Івано-Франківська – в 2014 р. у їхньої маленької донечки Анастасії виявили лейкоз, і вони звернулися в медичну установу Угорщини за допомогою. Через деякий час з’ясувалося, що їхня дитина лікується у державній клініці за виплати по страховому полісу, хоча за кожен день лікування батьки платили великі суми посередникові, вважаючи, що оплачують за лікування донечки.

«Я не ставила підписів на документах, договорах чи страхових полісах. Посередники підробили всі мої документи. Дізналась я про те, що моя дитина приписана в Угорщині, в місті Мішкольц, випадково. Лікарю зробили зауваження, що платимо великі гроші, а відношення неналежне, результатів немає, умови, про які нам говорили, не виконуються. Він запитав, кому ми платили, зауважив, що ми в державній лікарні, а за лікування платить країна Угорщина», – розповідає Ірина.

Тоді батьки почали розпитувати, що це за страховка, на підставі якої лікується дитина. Це ж питання поставили посередникові. Ті почали викручуватися, брехати. Записи телефонних розмов та безпосередніх перемовин з посередником у батьків зафіксовані, всі докази шахрайства надали правоохоронцям. Питанням вибору клініки займався чоловік Ірини. Знайшов контору в інтернеті, за відгуками дізнався, що в Дебрецені в Угорщині є потужний центр для лікування онкозахворювань.

«Центр, про який йде мова, дійсно хороший, проте туди ми не потрапили. Нас направили в клініку Земмельвейс у Будапешті, про яку ми навіть не чули, а дізналися про це вже на території Угорщини», – продовжує жінка.

Батьки провину з себе не знімають – самі обирали посередника, інформацію про якого не перевірили. Але інакшого виходу, ніж їхати на лікування за кордон, у них не було, коли лікар повідомила, що трепан-біопсію вона відмовляється проводити, а пересадку кісткового мозку від чужого донора в Україні не роблять. Дитину везли на лікування у важкому стані, у неї різко піднялася температура, причину лікарі визначити не могли, крапали антибіотик, показник тромбоцитів знизився практично до нуля.

«Люди хапаються за кожну соломинку, а шахраї на цьому заробляють. Коли у людини паніка, вона готова віддати все, що має, щоб врятувати дітей або рідних», – зазначає Ірина.

Шахрайські схеми не обмежуються лише Угорщиною. Багато випадків зафіксовано і в Польщі, Італії, Ізраїлі. Більшість батьків, які втрачають дитину, розголос робити не хочуть. Згадувати все пережите дуже важко, вони мусять перетерпіти горе.

Зрештою, після безуспішного лікування, на яке Стасюки потратили багато часу, грошей та моральних сил, маленька Настя померла в Івано-Франківську. Ірина ж почала вивчати аспекти лікування дітей за кордоном. З’ясувала, що часто воно зводиться до різноманітних корумпованих схем, де замішані люди різних рівнів, починаючи від пересічних лікарів і закінчуючи посадовцями на впливових посадах.

«Я спілкувалася з багатьма батьками, зрозуміла, що потрапити напряму в клініку практично неможливо. З сюжету на центральних каналах побачила, що люди, яким виділило і перераховувало кошти Міністерство охорони здоров’я, потрапили на тих самих посередників, які були у нас. Імовірно, посадовці некомпетентно перевіряли структуру. Хоча це не моя історія, деталей не знаю. Від себе доповню, що лікар з дитячої лікарні в Івано-Франківську співпрацював з цією ж фірмою, до якої зверталися і ми. До речі, вона була зареєстрована як така, що займається оптовою утилізацією відходів, і яке відношення ця діяльність має до медицини, незрозуміло. Відмовити людей лікуватися за кордоном я не можу – кожен сам приймає рішення. Як і сказати, що ціла Угорщина була замішана в аферах – це не так», – розповідає жінка.

Є окремі люди, певні юридичні особи, які цим займаються. У випадку родини Стасюків, як зазначає пані Ірина, це «Hungarian Medіcіnе» або інші зі схожою назвою, загалом їх п’ять. Також був і благодійний фонд. Щодо цих людей наразі проводяться слідчі дії, відкрите кримінальне провадження.

«Декілька заяв зареєстровано з Івано-Франківська, постраждалі є і з Києва, Одеси. За моїми даними, жодна з тих фірм наразі не працює на території Угорщини, дехто з людей поніс матеріальну відповідальність. В Україні ці люди працюють досі», – застерігає Ірина Стасюк.

Якщо ввести в пошуковику назву компанії-посередника «Hungarian Medicine», першим у переліку вибиває російськомовний сайт з однойменною назвою «Медицина Венгрии». Англомовної версії тут немає, як і будь-якої іншої. На ресурсі є перелік різноманітних клінік Угорщини, послуги, які можна отримати у будь-якій з перелічених установ, і єдиний номер телефону «гарячої лінії» й електронна адреса.

медичний туризм

Заходи безпеки

Хоча не всі приклади лікування за кордоном негативні – багато операцій здійснюються успішно, а лікування ефективне.

«Я чув жахливі історії про медицину в Угорщині. Найгірше, що такі речі відбуваються з дітьми, – зауважує міжнародний експерт науково-технічної ради інституту кріохірургії Рудольфінерхаус Ярослав Макарик. – Особисто я налагодив співпрацю українських лікарів з австрійськими, мої працівники їздили до Відня на стажування. Якщо люди звертаються з бідою, раджу їм хорошого фахівця з іменем, якого знаю багато років, відомого на Заході, намагаюся вислухати пацієнта, зрозуміти проблему, проконсультуватися з тамтешніми лікарями. Їхати невідомо куди не варто».

Ефективність лікування, перш за все, залежить від правильної діагностики. Починається лікування з консультації фахівця, яка коштує від 100 до 400 євро. Після цього йде призначення на діагностику. Вартість її також різна, ціна на аналізи коливається від 150-170 до 800-1000 євро.

Багато людей вже були на лікуванні в Угорщині, Австрії, Ізраїлі, Польщі через рекомендації знайомих, це працює, як сарафанне радіо. На думку експерта, за кордоном хороша діагностика. Цим можна пояснити підвищений інтерес українців до закордонної медицини. Українській медицині довіряють далеко не всі. А в окремих випадках у людини просто немає вибору, деякі захворювання в Україні не лікуються.

«У моїй практиці був випадок, коли людина померла через те, що в Україні не могли зробити пересадку легень. Такі випадки дуже складні, для такої операції іноді необхідно два-три донори», – пояснює фахівець.

Лікувати за кордон їдуть не лише важкі захворювання, поширеною є ортопедія, порушення зору. Дуже багато жінок звертаються з захворюваннями молочної залози, жіночих статевих органів. Онкологія – це великі гроші. Наприклад, діагностика, операція та реабілітація захворювання молочної залози обійдеться в 12-13 тис. євро. При поганій гістології лікування з хіміотерапією обійдеться у 120-130 тис. євро. І гарантії, що лікування буде ефективним, немає. На жаль, в Україні немає фондів, які б це оплачували, тож здебільшого їдуть багаті люди, які мають таку можливість.

Щоб не потрапити в руки шахраїв, слід звертати увагу на деталі, не нехтувати консультацією фахівців, можливо, навіть юристів.

Людина, яка звертається за лікуванням, наголошує Ярослав Тарасович, має бути поінформована про те, куди вона може їхати і які фінансові затрати понести там. Якщо ціна прийнятна, приходить офіційний запит з клініки, то людина відкриває візу і їде за кордон, приходить за тією адресою, що вказана на офіційному документі. На місці відбувається консультація, проводиться обстеження. Якою б складною не була діагностика, вона займає два-три дні. Зазвичай у клініку людину не оформляють. Звісно, можна лягати в медзаклад, але це обійдеться орієнтовно 1500 євро на добу. Під час перебування пацієнта супроводжує приватний перекладач або представник клініки, який має на це дозвіл, адже він володіє конфіденційною інформацією. Після діагностики встановлюється діагноз і пацієнта інформують, у скільки обійдеться лікування.

«Я завжди застерігаю людей від самодіяльності. Іноді люди самовільно починають займатися лікуванням, не розуміючи, яку беруть на себе відповідальність. Коли виникають ті чи інші нюанси, не знають, чому рахунки перевищують очікування. У багатьох клініках в самих установах є компанії, які підписують контракти з клініками, мають там свої офіси, рекламуються як медичні заклади, але ціни в них удвічі вищі. Це все офіційно, але обійдеться вдвічі дорожче», – пояснює експерт.

Ярослав Макарик розповідає, що відвідав Німеччину, Швейцарію та інші країни Європи, бачив, як там функціонує медицина. Для співпраці обрав Австрію, там працює багато фахівців з України, а медицина на дуже високому рівні.

 

Данина моді

Головний лікар Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні Радислав Котурбаш розповідає, що в Україні лікуються майже всі захворювання. Якщо до уваги брати онкогематологію, то в нас не робиться пересадка кісткового мозку від неродинного донора, а від родинного – проводиться в Києві. У перспективі в 2018 р. в «Охмадиті» планують робити пересадку від чужого донора. У випадку такого складного захворювання дитину та її родичів направляють у Київ, де проводяться обстеження. Якщо після цього люди приймають рішення лікуватися, то залишаються – лікування доволі тривале. Якщо ж ні – шукають варіанти за кордоном.

«Ми не маємо права давати направлення на лікування за кордоном. Таке рішення людина приймає самостійно і повну відповідальність несе особисто. Лікування таких хворих у міжнародних закладах обходиться від 120 до 150 тис. євро, окремо оплачується за всі етапи: обстеження, лікування, готельні послуги, післяопераційну реабілітацію», – пояснює головлікар.

Ефективність лікування різна, не виключено, що через деякий час можуть відновитися злоякісні клітини. Вилікувані пацієнти стоять на обліку. Найчастіше в іноземні клініки їдуть маленькі пацієнти з апластичною анемією та саркомою Юінга, яку успішно лікують і в Києві.

За кордон люди здебільшого їдуть, бо мають гроші, вважає лікар. В Україні вони економлять, не купують дорогі препарати, думають, що медики самі щось нав’язують, не розуміючи, що препарат може по-іншому називатися лише через те, що вироблений в іншій країні. За державні кошти закупівля препаратів обмежена.

«Що стосується онкології, ми працюємо на єдиних європейських протоколах. Зараз міжнародні протоколи вводяться на кожну патологію», – наголошує фахівець.

Поїхати за кордон на лікування – це частково данина моді, вважає Котурбаш. А ще за останні роки медицину сильно збезчестили на всіх рівнях, тож зрозуміло, що в деяких батьків сформувалася недовіра до українських лікарів.

«Мені прикро чути якісь негативні речі, бо вже скоро завершую свою трудову діяльність. Але це дійсно правда, і на те є підстави. Держава фінансує охорону здоров’я на рівні 2,7% від ВВП. Ці цифри не змінюються багато років: у 70-х роках це було 2,5%, у 90-х – приблизно стільки ж. Але за цей час ціни на медичні препарати зросли, діагностична база України виросла, з’явилися сучасні лабораторії на європейському рівні»,– зауважує Котурбаш.

 

Статистика раку

Статистика з онкозахворювань впродовж останніх років практично не змінюється, стверджує Радислав Котурбаш. Лише цього року цифри дещо зросли. Злоякісні новоутворення у 2014 р. складали 13,55 на 10 тис. населення; у 2015 р. – 14,28; у 2016 р. – 12,15. Водночас лейкозів у 2014 р. було 3,21 на 10 тис. населення; у 2015 р. – 4,6, у 2016 р. – 4,65. Прив’язати зростання показника до чогось конкретно важко. Ймовірно, це пов’язано з кращою діагностикою. Якщо раніше рак виявляли здебільшого на пізніх стадіях, то нині при вчасному зверненні його виявляють на початку захворювання. Відповідно, збільшився і показник вилікуваних дітей.

 

Ірина ФЕДОЛЯК